<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах демократизації суспільних відносин адміністративні заходи мають бути спрямовані на утвердження в національній правовій науці й практиці адміністративного судочинства сучасних європейських цінностей і наближення новоствореної

адміністративної судової практики до міжнародних стандартів і демократичних засад в її діяльності.

Відповідно до цих безперечних вимог адміністративне судове рішення виступає як ключова проблема практики, особливий соціально-правовий феномен, який уособлює певною мірою базові характеристики суспільства та гарантії захисту інтересів громадян.

Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, що покликаний забезпечити захист гарантованих конституційних прав і свобод людини, правопорядку та здійснення, проголошеною Конституцією України, принципу верховенства права.

Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційної роботи становлять праці відомих українських і зарубіжних учених у галузі адміністративної юстиції та адміністративно-процесуального права, серед них: В. М. Бевзенка, Л. В. Бринцевої, Е. Ф. Демського, Т. О. Коломоєць, А. Т. Комзюка,

О. В. Кузьменко, Р. О. Куйбіди, М. О. Куплеваського, О. М. Пасенюка, Ю. С. Педька, В. Г. Перепелюка, Н. Г. Саліщевої, О. А. Селіванова,

М. І. Смоковича, В. Д. Сорокіна, Ю. М. Старілова, В. С. Стефанюка,

В. А. Сьоміної, С. Н. Махіної, Н. Ю. Хаманєвої та інших.

У витоків дослідження у галузі адміністративного та адміністративного процесуального права стояли такі провідні вчені: В. Б. Авер’янов, А. Б. Агапов, Д. М. Бахрах, В. М. Бевзенко, Ю. П. Битяк, А. А. Бутирський, Т. О. Гуржій, Ю. М. Козлов, І. Б. Коліушко, А. Т. Комзюк, О. Д. Крупчан, О. В. Кузьменко, Р. О. Куйбіда, Р. С. Мельник, О. М. Пасенюк,

Ю. С. Педько, В. Г. Перепелюк, Л. Л. Попов, В. С. Стефанюк, В. В. Сунцов, Ю. А. Тихомиров, В. І. Шишкіна, М. Й. Штефан, С. М. Штефан.

Разом із тим безпосередньо комплексне дослідження визначення поняття, сутності судових рішень, оскарження і перегляду деяких категорій справ в адміністративному судочинстві до цього часу не проводилось.

Недостатня теоретична та правотворча розробленість зазначених питань і нагальна потреба вдосконалення адміністративного законодавства викликані неповнотою правового регулювання досліджуваної проблеми та невпорядкованістю процесу правозастосування. Саме тому дослідження теоретичних засад і практичних проблем, які стосуються сутності та особливостей рішення адміністративного суду, порядку його ухвалення і проголошення є дуже своєчасним, актуальним і необхідним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукової діяльності кафедри конституційного, адміністративного, господарського права та процесу Київського університету права Національної академії наук України, що є частиною загальної науково-дослідницької програми університету «Доктринальні засади розвитку держави та права: аналіз національних і міжнародних тенденцій» (номер державної реєстрації 0112U000270). Тема дослідження відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14, та перспективним напрямам кандидатських і докторських дисертацій за юридичними спеціальностями, перелік яких затверджено рішенням Президії Національної академії правових наук України від 18 жовтня 2013 р. № 86/11. Тема дисертації затверджена Вченою радою Київського університету права Національної академії наук України 27 жовтня 2011 р. (протокол № 2).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі вивчення теоретичних засад, положень законодавства про адміністративне судочинство та судової практики діяльності адміністративних судів розробити концептуальні основи порядку ухвалення і проголошення рішення адміністративного суду, розкрити новий погляд на його сутність і особливості на різних стадіях адміністративного судочинства та сформулювати пропозиції щодо удосконалення законодавчого регулювання зазначеного процесуального інституту і практики його застосування.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі задачі:

- розглянути поняття, види та класифікаційні ознаки рішень адміністративного суду;

- висвітлити стан дослідження проблематики щодо рішень адміністративного суду в науковій доктрині;

- окреслити форму, зміст і вимоги до рішення адміністративного суду;

- конкретизувати учасників судового процесу та їх об’єктивні й суб’єктивні чинники впливу на формування і ухвалення безпомилкових адміністративних судових рішень;

- розглянути судові рішення на стадіях апеляційного і касаційного провадження;

- охарактеризувати підстави та порядок перегляду адміністративних судових рішень за винятковими і нововиявленими обставинами;

- окреслити зарубіжний досвід щодо порядку ухвалення та проголошення рішення адміністративного суду;

- з’ясувати проблеми та запропонувати шляхи вдосконалення порядку ухвалення, проголошення та виконання рішення адміністративного суду;

- обґрунтувати особливості ухвалення та виконання адміністративних судових рішень щодо захисту прав і свобод громадян.

Об’єктом дослідження є адміністративне судочинство як форма судового захисту прав, свобод та законних інтересів суб’єктів в сфері публічно-правових відносин.

Предметом дослідження є сутність, особливості, порядок ухвалення і проголошення рішень адміністративного суду.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності (підрозділ 1.1; 2.1), що ґрунтуються на підході до об’єкта, який досліджується, так і певні методи наукового пізнання. Логічний метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, бачень учених на деякі питання, які є предметом дослідження (розділи 1-3); історичний метод застосовувався під час аналізу еволюції поняття «судове рішення» (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий метод використано під час дослідження проблемних питань розмежування компетенції суб’єктів і об’єктів судового адміністративного процесу та владних повноважень (підрозділи 2.1; 3.1) та під час аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства, а також дослідження апеляційного, касаційного проваджень та проваджень за винятковими обставинами (підрозділ 2.2) з метою виявлення характерних рис перегляду рішень за цими обставинами; за допомогою формально-логічного методу розкрито поняття нововиявлених обставин (підрозділ 2.3) та перегляду судових актів за цими обставинами.

З метою визначення співвідношення та взаємозв’язку між адміністративно- процесуальними й адміністративно-матеріальними правовідносинами застосовувались порівняльний і логіко-юридичний методи (підрозділи 1.1, 1.2; 3.2, 3.3); для конкретизації та аналізу деяких адміністративно- процесуальних правовідносин використовувались системно-структурний, логіко-юридичний та порівняльно-правовий методи (розділи 2, 3). Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності й обґрунтованості суджень дотримувалися під час формування висновків і пропозицій щодо мети дослідження. З допомогою статистичних методів проаналізовано емпіричну інформацію, що стосується проблем

дослідження. Застосування методів моделювання, аналізу та синтезу дали

змогу сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні за сучасних умов реформування адміністративного права здійснено комплексне і всебічне вивчення багатогранних питань, пов’язаних із поняттям, класифікацією, змістом судового рішення в адміністративному судочинстві України, підставами його виникнення, зміни і припинення.

До основних результатів, які розкривають наукову новизну, належать такі положення, зокрема:

вперше:

- дано авторське визначення поняття «судове рішення», яке в адміністративному судочинстві пропонується розуміти як «судове рішення», як найзагальніший акт (документ) застосування права адміністративного правосуддя, котрим адміністративний суд вирішує те чи інше питання;

- здійснено періодизацію інституту оскарження і перегляду рішень адміністративного суду України та впливу континентальної правової традиції на вітчизняні підходи, форми й особливості перегляду адміністративних судових рішень під впливом історичного чинника, інтересів швидкого ухвалення рішень та їх непохитності;

- запропоновано науково обґрунтовані підходи застосування в сучасних умовах основних форм оскарження: апеляція, касація, перегляд судових рішень за винятковими та нововиявленими обставинами, комплексно пов’язаними між різними видами адміністративних проваджень;

удосконалено:

- поняття ухвали адміністративного суду: «ухвала - це письмове або усне рішення адміністративного суду залежно від судової інстанції, процедури розгляду адміністративної справи та процесуальних питань»;

- підходи щодо формування та ухвалення судових рішень в адміністративному судочинстві України, що виникають з деяких категорій справ, пов’язаних з виборчим процесом, рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єктів владних чи не наділених владними повноваженнями, іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців;

- понятійний апарат у сфері адміністративного судочинства, зокрема упорядкованих дій суб’єктів правозастосування; розуміння змістовного наповнення понять об’єкт і суб’єкт права, об’єктивні й суб’єктивні чинники судового процесу, що вдосконалює процес ухвалення безпомилкових судових рішень апеляційного та касаційного перегляду справ для отримання гарантії справедливості судового рішення;

дістало подальший розвиток:

- теоретичні положення щодо форми адміністративно-правового регулювання процесів розгляду адміністративних справ різних категорій; сутності, особливостей, порядку ухвалення і проголошення рішень адміністративного суду;

- розуміння та застосування механізму діяльності адміністративних судів України відносно іноземних громадян, елементами якого виділено право на захист, принцип верховенства права; права і свободи людини; рішення громадян іноземних держав чи осіб без громадянства мають публічно-владний характер; правові відносини характеризуються відповідно до сертифікації міжнародних стандартів; пряма дія та письмова юридична форма вираження рішення; правотлумачний характер рішень суду; рівність перед законом і судом; заборона будь-якої дискримінації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та викладені в дисертації теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - для поглиблення теоретичного розуміння адміністративно-процесуальних правовідносин, правової природи рішень адміністративного суду та формування доктрини адміністративної юстиції;

подальшого дослідження проблемних питань адміністративного судочинства та адміністративного права загалом; підготовки монографічних досліджень;

- сфері правотворчості - під час підготовки і вдосконалення адміністративного та адміністративно-процесуального законодавства, передусім деяких положень Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України;

- судовій практиці - під час розгляду спорів, що виникають з публічно- правових відносин, підготовки роз’яснень та рекомендацій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України з питань правозастосування;

- навчальному процесі - під час підготовки написання відповідних

розділів підручників і навчальних посібників з адміністративного права, адміністративного процесуального права, адміністративного судочинства, викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право»,

«Адміністративне процесуальне право», «Адміністративне судочинство» тощо;

- правовиховній сфері - у роботі з підвищення рівня професійної кваліфікації суддів, посадових осіб органів публічної адміністрації, для підвищення рівня правової культури населення, формування фахової правосвідомості студентів юридичних вузів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень

обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного права, господарського права та процесу Київського університету права Національної академії наук України, де була виконана дисертація. Основні положення та висновки дисертації було оприлюднено на дванадцяти наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи України» (м.

Київ, 24 листопада 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Правове регулювання ринків капіталів,

праці» (м. Донецьк, 9 грудня 2011 р.); IV Всеукраїнській науково- практичній конференції «Міжнародне право: de lege practerita, instante, future» (м. Запоріжжя, 21 листопада 2014 р.); W Всеукраїнській науково- практичній конференції «Економіко-правові виклики 2015 року» (м. Львів, 15 січня 2015 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Право, суспільство і держава: форми взаємодії» (м. Київ, 16-17 січня, 2015 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Право, суспільство і держава: форми взаємодії» (м. Київ, 16 січня 2015 р.); Міжнародній

науково-практичній конференції «Сучасні дослідження представників юридичної науки - прогрес законодавства України майбутнього» (м. Дніпропетровськ, 17 січня 2015 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Право і держава: проблеми розвитку і взаємодії у ХХІ столітті» (м. Запоріжжя, 30-31 січня 2015 р.); Міжнародній науково- практичній конференції «VIII Наукові читання, присвячені пам’яті В. М. Корецького» (м. Київ, 26 лютого 2015 року).

Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження відображено в дев’яти наукових статтях, з яких: шість опубліковано в наукових фахових виданнях України, дві - у наукових виданнях інших держав, одна - в іншому виданні України, а також дев’яти тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.

<< | >>
Источник: БОДНАР СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ. РІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ: СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ, ПОРЯДОК УХВАЛЕННЯ І ПРОГОЛОШЕННЯ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВСТУП:

  1. 1.2.6. Понятие судебного решения и требования к нему. Вступление решения в законную силу
  2. 6. Подсудность, основанная на безоговорочном вступлении ответчика в процесс
  3. Глава 20. ПЕРЕСМОТР ПО ВНОВЬ ОТКРЫВШИМСЯ ОБСТОЯТЕЛЬСТВАМ РЕШЕНИЙ, ОПРЕДЕЛЕНИЙ И ПОСТАНОВЛЕНИЙ, ВСТУПИВШИХ В ЗАКОННУЮ СИЛУ
  4. ПРАВО НА ВСТУПЛЕНИЕ В БРАК
  5. § 1.2. Внешние свойства приговора, вступившего в законную силу
  6. Тема 17.Пересмотр вступивших в законную силу судебных постановлений в порядке надзора
  7. Тема 19.Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам решений, определений, вступивших в законную силу
  8. 29.2. Вступление судебных решений в законную силу
  9. Условия вступления
  10. § 2. Вступление приговора в законную силу и обращение его к исполнению
  11. 2.3. Участие прокурора в пересмотре судебных актов, вступивших в законную силу
  12. ЛЕКЦИЯ №14. Пересмотр вступивших в законную силу решений суда в суде надзорной инстанции
  13. 1. Основания для пересмотра вступившего в законную силу акта по вновь открывшимся обстоятельствам
  14. Статья 100. Вступление в силу настоящего Кодекса
  15. 25. Підстави та порядок вступу до цив.процесу третіх осіб.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -