Питання 111. Поняття, суть і значення стадії судового розгляду. Загальні положення судового розгляду

Судовий розгляд у кримінальному провадженні - це встановлена законом система процесуальних дій суду та учасників кримінального провадження, послідовне проведення яких спрямоване на всебічне, повне і об’єктивне дослідження матеріалів кримінального провадження та постановляння законного, обґрунтованого та справедливого вироку.

Судовий розгляд є центральною і найважливішою стадією кримінального процесу.

Саме в цій стадії остаточно вирішується завдання забезпечення правильного застосування закону для того, щоб кожний, хто вчинив злочин, був підданий справедливому покаранню та жоден невинний не був притягнений до кримінальної відповідальності та засуджений.

Судовий розгляд, будучи спрямований на вирішення всіх завдань кримінального процесу, здійснюється публічно, гласно в умовах безобмежувальної дії всіх засад та гарантій правосуддя. При цьому суд має бути незалежним та підкорятись тільки закону.

Значення стадії. Судовий розгляд полягає у наступному:

1) правосуддя справедливо оцінюється як вища форма правової охорони й це має значення тоді, коли під загрозою опиняється забезпечення прав людини;

2) суд має досконало та повно дослідити матеріали кримінального провадження і в результаті цього забезпечити законність;

3) на цій стадії відбувається дослідження доказів. Судовий розгляд не зводиться до перевірки матеріалів досудового розслідування. Він є якісно новим дослідженням обставин кримінального провадження як за процесуальною формою, так і за методами.

Загальні положення судового розгляду - сукупність (система) процесуальних дій, що спрямовані на виконання основних завдань кримінального судочинства.

До загальних положень судового розгляду відносяться:

- реалізація засад кримінального провадження під час судового розгляду;

- незмінність складу суду при розгляді справи (ст. 319 КПК);

- регламентація діяльності головуючого в судовому засіданні (ст. 321 КПК),

- безперервність судового розгляду (ст.

- наслідки неприбуття учасників судового розгляду до суду (статті 323-327 КПК);

- гласність судового розгляду (статті 27, 328 КПК);

- регламентація обов’язків присутніх у залі судового засідання та заходів до порушників порядку судового засідання (статті 329, 330 КПК);

- загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду (статті 331-333 КПК);

- об’єднання та виділення матеріалів кримінального провадження (ст. 334 КПК);

- зупинення судового провадження (ст. 335 КПК);

- процесуальний порядок застосування режиму відеоконференції під час судового провадження (ст. 336 КПК) та інші.

Межі судового розгляду

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише:

- стосовно особи, якій висунуте обвинувачення;

- в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.З метою 218

ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Межі судового розгляду визначаються:

- ухвалою судді про призначення судового розгляду;

- обвинувальним актом.

З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.