<<
>>

§ 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду

Підготовка цивільної справи до судового розгляду — друга за розвитком судочинства і обов'язкова стадія цивільного процесу. Такий висновок обґрунтовується ст. 143 ЦПК, в якій закріплено правило про те, що після прийняття позовної заяви суддя провадить підготовку справи до судового розгляду.
Кожна стадія цивільного судочинства характеризується сукупністю процесуальних дій, об'єднаних однією найближчою метою. Підготовка справ до розгляду має також ці ознаки.

Підготовку проводить суддя, який виконує комплекс процесуальних дій, визначених ст. 143 ЦПК. Процесуальні дії осіб, які беруть участь у справі, і осіб, які не беруть участі у справі, виконуються, як правило, на вимогу судці, є відповіддю на його дії і така залежність пояснюється існуванням між ними процесуальних правовідносин, сукупністю взаємно кореспондуючих прав і обов'язків цих суб'єктів. Але особи, які беруть участь у справі, мають право за своєю ініціативою виконувати процесуальні дії, спрямовані на підготовку справи до розгляду (подавати докази, заявляти клопотання тощо).

Дії судді і заінтересованих осіб по підготовці справи до розгляду мають свою самостійну мету, визначену в ст. 143 ЦПК. Такою метою є забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи.

Забезпечення в установлені строки в першому судовому засіданні всебічного, повного і об'єктивного вирішення судом, переданого на його розгляд правового питання, вираженого в конкретній справі.

Для того щоб цивільна справа була обгрунтовано вирішена в першому судовому засіданні без невиправданих, неодноразових призначень нових строків її розгляду, останню належить старанно підготувати до судового розгляду. В цьому полягає і значення цієї стадії цивільного процесу — підготовки справи до судового розгляду.

Одночасно, маючи за мету забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи, підготовка цим самим сприяє найбільш повному і реальному захисту прав, охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, з найменшою по можливості витратою коштів, а також часу, тобто забезпечує реалізацію принципів законності і об'єктивної істини при послідовному впровадженні в життя принципу економії процесуальних засобів.

Належна і в установлені законом строки підготовка цивільних справ до судового розгляду має важливе значення для якісного їх вирішення з метою захисту особистих та майнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян й організацій, — наголосив Пленум Верховного Суду України в постанові № 1 від 5 березня 1977 р. «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду» (зі змінами, внесеними постановами № 13 від 25 грудня 1992 р. і № 15 від 25 травня 1998 p.).

<< | >>
Источник: М. Й. Штефан. Цивільний процес. 1997

Еще по теме § 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -