Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд

1. Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;

5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

2. Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

3. Якщо порушення закону, зазначені в частині першій цієї статті, було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.

4. Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

1. Коментована стаття містить підстави для обов‘язкового скасування рішення і передачі справи на новий розгляд. Ці підстави пов‘язані із такими порушеннями норм процесуального права, які апріорі вважаються такими, що істотно вплинули на вирішення спору.

Підставами для скасування рішення та передачі на новий судовий розгляд є наступні порушення:

1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

Склад суду, який розглядає цивільну справу, є повноважним лише в тому випадку, коли його створення відповідає вимогам зако­ну, зокрема розгляд цивільних справ по першій інстанції прова­диться судом у складі суддів, об­раних у встановленому законом порядку (ст.18 ЦПК), а також коли відсутні обставини, що унеможливоюють участь судді у справі, зокрема суддя не вправі пов­торно брати участь у розгляді цивільної справи судом першої інстан­ції, коли рішення, постановлене судом за його участю, скасо­ване (ст.

Крім цього, заявлений судді або суддям відвід повинен бути вирішений у встановленому законом порядку (ст. 24 ЦПК). Пору­шення цих вимог закону означає, що склад суду неповноважний роз­глядати справу.

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;

Постановлене судом першої та апеляційної інстанції рішення під­писує повний склад суду, який бере участь у його постановленні (ст. 209 ЦПК). Відсутність на тексті рішення підпису хоч би одного з суддів, які розглядали справу, є підставою для визнання його неза­конним. Тому воно обов'язково повинно бути скасоване касаційною інстанцією.

Це процесуальне порушення може мати місце в апеляційному суді, коли справу починає слухати один склад суду, а після відкладення судового розгляду колегія змінюється, але розгляд справи заново не починається.

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

Важливими процесуальними гарантіями здійснення особами, які беруть участь у справі, захисту їх прав і охоронюваних законом інтересів є обов'язок суду своєчасно повідомляти цим особам про час і місце розгляду справи, а також обов'язок відкласти розгляд справи в разі неявки будь-якого з учасників процесу, коли немає відомостей, що їм вручені по­вістки. Виявивши, що справа заслухана судом з пору­шенням зазначених процесуальних гарантій, касаційна інстанція по­винна скасувати рішення суду.

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;

Суд зобов'язаний притягти до участі в справі всіх осіб, права та інтереси яких зачіпає спір. Тому постановлення судом рішення щодо особи, яка не була притягнута до участі в справі і не мала можливості скористатися наданими їй про­цесуальними гарантіями і правами, як істотне порушення закону є безумовною підставою скасування судового рішення в касаційному по­рядку.

5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

Це порушення має місце тоді, коли суд розглянув лише частину вимог, а щодо іншої частини вимог доказів не досліджував. В такому випадку суд не може ухвалити додаткове рішення, і справа повертається на новий розгляд.

Зазначена підстава для скасування рішення застосовується й тоді, коли додаткове рішення могло бути постановлене судом першої інстанції, але не було постановлене у зв‘язку із відсутністю звернень зацікавлених осіб.

2. Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути визнані судом підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В кожному окремому випадку суд визначає як конкретні порушення вплинули на вирішення спору і чи тягнуть вони передачу справи на новий розгляд.

3. Якщо порушення закону було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. Справа направляється на новий розгляд до того суду, який постановив рішення, але в іншому складі суддів, або до іншого суду.

У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.

4. При новому розгляді справи суд першої інстанції та апеляційний суд обов’язково повинен враховувати висновки і мотиви скасування рішення, передбачені у відповідній ухвалі суду касаційної інстанції. Суд першої інстанції або (та) апеляційної інстанції зобов‘язаний врахувати мотиви ухвали суду касаційної інстанції і тоді, коли він із мотивацією та висновками не згідний.

На нашу думку, суд першої інстанції зв‘язаний висновками та мотивами суду касаційної інстанції, якщо повторний розгляд справи відбувається з тих самих підстав, які досліджувалися судом касацйної інстанції. Якщо під час повторного розгляду позивач змінив підстави або предмет позову, суд першої інстанції не може бути зв‘язаний висновками касаційного суду, який розглядав справу, так би мовити, в іншому “форматі”. Тому одним із тактичних прийомів обходу несприятливих висновків та мотивів касаційного суду є зміна підстав або премету позову, який розглядається повторно.