§ 3. Принципи господарського процесуального права

На сьогодні в Україні відбуваються трансформаційні процеси, що знаходять своє відображення майже в усіх сферах життєдіяльності, в тому числі і у правовій. Оскільки право в цілому являє собою надбудову над економічним базисом суспільства, то у праві відбуваються основні напрямки і закономірності розвитку суспільства, що у свою чергу відображається на принципах, які не є сталими.

У правовій літературі є абсолютно різні підходи як до визначення суті та змісту принципів права, так і до їх правової природи. Категорія «принцип права» як предмет наукового дослідження викликає і продовжує викликати зацікавленість не тільки вчених-теоретиків, але й представників галузевих правових наук. Проблема реалізації принципів права як ефективного регулятора суспільних відносин на сьогодні набуває особливої актуальності та практичного значення.

Загальні принципи права закріплені в Конституції України є універсальними і властивими усім галузям права. Принципи права закріплені в Конституції України стосуються всіх галузей права. Це принцип верховенства права, згідно з яким визнається і діє принцип верховенства права, оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, тому закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо гарантується Конституцією України (ст. 8); принцип визнання плюралізму форм власності і гарантування захисту прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки (ст. 13); принцип здійснення правосуддя виключно судами, привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ст.

Принцип господарського процесу неможливий без принципу законності, відповідно до якого органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Законність у судочинстві має свої специфічні риси, обумовлені завданнями й засобами правосуддя. Завдання полягає в гарантуванні незалежності суддів та судів (ст. 126 Конституції України).

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права (ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Значення конституційних принципів при здійсненні господарського судочинства полягає в тому, що вони є орієнтиром у нормотворчої діяльності при вдосконаленні господарського процесуального законодавства; керуючись конституційними принципами господарський суд у своїй діяльності забезпечить утвердження принципу верховенства права.

У своїй практичній діяльності судді використовують теоретично розроблені юридичною наукою принципи притаманні діяльності судової гілки влади взагалі, в тому числі й діяльності господарського суду. Конституційні та загальні принципи відображаються в процесуальному законодавстві, набуваючи характеру і змісту спеціальних принципів.

Термін «принципи» походить від лат. «principium» - початок, фундамент) - вихідне положення; переконання людини, його створений погляд на те чи інше питання.

Новий тлумачений словник української мови визначенню терміну «принцип» дає таке тлумачення: принцип - 1. Основне вихідне положення якої- небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. і.; засада; основний закон якої-небудь точної науки. ¹ В принципі - в основному, в загальному. 2.

У загальній теорії права принципи права розглядаються як основні (керовані) ідеї, вихідні положення, які характеризують зміст права, суть та призначення в суспільстві. З одного боку, вони виражають закономірності права, а з іншого - є найбільш загальними нормами, які діють у всій сфері правового регулювання і поширюються на всіх суб’єктів. Ці норми або прямо сформульовані в законі, або виводяться із загального змісту законів.³

З точки зору юридичної науки, принципи господарського процесу - це основні засади, які закріплені в законах і відображають закономірності розвитку відносин суспільства, а також розкривають і відображають закономірності господарського процесуального права.

Переносячи загальне наукове значення принципів на принципи господарського процесуального права, можна визначити ці принципи як такими, на яких ґрунтується механізм правового регулювання процесуальних відносин, які знаходяться у певному взаємозв’язку, зумовленому різними факторами Принципи господарського процесуального права виявляються як в

Украинский Советский Энциклопедический Словарь: в 3-х т./Редкол.: А.В. Кудрицккий (отв. ред.) и др. - К.: Глав. Ред. УСЭ, - 1988. Т. 2. - 1988. - С. 753.

Новий тлумачений словник української мови/ Укл. В. Яременко та О. Сліпушко. У 3-х томах. - К.: Аконіт, 2007. - Том 2. - С. 899.

Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов./Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. - М.: Норма -Инфра-М, 1999. - С. 237.

окремих нормах загального змісту, так і в процесуальних нормах, які містять гарантії реалізації на практиці загальних правових приписів.

Зміст цих принципів виражено й закріплено в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та Господарському процесуальному кодексі України. Кожний з цих принципів знаходить своє закріплення та вираження, як правило, не в одній, а в декількох правових нормах і найчастіше в процесуальних, які характеризують зміст даного принципу.

Не всі конституційні та принципи, що розглядаються в теорії права, отримали законодавче закріплення в нормах господарського процесуального права. Звертаючись до розуміння принципів господарського процесуального права, зазначимо, що це законодавчо врегульовані основоположні засади, відповідно до яких формується й функціонує система господарського судочинства.

Принципи господарського судочинства поділяють на: принципи, що визначають організацію та устрій господарського суду (організаційні принципи); принципи, які регулюють діяльність господарського суду (функціональні принципи). На цій підставі розглянемо основні принципи господарського судочинства закріплені, як у Господарському процесуальному кодексі України, так і в інших законодавчих актах.

Принцип рівності перед законом і судом закріплено в пункті 1 частині 3 ст. 129 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 4-2 ГПК, де зазначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів.

Принцип змагальності сторін при здійсненні правосуддя означає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Цей принцип закріплено в пункті 4 частині 3 ст. 129 Конституції України та в ст. 4-3 ГПК. Відповідно до даного принципу сторонам у господарському процесі забезпечуються широкі можливості у захисті своїх права та законних інтересів, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип гласності і відкритості господарського процесу встановлений ст.

Принцип одноособового і колегіального розгляду справи встановлений ст. 15 Закону «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 4-6 ГПК. Згідно ст. 4-6 ГПК справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів. Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. Перегляд судових рішень господарських судів Верховним Судом України здійснюється колегіально. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому частиною третьої ст. 2-1 ГПК.

Принцип безпосередності судового розгляду. Як зазначається в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 р. рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Неприпустимим є витребування і приєднання до справи матеріалів на підтвердження висновків і мотивів рішення після його ухвалення.

Принцип судочинства і діловодства в судах. Згідно ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Суди зобов’язані забезпечити рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Так, у судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом.

Принцип «вільного доступу» до правосуддя, полягає у прирівнюванні іноземців до власних громадян проводиться далеко не в усіх країнах. Так, процесуальне законодавство низки держав (Франція, ФРН, Іспанія, Італія, Англія, Індія) містить правило, спрямоване на обмеження доступу іноземних громадян у вітчизняні суди, відповідно до якого при наданні позову до суду такої держави іноземець повинен внести грошову заставу щодо забезпечення судових витрат, які може понести відповідач, якщо позивачеві буде відмовлено в позові (судова застава). Положення про вільний доступ до правосуддя міститься у ст. 17 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 року.

Крім розглянутих принципів й інші принципи відіграють не менш важливу роль під час господарського процесу. Зокрема, такі принципи, як законність, неупередженість і справедливість - основа діяльності судового корпусу. Зокрема, Конституційний Суд України у підпункті 4.1 Рішення від 2 листопада 2004 р. (у справі про призначення біль м’якого покарання) наголошує на тому, що «справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначені його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права». Зокрема, в енциклопедичних виданнях наводиться така дефініція справедливості - це соціально-етична та морально- правова категорія, яка позначає наявність у соціальному світі правових засад і виражає їх правильність, імперативність і необхідність. ^[20]

Якщо звернути увагу на погляди мислителів стародавніх часів, то доцільно навести міркування Арістотеля, який прирівняв справедливість як юридичну категорію до законності. ^[21]

Додатково можна зазначити, що недотримання принципів або їх спотворення може призвести до вибудовування неправильного вектору, напряму у правовому регулюванні відповідних відносин.

Таким чином, розглянуті та інші принципи забезпечують системний аналіз норм чинного господарського процесу і є відправними пунктами діяльності суду (судді) при здійсненні господарського судочинства.