<<
>>

Стаття 333. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

(Частина перша статті 333 в редакції Закону № 2875-IV від 08.09.2005 р.)

2. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

3. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

5. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

1. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні, яке провадиться в приміщенні Верховного Суду України. В судове засідання ні скаржник, ні особи, які брали участь у справі, не викликаються. Ця норма суперечить п. 4 ст. 6 Закону “Про судоустрій” , відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Фактично Верховний Суд України, який був ініціатором появи такої норми, істотно обмежив права осіб, які беруть участь у справі, передбачені іншим законодавством і на його думку касаційний розгляд справи краще проводити таємно, без участі зацікавлених осіб.

На нашу думку, така позиція є неправильною і не сприяє досягненню завдань цивільного судочинства. Якщо в залі не має осіб, які беруть участь у справі, то судовий розгляд фактично зводиться до обговорення рішення суду між суддями, які входять до складу колегії.

Однак якщо скаржник бажає взяти участь у касаційному розгляді справи, він може клопотати про це перед Верховним Судом України, додатково покликаючись при цьому на згадану вище норму Закону “Про судоустрій”.

2. Склад суду, при розгляді справи в касаційному порядку регламентовано п. 4 ст. 19 ЦПК, передбачено, що розгляд здійснюється судовою колегією у складі 5 суддів.

3. У призначений час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення якого суду розгля­дається. Після цього з'ясовує, хто з осіб, які брали участь у справі, з‘явився, перевіряє їх особу, а також повноваження представників, потім оголо­шує склад суду, а також прізвище перекладача і роз'яснює особам, які бе­руть участь у справі, їх право заявляти відводи та інші процесуальні права і обов'язки.

У разі заявлення відводів, клопотань і заяв особами, які беруть участь у справі, з усіх питань, пов'язаних з розглядом справи в касаційній інстанції, вони вирішуються судом після заслуховування думки інших осіб, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому ЦПК.

Суддя-доповідач в необхідному обсязі доповідає зміст рішення суду, що оскаржується та доводи касаційної скарги, подання. Особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

В своїх поясненнях сторони, прокурор, інші особи, які беруть участь у спра­ві, вправі наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

Судових дебатів в касаційному провадженні не передбачено.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

У разі потреби, яка визначається на розсуд суду, під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено

<< | >>
Источник: Науково практичний коментар до ЦПК України. 2006

Еще по теме Стаття 333. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції:

  1. 85. Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
  2. § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
  3. Який порядок розгляду справи судом касаційної інстанції?
  4. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи
  5. Стаття 348. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи
  6. Розгляд справи судом касаційної інстанції
  7. Який строк розгляду справи судом касаційної інстанції?
  8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
  9. Стаття 335. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
  10. Що слід розуміти під межами розгляду справи судом касаційної інстанції?
  11. Судовий розгляд справи судом касаційної інстанції
  12. 87. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
  13. Як поступити суду касаційної інстанції, якщо на час витребування справи і розгляду касаційної скарги суд першої інстанції ухвалить інше рішення у справі?
  14. 79. Підготовка апеляційного розгляду справи. Процесуальний порядок та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
  15. Розгляд справи судом апеляційної інстанції
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -