4, Процесуальний порядок та наслідки відкриття провадження у справі

Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку ст. 119 ЦПК. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) ким і до кого пред'явлено позов;

3) зміст позовних вимог;

4) час і місце попереднього судового засідання;

5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Після відкриття провадження у справі суд невідкладно (негайно) надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви з метою подання відповідачем суду письмового заперечення проти позову (ч. 1 ст. 128 ЦПК).

Наслідки відкриття провадження у справі

Якщо провадження у справі відкрито, настають матеріальні та процесуальні наслідки.

Матеріальні наслідки:

- перериваються строки позовної давності з моменту пред’явлення позову для справ позовного провадження;

- за загальним правилом, з дня пред’явлення позову стягуються аліменти;

- припинення виконання рішення органу опіки та піклування (ст.19 СК);

- після відкриття провадження у справі про витребування майна із чужого незаконного володіння згідно зі ст. 390 ЦК, коли набувачам вручена повістка до суду, вимагати передання доходів від майна, відшкодування витрат на утримання, збереження майна тощо.

Процесуальні наслідки:

- виникають цивільні процесуальні відносини;

- учасники процесу отримують відповідний процесуальний статус;

- учасники процесу наділяються комплексом загальних та спеціальних процесуальних прав та обов’язків;

- відповідач має право пред’явлення зустрічного позову, треті особи - право на пред’явлення самостійної вимоги щодо предмета спору між сторонами;

- припиняється право альтернативної підсудності;

- зупиняється примусове виконання виконавчого напису нотаріуса у разі його оспорювання;

- зупиняється примусове виконання у разі розгляду справи про виключення майна із акта опису;

- перериваються строки, передбачені для справ окремого провадження.

Суддя може відмовити у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, тобто розгляд заяви не належить до компетенції СУДУ У порядку цивільного судочинства (ст. 15 ЦПК).

При вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі суд має керуватися ст, 124 Конституції, але при цьому повинен враховувати компетенцію суду як функціональну, предметну (родову), альтернативну, а також ту обставину, що, крім суду, у державі юрисдикційну функцію виконують й інші органи, наприклад нотаріат, РАЦС тощо. Тому при визначенні чи належить справа до компетенції суду у порядку цивільного судочинства слід брати до уваги:

- для позовного провадження - щоб суб’єктивне право особи перебувало у порушеному, невизнаному або оспорюваному стані, справи такі повинні виникати з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства;

- для справ окремого провадження - повинен бути відсутній спір про суб’єктивне матеріальне право, а захищатися - охоронюваний законом інтерес шляхом встановлення обставин, що мають юридичне значення, щоб у результаті їх встановлення у особи виникло, змінилось або припинилось певне суб’єктивне право, але поза межами суду на підставі загальнообов’язковості судового рішення при його виконанні певними органами, зокрема РАЦСом, органами соціального захисту, нотаріусами;

- для справ наказного провадження - вимоги, на підставі яких видається судовий наказ, мають бути безспірними та передбачені законом;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону пред’явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову.

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) е рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим;

5) після смерті фізичної особи, а також у зв’язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами, оскільки згідно з п. 4 ч. 1 ст. 293 може бути оскаржена у апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Отже, відкриття провадження у справі - це важлива ланка в єдиній системі цивільних процесуальних дій, які послідовно змінюють одна одну при цьому забезпечуючи рух справи.

5.