Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угод сторін

1. В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

1. Надаючи позивачеві право відмовитись від поданого ним позову, а сторонам у суді апеляційної інстанції – укласти мирову угоду, законодавець не визначив процедуру вчинення зазначених процесуальних дій, а обмежився вказівкою на необхідність додержання загальних правил щодо них, передбачених ЦПК.

2. Коментованою статтею перш за все передбачено право позивача відмовитись від позову, поданого в суд першої інстанції. У випадку реалізації такого волевиявлення на стадії апеляційного перегляду справи, повинно бути закрито не апеляційне провадження, а провадження у даній справі взагалі.

Виходячи з вимог ст.27 та 174, 175ЦПК, відмова від позову або мирова угода мають бути викладені в письмовій формі. Заява про відмову від позову, а також умови мирової угоди сторін, якщо вони надійшли до апеляційного суду разом із справою, підлягають розгляду цим судом в порядку, визначеному ст.27 та ст.174, 175 ЦПК. Прийняття апеляційним судом відмови від позову та затвердження мирової угоди сторін позбавляє позивача, сторін права на повторне звернення до апеляційного суду. Якщо у затвердженні мирової угоди сторін відмовлено, то апеляційна інстанція перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в загальному порядку.

3. Дії апеляційного суду з розгляду питань, пов’язаних із відмовою позивача від позовної заяви, повинні вчинятись із додержанням вимог, передбачених статтями 27, 174, 175, 205 ЦПК. Додатково див. коментар до ст.300 ЦПК. Відмова позивача від позову, як і затвердження мирової угоди сторін, оформляється ухвалою апеляційного суду. Лише затверджена апеляційним судом мирова угода є виконавчим документом. При затвердженні мирової угоди рішення суду першої інстанції визнається таким, що втратило силу. В тому випадку, якщо апеляційний суд відмовився затверджувати мирову угоду, він зобов’язаний мотивувати своє рішення. Після відмови в затвердженні мирової угоди апеляційний суд продовжує слухати справу по суті.

4. У випадку відмови позивача від позову або укладення мирової угоди сторонами, суд апеляційної інстанції зобов’язаний закрити все провадження, а не лише апеляційне (варто погодитися з думкою В.І.Тертишнікова про те, що апеляційне провадження є одним із видів провадження в цивільному процесі, а не просто стадією процесу). Відповідно, повторне звернення такої особи до апеляційного суду для оскарження цього рішення не допускається.

У випадку визнання позову відповідачем апеляційний суд повинен ухвалити рішення на користь позивача.