<<
>>

§ 2. Види та значення судових викликів та повідомлень

З метою забезпечення ефективної реалізації конституційного права на судовий захист нормотворець передбачив правило, за яким особи, які беруть участь в адміністративному судочинстві, мають право знати про дату, час і місце проведення судового розгляду адміністрати­вної справи і про всі судові рішення, які ухвалюються за його результа­тами та стосуються безпосередньо їх прав, свобод та інтересів.

Принципово важливо, щоб обрані адміністративним судом за­соби і способи сповіщення забезпечували фіксацію інформації, яка доводиться до відома учасників судового процесу, а також факту отримання її адресатом, що є доказом інформування осіб належним чином. Інакше кажучи, «належне повідомлення» передбачає необхід­ність дотримання адміністративним судом комплексу таких умов:

а) для інформування учасників судового процесу адміністративний суд повинен використовувати лише передбачені законом засоби;

б) повідомлення про дату, час і місце проведення судового засідання має здійснюватися у розумні строки з урахуванням об’єктивної мож­ливості осіб підготуватися до участі в судовому розгляді адміністра­тивної справи і з’явитися до адміністративного суду; в) під час інфо­рмування учасників адміністративного процесу слід дотримуватися правил, установлених КАСУ; г) адміністративний суд повинен пере­вірити факт належного повідомлення адресата.

Загальні правила сповіщення і засоби інформування учасників адміністративного процесу акумульовано у статтях 124-131 глави 7 розділу 1 «Загальні положення» КАСУ.

Основним засобом інформування учасників адміністративного процесу про дату, час і місце судового засідання (вчинення окремої процесуальної дії) є судові повістки, які поділяються на такі:

а) повістки про виклик, у яких міститься вимога з'явитися до ад­міністративного суду або на місце вчинення окремої процесуальної дії, така вимога є обов'язковою для адресата;

б) повістки-повідомлення, які характеризуються інформативні­стю і містять повідомлення про вчинення процесуальних дій, у яких участь адресата є необов'язковою, але може мати для нього значення.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників адміністрати­вної справи, свідків, експертів, спеціалістів і перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - через надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - через надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказа­ними цими особами, або надсиланням тексту повістки в порядку, ви­значеному ст. 129 КАСУ.

Якщо учасниками адміністративної справи не було надано інфо­рмації щодо їх поштової адреси, то судовий виклик або судове пові­домлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за ад­ресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адре­сою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

При цьому у разі відсутності учасників адміністративної справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідо­млення вручено їм належним чином.

Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через предста­вника, і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може на­правити повістку лише представнику.

Частиною 1 ст. 125 КАСУ визначається детальний перелік обов'яз­кових реквізитів повістки про виклик, зокрема вона має містити:

1) найменування та адресу адміністративного суду, який здійс­нює виклик;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) фізичної особи, яку викли­кають до суду, або найменування органу, підприємства, установи чи організації, представник яких викликається;

3) дату, час і місце судового засідання (підготовчого судового за­сідання);

4) назву і номер адміністративної справи;

5) процесуальний статус особи, яка викликається (як позивач, відповідач, свідок тощо);

6) у разі необхідності - пропозицію учаснику адміністративної справи подати всі раніше не надані докази;

7) обов'язок адресата повідомити про наявність поважних при­чин неможливості прибути до суду;

8) роз'яснення наслідків неприбуття до адміністративного суду;

9) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.

На відміну від повістки про виклик, до змісту повістки-повідом- лення законодавець висуває менше вимог. Це обумовлено тим, що участь у вчиненні окремої процесуальної дії осіб, які інформуються за допомогою повістки-повідомлення, є необов'язковою.

Повістка-повідомлення має містити:

1) найменування та адресу адміністративного суду;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) особи або найменування органу, підприємства, установи чи організації, яким адресується по­вістка;

3) дату, час і місце судового засідання або проведення окремої процесуальної дії;

4) назву і номер адміністративної справи;

5) процесуальний статус особи, яка викликається (як позивач, відповідач, свідок тощо);

6) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, негайно повідомити про неї адресата.

Разом із повісткою можуть також надсилатися копії процесуаль­них документів. При цьому у повістці треба зазначати, які документи надсилаються, а також повідомити про право адресата подати запе­речення та відповідні докази на їх підтвердження.

Порядок вручення судових повісток регламентовано ст. 126 КАСУ.

За загальним правилом у разі відсутності в адресата офіційної електронної адреси повістка вручається їй під розписку. При цьому особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністратив­ного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєдну­ється до адміністративної справи.

Зазвичай повістка має бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, якщо вона вручається безпосе­редньо в адміністративному суді.

Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників адміністративної справи КАСУ встановлено строк розг­ляду менше десяти днів, то повістка має бути вручена у строк, доста­тній для прибуття особи до адміністративного суду для участі в су­довому засіданні.

Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який прожи­ває разом з ним.

У такому разі особа, яка одержала повістку, зобов'я­зана негайно повідомити про неї адресата.

Свої особливості має порядок вручення судових повісток особі, яка бере участь у справі, якщо вона:

1) перебуває під вартою;

2) відбуває покарання у вигляді: а) довічного позбавлення волі; б) позбавлення волі на певний строк; в) тримання у дисциплінар­ному батальйоні військовослужбовців; г) обмеження волі; ґ) арешту.

У першому випадку повістка та інші судові документи вруча­ються особі під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до адміністративного суду.

Законодавець закріпив також правило, відповідно до якого осо­бам, які проживають за межами України, повістки вручаються в по­рядку, встановленому міжнародними договорами, згоду на обов'яз­ковість яких надано Верховною Радою України, а в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтями 85, 86 КАСУ.

Повістка, адресована юридичній особі, може бути доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адре­сою, зазначеною її представником, і це підтверджується підписом ві­дповідної службової особи.

Слід звернути увагу на те, що розписка про одержання повістки (у разі неможливості вручити повістку адресату чи відмови адресата в її одержанні) негайно має бути повернута до адміністративного суду. У такому разі повернення поштового відправлення із повіст­кою, не врученою адресату з незалежних від адміністративного суду причин, вважатиметься, що таку повістку вручено належним чином.

Статтею 128 КАСУ передбачено наслідки відмови від одержання повістки. Так, у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. При цьому особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, якій повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

У статті 129 КАСУ визначено порядок здійснення виклику (пові­домлення) у вигляді надсилання тексту повістки електронною по­штою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом) або теле­фонограмою.

Зокрема, за письмовою заявою учасника судового про­цесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки може бути надісланий йому електронною поштою, факсимільним повідо­мленням, телефонограмою чи текстовим повідомленням з викорис­танням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу або телефону, які вона зазначила у письмо­вій заяві.

У такому разі учасник судового процесу зобов'язаний за допомо­гою електронної пошти (факсу, телефону) негайно повідомити адмі­ністративний суд про отримання тексту повістки. Текст такого підт­вердження роздруковується, а телефонне підтвердження запису­ється відповідним працівником апарату суду, приєднується секрета­рем судового засідання до справи і вважається належним повідом­ленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового ро­згляду. У цьому разі повістка вважається врученою учаснику судо­вого процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Однак якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тек­сту повістки, підтвердження від учасника судового процесу так і не надійшло, секретар судового засідання повинен скласти про це дові­дку і приєднати її до адміністративної справи, що вважатиметься під­твердженням належного повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому разі повістка вважа­ється врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Окремо зауважимо, що виклик (повідомлення) відповідача, тре­тіх осіб або свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме, здійснюється адміністративним судом через оголошення на офіцій­ному веб порталі судової влади України. Таке оголошення треба роз­містити не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

На всіх осіб, які беруть участь в адміністративній справі, покла­дено обов'язок повідомляти адміністративний суд про зміну свого місця проживання (перебування), роботи чи служби протягом всього провадження в адміністративній справі.

Якщо особа не виконає цього обов'язку, для неї настають не­сприятливі наслідки. Зокрема, судові повістки надсилаються учасни­кам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному ст. 129 КАСУ, за останньою відомою суду адресою і при цьому вважаються врученими.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАСУ особи, які беруть участь в адміні­стративній справі й не можуть з поважних причин прибути у судове засідання, зобов'язані також завчасно повідомляти про це адмініст- (ативний суд.

<< | >>
Источник: Адміністративний процес : навч. посіб. / О.Ю. Салманова, А.Т. Комзюк, С.М. Гусаров та ін. ; за заг. ред. О.Ю. Салманової, А. Т. Комзюка ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Хар­ків : ХНУВС,2022. - 412 с.. 2022

Еще по теме § 2. Види та значення судових викликів та повідомлень:

  1. Поняття судових викликів і повідомлень та їх види
  2. ЦПК передбачає різні способи вручення судових повісток. За якими критеріями перевіряється належне повідомлення про дату судового засідання?
  3. Нерідко вищестоящі судові інстанції не приймають як підтвердження факту належного повідомлення учасника процесу про дату судового засідання поштові повідомлення про вручення адресату поштового відправлення. Яким чином ЦПК регулюється це питання?
  4. Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?
  5. Чи вправі суд при призначенні справи до судового розгляду повідомити учасників процесу, які з'явилися в попереднє судове засідання, під розписку? Чи відповідає закону такий порядок повідомлення?
  6. Чи можна видавати заявнику примірник судового наказу для примусового виконання у разі, якщо від боржника не надійшло повідомлення про отримання копії судового наказу?
  7. Способи та порядок вручення судових повісток та повідомлень
  8. Стаття 126. Повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами
  9. § 3. Призначення справи до судового розгляду. Судові повідомлення і виклики
  10. 48. Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення.
  11. 49. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
  12. 59. Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
  13. Стаття 158. Види судових рішень
  14. Чи можливо ухвалити заочне рішення, якщо у справі за позовом про стягнення аліментів не з'явився відповідач, який належним чином повідомлений про дату судового засідання?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -