§ 3. Роль суду у виконавчому провадженні

До компетенції судів Законом «Про виконавче провадження» (далі — Закон) та ЦПК віднесено досить широке коло питань, але всі вони можуть бути поєднані у дві групи: розгляд заяв (подань) держав­ного виконавця, стягувачів, боржників про вирішення певних питань щодо руху виконавчого провадження, а також справ за скаргами на рішення, дії або" бездіяльність державного виконавця чи іншої посадо­вої особи державної виконавчої служби.

Аналіз предмета судової діяльності при розгляді цих справ свідчить про те, що суд у виконавчому провадженні виконує відповідно дві основні функції: забезпечувальну та контрольну.

Реалізація забезпечувальної функції відбувається через попереднє санкціонування судом найбільш важливих процесуальних виконавчих дій, вчинення яких потребує встановлення додаткових гарантій закон­ності та дотримання відповідних прав їх учасників, які, власне, і за­безпечуються судом.

Контрольна функція суду реалізується шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадо­вої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, якими порушено права чи свободи учасника виконавчого провадження.

Необхідність законодавчого врегулювання механізму реалізації двох зазначених функцій суду при виконанні судових рішень зумовила існування в ЦПК двох відповідних розділів: розд. VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» та розд. VII «Судовий контр­оль за виконанням судових рішень». Слід погодитися з думкою авторів, які, враховуючи ту обставину, що виконання судових рішень є само­стійною стадією цивільного судочинства, вважають, що «було б не­логічно і нераціонально питання судового контролю за виконанням рішень віддавати на вирішення адміністративних судів» .

Забезпечувальна функція суду реалізується при вирішенні правових питань, про які йде мова у ч.

- вирішення питання про негайне виконання судових рішень (ст. 367 НПЮ:

1 Див.: Захарова, О. С. Проблеми виконання судових рішень у контексті реформу­вання цивільного процесуального законодавства [Текст] / О. С. Захарова, Г. В. Пронська // Адвокат. - 2004. - № 4. -С. 5.

958

- видача виконавчих листів (ст. 368 ЦПК);

- оформлення виконавчого листа, виправлення помилок у ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (ст. 369 ЦПК);

- видача дубліката виконавчого листа або судового наказу (ст. 370 ЦПК);

- поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого до­кумента до виконання (ст. 23 Закону; ст. 372 ЦПК);

- роз'яснення судових рішень (ст. 28 Закону; ст. 221 ЦПК);

- затвердження мирової угоди (ст. 29 Закону; ст. 372 ЦПК);

- постановления ухвал про відкладення вчинення виконавчих дій (ст. 32 Закону);

- прийняття рішення про відстрочку чи розстрочку виконання, а також про зміну способу і порядку виконання (ст. 33 Закону; ст. 373 ЦПК);

- скорочення строків зупинення виконавчого провадження (ст. 36 Закону);

- постановления ухвали про розшук боржника або дитини (ст. 42 Закону; ст. 375 ЦПК);

- визначення долі боржника у спільному майні, що на неї зверта­ється стягнення (ст. 50 Закону; ст. 379 ЦПК);

- вирішення спору про розмір заборгованості по аліментах (ст. 74 Закону);

- вирішення питання про тимчасове влаштування дитини у дитя­чий чи лікувальний заклад (ст. 78 Закону; ст. 374 ЦПК);

- визначення порядку подальшого виконання рішення про висе­лення з наданням іншого житлового приміщення у випадку його не- надання у певний строк (ст. 79 Закону);

- вирішення питання про поворот виконання (статті 380-382 ЦПК).

Згідно з діючим законодавством ці питання вирішуються у судових засіданнях із постановлениям відповідних ухвал. Оскільки в даних випадках йдеться не стільки про виконавчі дії суду, скільки про його юрисдикційні повноваження, зазначені питання згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК вирішує місцевий суд, який розглянув справу, а не суд за місцем виконання.

Приймаючи до розгляду заяву (подання), суд має виходити з кола питань виконавчого провадження, віднесених законом до його компе­тенції, і не може приймати до розгляду заяви з питань, які має вирішу­вати відповідно до наданих повноважень державний виконавець.

Задовольняючи заяву (подання), суд в ухвалі зазначає, яке саме питання виконавчого провадження нею вирішено.

Контрольна функція суду реалізується тільки при розгляді справ, що порушуються за ініціативою заінтересованих осіб, які вважають порушеними свої права чи свободи під час виконавчого провадження. Серед таких справ слід виділити:

- розгляд скарг на постанову про відкриття виконавчого прова­дження (ст. 24 Закону);

- розгляд скарг на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ст. 26 Закону);

- розгляд скарг на постанову про відкладення відкриття виконав­чого провадження (ст. 27 Закону);

- розгляд скарг на постанову про відкладення вчинення виконавчих дій (ст. 32 Закону);

- розгляд скарг на постанову про зупинення виконавчого прова­дження (ст. 36 Закону);

- розгляд скарг на постанову про закриття виконавчого проваджен­ня (ст. 37 Закону);

- розгляд скарг на постанову про закінчення виконавчого прова­дження (ст. 39 Закону);

- розгляд скарг на постанову про повернення виконавчого доку­мента і авансового внеску стягувачеві (ст. 43 Закону);

- розгляд скарг на оцінку майна (ст. 57 Закону);

- розгляд позовів про звільнення майна від арешту (ст. 59 За­кону);

- розгляд скарг на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби (ст. 85 Закону);

- розгляд скарг на постанову про накладення штрафу за невико­нання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії (ст. 87 За­кону);

- розгляд скарг на постанову про відмову у розшуку майна борж­ника; на постанову про стягнення витрат, пов'язаних із розшуком; на незвернення державного виконавця до суду (ст. 42 Закону);

- розгляд скарг на постанову про стягнення виконавчого збору (ст. 46 Закону).

Ці справи вирішуються судом за правилами розд. VII ЦПК «Судо­вий контроль за виконанням судових рішень».

Питання для самоконтролю

1. Як визначається місце виконавчого провадження у структу­рі цивільного процесу?

2. Які висновки містяться у рішеннях Європейського Суду з прав людини щодо забезпечення виконання судових рі­шень?

3. Визначте склад учасників виконавчого провадження.

4. Якими процесуальними правами та обов'язками наділені стягувач та боржник у виконавчому провадженні?

5. Якими повноваженнями наділений державний виконавець у виконавчому провадженні?

6. Які питання вирішуються у виконавчому провадженні судом?

7. Які повноваження має суд у виконавчому провадженні?