§ 2. Права громадян під час розгляду їх звернень

Законодавець установив права громадянина під час розгляду за­яви чи скарги й обов'язки органів і посадових осіб щодо розгляду заяв і скарг.

Так, згідно зі ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» автор звернення (громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб) має право^[20]:

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

- знайомитися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті ор­ганом, який розглядає заяву чи скаргу; якщо необхідно ознайоми­тися зі змістом офіційного документа, то можна подати інформацій­ний запит - звернення з вимогою про надання можливості такого ознайомлення;

- бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

- користуватися послугами адвоката або представника трудо­вого колективу чи організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання та­ємниці розгляду заяви чи скарги; на вимогу суб'єкта звернення розг­ляд його заяви чи скарги може відбуватися з дотриманням таємниці;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результа­том порушень установленого порядку розгляду звернень.

У свою чергу, органи державної влади і місцевого самовряду­вання, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керів­ники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі ухвалення рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації під час розгляду заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання від­повідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти й усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне вико­нання ухвалених у зв'язку із заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть ухваленого рішення;

- уживати заходів щодо відшкодування у встановленому зако­ном порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадя­нину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирі­шувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допу­щено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести ухвалене рішення до відома органу місце­вого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження ухваленого за нею рішення;

- не допускати безпідставного передання розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжу­ють, систематично аналізувати та інформувати населення про пере­біг цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звер­нень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службо­вого апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в ме­жах бюджетних асигнувань.

Звісно, система роботи із зверненнями громадян в органах дер­жавної влади, місцевого самоврядування тощо є неповною без розг­ляду питання про юридичну відповідальність за порушення законо­давства про звернення громадян.

За загальним правилом притягнення до відповідальності за таке порушення відбувається згідно з чинним законодавством про адміністративну, кримінальну та цивільну відповідальність залежно від специфіки вчиненого правопорушення, важливості питання, складності та важкості діяння.