Залишення заяви без розгляду

Залишення заяви без розгляду - це закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання особою умов реалізації її суб’єктивного процесуального права - права на звернення до суду за судовим захистом і можливість застосування яких не втрачена, а також у разі повторної неявки позивача без поважних причин.

Підстави залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК):

- заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, як це передбачено ст. 29 ЦПК (п. 1), але право на повторне звернення до суду має представник такої особи;

- заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (п. 2). Якщо представник оформить належним чином свої повноваження він зможе повторно звернутися до суду в інтересах його довірителя;

- належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (п. 3). Залишення заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав;

- спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді (п, 4). Залишеним може бути без розгляду тотожний позов лише за умови, що в іншому суді на розгляді має місце тотожний позов, який був раніше пред’явлений до суду;

- позивач подав заяву про залишення позову без розгляду (п. 5). Це вільне волевиявлення позивача, та, оскільки позов фактично не розглядався судом, тому можливе повторне звернення до суду;

- між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді (п.

- особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява (п. 7). У цьому пункті йдеться про осіб, перелік яких передбачено ст. 45 ЦПК. Заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки фактично позивачем у справі є особа, на захист прав та інтересів якої пред’являлась вимога, але вона не підтримує заявлених вимог;

- провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк (п. 8). Цей випадок не слід плутати із наслідками, передбаченими ст. 121 ЦПК, де йдеться про повернення заяви, якщо особою не усунуто недоліки позовної заяви. У пункті 8 ст. 207 ЦПК йдеться про випадок після відкриття провадження у справі, якщо не усунуто недоліки заяви у встановлений судом термін;

- позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Про залишення заяви без розгляду суд постановлює ухвалу, яка може бути оскаржена (п. 15 ст. 293 ЦПК), при цьому мають бути роз’яснені наслідки такого залишення.

У частині 2 ст. 106 ЦПК має місце положення про те, якщо заява боржника про скасування судового наказу була подана після закінчення строку (ч. 2 ст. 104 ЦПК), то його заява залишається без розгляду.

Положення про залишення заяви без розгляду має місце також у разі виникнення спору про право при розгляді справ окремого провадження (ч. 6 ст. 235 ЦПК).

8,