<<
>>

§ 1. Поняття втрати судового провадження

Відновлення втраченого судового провадження до набрання чин­ності новим ЦПК здійснювалося відповідно до Додатку № З ЦПК 1963 p., тобто порядок відновлення втраченого судового провадження регулювався не загальними правилами ЦПК, а спеціальними нормами, викладеними у 6 пунктах Додатка № 3.

За ЦПК 2004 р. цій категорії справ присвячений самостійний IX розділ (статті 402-409 ЦПК).

При розгляді справ про відновлення втраченого судового прова­дження захищаються не порушені матеріальні суб'єктивні права чи свободи, а процесуальні права, пов'язані з утратою судового прова­дження та зняттям перешкод у їх реалізації. Перешкоди в реалізації процесуальних прав полягають у тому, що всупереч ст. 27 ЦПК особи, які брали участь у справі, не можуть знайомитися з матеріалами спра­ви, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, знайомитися із журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові заува­ження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправиль­ності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, тому що су­дове провадження втрачено.

Відповідно до ЦПК РФ відновлення втраченого судового про­вадження — це нова категорія справ окремого провадження. По­зиція російського законодавця обґрунтована тим, що тут відсутній спір про право цивільне, є тільки одна сторона — заявник, об'єктом захисту виступає охоронюваний законом інтерес осіб, які брали участь у справі.

Судове провадження може бути втрачено внаслідок стихійного лиха (пожежа, повінь, землетрус тощо), протиправних дій заінтересованих осіб (крадіжка або знищення), недбалості працівників апарату суду. Іноді виникає потреба поновити судове провадження, яке було знище­но у зв'язку із закінченням строку зберігання судових справ та доку­ментів.

На цю підставу звернув увагу Пленум Верховного Суду Укра­їни у своїй постанові № 2 «Про застосування норм цивільного про­цесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. (п. 38). Відповідно до Інструкції з діловодства в міс­цевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової ад­міністрації України 27.06.2006 р. № 20, усі працівники апарату суду зобов'язані виконувати вимоги Інструкції, є відповідальними за збе­реження процесуальних та інших документів, а також за нерозголо- шення інформації, що міститься в них (п. 1.7). Організація обліку, зберігання справ та інших матеріалів в архіві регламентуються чинним законодавством та Інструкцією про порядок передання до архіву суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівів судових справ та документів діяльності суду, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 14.07.2003 р. № 277.

Згідно з п. 9.1 Інструкції від 14.07.2003 р. судові справи та докумен­ти, строк зберігання яких відповідно до Переліків закінчився, вилуча­ються для знищення. Строк зберігання судових справ визначається за­лежно від категорії цивільної справи від 3 до 75 років, на підставі Пере­ліку судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Державної судо­вої адміністрації України від 11.02.2010 р. № 22. Вилучення справ та документів для знищення здійснюють секретарі суду (колегій) спільно із завідувачем архіву суду або особою, яка відповідає за роботу архіву.

Як зазначалося, судове провадження може бути поновлено у зв'язку із закінченням строку зберігання судових справ. Так, у березні 2000 р. Б. звернулася до суду із заявою, в якій просила поновити судові про­вадження — дві цивільні справи за її позовами до Ясинуватської діль­ниці енергопостачання про зняття дисциплінарних стягнень і стягнен­ня преміальних винагород та поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, які були утилі­зовані у зв'язку із закінченням строку зберігання.

Відновлення про­ваджень потрібно для оскарження судових рішень у цих справах.

Рішенням Ясинуватського міського суду Донецької області від 23 травня 2000 p., залишеним без зміни ухвалою судової колегії у ци­вільних справах Донецького обласного суду від 3 липня 2000 p., у за­доволенні заяви відмовлено. У касаційній скарзі Б. просить скасувати постановлені у справі рішення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи.

Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України визнала за необхідне касаційну скаргу задовольнити з таких підстав. Суд, від­мовляючи Б. у задоволенні заяви, виходив із того, що справи позивачки були утилізовані у зв'язку із закінченням строку зберігання і тому її ви­моги задоволенню не підлягають. Проте з таким висновком суду пого­дитись не можна, оскільки судом неправильно витлумачено пункти 4, 5 Порядку відновлення втраченого судового або виконавчого проваджен­ня (Додаток № 3 до ЦПК 1963 p.), чим допущено порушення норм про­цесуального права. Тому попередні рішення були скасовані, а справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд .

Під втратою судового провадження слід розуміти зникнення (загуб- лення, знищення) частини матеріалів справи або всієї справи із судо­вого провадження. Крім того, можна казати про втрату судового про­вадження й у випадку наявності справи або окремих її матеріалів за умов, якщо справа в цілому чи окремі матеріали справи втратили ознаки до­кументів, наприклад у результаті довготривалого зберігання, тощо.

Відповідно до ст. 402 ЦПК відновлення втраченого судового про­вадження проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Це означає, що розгляд заяви про відновлення втраченого судового про­вадження регулюється у цілому не тільки розд. IX ЦПК, а й загальни­ми правилами, що стосуються, зокрема, змісту заяви (ст. 119 ЦПК), наслідків недодержання вимог щодо змісту заяви, викладених у статтях 119,405 ЦПК (ст. 121 ЦПК), відмови у відкриттіпровадження у спра­ві (ч. 2 ст. 122 ЦПК), порядку дослідження доказів (статті 177-190 ЦПК), змісту рішення (ст.

215 ЦПК) та ін.

ЦПК не визначив, що слід розуміти під відновленням втраченого судового провадження і які судові документи можуть бути відновлені. В юридичній літературі існує точка зору, що поновлення втраченого судового провадження замінює загублені оригінали документів у спра­ві або саму справу назавжди або до того часу, доки вони не будуть знайдені. У порядку відновлення втраченого судового провадження можуть бути відновлені судові документи, що охоплюють частини судового провадження, необхідні для остаточного вирішення цивільної справи. Це може бути як саме судове провадження повністю, так і окре­мі його елементи, судові рішення, ухвали тощо .

Повна або часткова втрата закінченого судового провадження може вплинути на реалізацію різних прав осіб, які беруть участь у справі, й необхідність його відновлення найчастіше виникає у зв'язку з реалізацією кожною із сторін права вимагати виконання судового рішення або ухвали суду, права на їх оскарження у касацій­ному порядку, на подання заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, на звернення із заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України, про скасування заяви про забезпечення позову. Наприклад Особа-1 звернулась до Приморсько­го районного суду міста Одеси із заявою про відновлення втраченого провадження по цивільній справі за позовом Особи-3 до Особа-2 про стягнення грошової суми за договором позики в частині ухвали про накладення арешту на нерухоме майно. Як зазначає заявниця, по цій справі в порядку забезпечення позову ухвалою від 21.12.2007 р. був накладений арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру Адреса-1; квартиру Адреса-2; квартиру Адреса-3; квартиру Номер-1, що роз­ташована за Адреса-4, яку просить скасувати згідно з поданою 08.12.2009 р. заявою.

При вирішенні питання щодо скасування вищезазначеної ухвали була виявлена відсутність у матеріалах справи оригіналу даної ухвали від 21.12.2007 p., що призвело до висновку, що ця ухвала втрачена.

Враховуючи вищевказане, заявник вважає, що є підстави для від­новлення втраченого судового провадження у цивільній справі

№ 2-1106/09 в частині ухвали суду для того, щоб суд мав можливість

2

розглянути заяву про скасування даної ухвали з метою зняття арешту .

Цей вид провадження можна умовно назвати відновлюючим.

Враховуючи те, що процедура розгляду цієї категорії цивільних справ відрізняється від позовного, наказного і окремого провадження, доцільно ч. З ст. 15 ЦПК викласти в такій редакції: «Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного, окремого та відновлюючого провадження». Як альтернати­ва цю категорію цивільних справ можна віднести до окремого прова­дження, відповідно доповнивши ст. 234 ЦПК. Д. Д. Луспеник також вважає, враховуючи, що у зазначеному провадженні є заявник, а не

1 Штефан, О. Порядок відновлення втраченого судового провадження [Текст] /

О. Штефан // Юрид. Україна. - 2005. - № 5. - С. 74.

позивач чи відповідач, відсутній спір про право, можна припустити, що це «провадження більш подібне про окремого провадження» .

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 1. Поняття втрати судового провадження:

  1. Стаття 113. Примирення сторін під час підготовчого провадження
  2. Сторони як суб’єкти позовного провадження
  3. Стаття 79. Види судових витрат
  4. § 1. Поняття втрати судового провадження
  5. Зміст
  6. 2. Бернгатович К.В. Виконавче провадження як завершальна стадія судового процесу // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - №4, 2010, - С.137-142.
  7. 40. Поняття та сутність позовного провадження. Поняття позову. Елементи позову
  8. § 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
  9. Поняття, суть і значення диспозитивності в кримінальному судочинстві України
  10. 3.1. Здійснення потерпілим процесуальних прав на досудових та судових стадіях провадження справи
  11. Функція кримінального переслідування: поняття та сутність
  12. Кримінально-процесуальні функції вторинного рівня та їх реалізація в кримінальному провадженні
  13. 2.1. Порядок подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення та відкриття провадження у справі
  14. 2.3. Судовий розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  15. 3.1. Провадження у справах про встановлення фактів, що тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення сімейних правовідносин
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -