Закриття провадження у справі

Закриття провадження у справі як один із видів ускладнення цивільного судочинства полягає у закінченні провадження у справі без ухвалення судового рішення та неможливості його повторного відкриття в суді за тотожною заявою.

У статті 205 ЦПК наведено перелік підстав, за якими суд закриває провадження у справі. Цей перелік є вичерпним.

Підстави закриття провадження у справі:

- справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тобто не належить до компетенції суду в порядку цивільного судочинства (п. 1);

- набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладанням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п. 2). Ці дві підстави закриття провадження у справі суддя має перевіряти ще на стадії прийняття заяви та відкриття провадження у справі (пункти І, 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК), оскільки саме недотримання їх особою, яка звертається до суду, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі;

- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом

(п. 3);

- сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом (п. 4);

- є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим (п. 5);

- померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступницт- ва (п. 6);

- ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі (п.

Оскільки ця норма є загальною, то вона поширюється на апеляційне (статті 306, 310 ЦПК), касаційне провадження (статті 334, 340 ЦПК).

Стаття 206 ЦПК регламентує процедуру та наслідки закриття провадження у справі. Про закриття провадження у справі суд постановлює ухвалу, яка підлягає оскарженню у порядку п. 14 ст. 293 ЦПК. В ухвалі про закриття провадження у справі обов'язково мають бути зазначені наслідки такого закриття. Така ухвала ухвалюється у судовому засіданні, але сторона може вибути із процесу на стадії після відкриття провадження у справі, тому якщо спірні відносини не допускають процесуальне наступництво, таке закриття має бути здійснено на попередньому судовому засіданні (ч. 4 ст. 130 ЦПК).

У частині 2 ст. 206 ЦПК зазначається, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п, 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Але слід сказати про те, що не завжди віднесення питання, за вирішенням якого звернулась особа до суду, належить до юрисдикції саме суду. Тому в нормі має бути зазначено, що суд роз’яснює особі, до якого юрисдикційного органу їй слід звернутись. Якщо питання належить до компетенції суду, то суддя роз’яснює, що питання, зокрема, належить до компетенції адміністративного суду (наприклад, оскарження). Якщо, наприклад, особа звернулася до суду за встановленням безспірного юридичного факту про те, що громадянин є живим для підтвердження цієї обставини з метою отримання компенсації остарбайтерам, то їй слід звертатись до органів нотаріату, оскільки за п. 11 ст. 34 Закону «Про нотаріат» встановлення такого безспірного факту належить до компетенції нотаріуса. Якщо, наприклад, жінка звернулась за розірванням шлюбу до суду, а у подружжя немає неповнолітніх дітей та її чоловік погоджується на розірвання шлюбу, суддя повинен цій особі роз'яснити її право звернутися до органів РАЦСу за розірванням шлюбу.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, але не зазначено, а за яких підстав мало місце таке закриття провадження у справі. До них слід віднести п. З, якщо позивач відмовився від позову та відмова прийнята судом, та п. 4 - сторони уклали мирову угоду та вона визнана судом. Саме у цих випадках неможливе повторне звернення до суду з тотожним позовом. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

7.5.