<<
>>

Питання предметної підсудності справ, пов’язаних із земельними відносинами

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних пов­новажень, судам слід дотримуватися вимог ч. 3 ст. 2 КАС, згідно з якою у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повно­важень суди повинні перевіряти, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Кон­ституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовіс­но; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокре­ма з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприят­ливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи держав­ної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові осо­би зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу норм, які визначають повноваження органів місце­вого самоврядування та державної влади, вбачається, що ком­петенція органів місцевого самоврядування поширюється на розпорядження землями територіальних громад та комунальної власності, організацію землеустрою, встановлення та зміну меж населених пунктів; органи державної виконавчої влади здійс­нюють розпорядження землями державної власності.

Визначення компетенції органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади є важливим для пра­вильного вирішення питання про предметну підсудність адмі­ністративних справ. За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 18 КАС, адміністративні справи, в яких однією зі сторін є ор­ган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, підсудні міс­цевим загальним судам як адміністративним.

Виняток станов­лять справи, підсудні окружним адміністративним судам, в яких однією зі сторін є орган державної влади, інший держав­ний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа (ч. 2 ст. 18 КАС).

На наш погляд, таке законодавче визначення предметної підсудності адміністративних справ щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері земельних пра­вовідносин є недосконалим, оскільки справи з одним предме­том позову розглядаються різними судами — місцевими загаль­ними судами як адміністративними судами та окружними адміністративними судами. Унаслідок цього спостерігається неоднакове застосування норм матеріального права під час ви­рішення однотипних спорів. Вважаємо, що спори, предметом яких є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, які випливають зі сфери земельних правовідносин, повин­ні бути предметно підсудні окружним адміністративним судам.

<< | >>
Источник: Визначення юрисдикції адміністративних судів та розмежування судових юрисдикцій: монографія / Смокович М.І. — К. :НУ "ОА",2012. — 304 с.. 2012

Еще по теме Питання предметної підсудності справ, пов’язаних із земельними відносинами:

  1. Окремі питання участі прокурора у справах, пов’язаних із земельними спорами
  2. Вирішення судом інших питань, пов’язаних з виконанням судових рішень
  3. Як вирішується питання у разі заявлення відводу всьому складу місцевого суду? Чи слід направляти справу до апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності?
  4. Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин
  5. Стаття 151. Порядок погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом)та вибором земельних ділянок
  6. Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин
  7. 37. Поняття і види підсудності. Функціональна підсудність. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд (заміна підсудності).
  8. Т.М. Бухтіарова и др.. Документування злочинів, пов’язаних зі збутом та розповсюдження продукції порнографічного характеру в мережі Інтернет та локальних мережах: практичний посібник / [Т.М. Бухтіарова, О.А. Черкас, В.О. Мирошніченко, О.І. Соболь, О.О. Титаренко та ін.]. - Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2009. - 80 с., 2009
  9. Стаття 113. Підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою
  10. Чи існують особливості визначення підсудності у справах наказного провадження у порівняні зі справами позовного провадження?
  11. Які правила підсудності кількох вимог, пов'язаних між собою?
  12. 1. Дотримання правил підсудності справи
  13. §3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, ! пов'язаних з творчою діяльністю
  14. § 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
  15. Види підсудності цивільних справ
  16. § 3. Наслідки порушення правил підсудності. Порядок передачі справи з одного суду до іншого
  17. У чому особливість підсудності справ, у яких однією із сторін є суд або суддя?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -