Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Межі розгляду справи касаційною інстанцією сформовані фактично з двох частин:

- суд може перевіряти в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права;

- суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовір- ність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції зобов’язаний перевіряти обґрунтованість рішення суду, оскільки ця вимога має процесуальний характер і встановлена у ст. 213 ЦПК, оцінка доказів має здійснюватися згідно зі ст. 212 ЦПК. Тому саме порушення судами норм процесуального права може оскаржуватися і перевірятися судом касаційної інстанції, а не як зазначено у ч. 1 ст. 335 ЦПК, що судом касаційної інстанції перевіряється «застосування норм процесуального права».

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в меясах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Касаційний суд має брати до уваги лише формально зазначені у прохальній частині позовної заяви вимоги, але з урахуванням здійснених змін позовних вимог, що відбувалися у суді першої інстанції.

Касаційний суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.