<<
>>

§ 1. Поняття та значення судового . розгляду

Розгляд та вирішення цивільної справи є основною, центральною стадією цивільного процесу. На цій стадії розвитку цивільно- процесуальної діяльності суд виконує завдання цивільного судочин­ства, що були поставлені перед ним і полягають у справедливому, не- упередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.

1 ЦПК).

Судовий розгляд досягає своєї мети лише в тому випадку, якщо він відбувається у суворій відповідності з вимогами цивільного процесу­ального законодавства, з дотриманням процесуальної форми, що є га­рантією здійснення правосуддя у цивільних справах і забезпечує захист прав та інтересів фізичних, юридичних осіб, державних та громадських інтересів.

Згідно із ст. 158 ЦПК розгляд цивільних справ відбувається в судово­му засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у спра­ві, але особа, яка бере участь у справі, має право порушити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Судове засідання проводиться в спе­ціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань.

У літературі по-різному висвітлюється співвідношення понять «судовий розгляд» і «судове засідання». Одні автори вважають судове засідання формою судового розгляду, в якому відбуваються розгляд і вирішення спору по суті. Інші гадають, що термін «судовий розгляд» означає розгляд і вирішення справи по суті судом першої інстанції.

Уявляється, що перша думка є більш обгрунтованою, адже судовий розгляд — це стадія цивільного процесу, що здійснюється у формі судового засідання. Судове засідання є зовнішньою формою стадії судового розгляду.

Стадія судового розгляду, як і інші стадії цивільного процесу, має специфічну мету. Ця мета полягає у повному, всебічному, об'єктивному

588

з'ясуванні фактичних обставин справи в судовому засіданні, у з'ясуванні дійсних взаємовідносин сторін та інших осіб, які беруть участь у спра­ві, їх прав і обов'язків, а також у постановленні законних та обґрунто­ваних рішень на підставі дотримання процесуального законодавства.

За загальним правилом розгляд справ у судах першої інстанції про­вадиться одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду (ст. 18 ЦПК). Але цивільне процесуальне законодавство передбачає у деяких випадках розгляд справ колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Так, відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК деякі катего­рії справ окремого провадження, такі як: про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, розгля­даються судом у складі одного судді і двох народних засідателів.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і по­рядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільно­го процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спря­мовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового роз­гляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій голо­вуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення постановляється ухвала суду. Голо­вуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засі­данні належного порядку (ст. 160 ЦПК).

Чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає обов'язки присутніх у залі судового засідання. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.

Відступ від цього правила допускається з дозволу головуючого. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого,

додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утри- муватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи притягу­ються до відповідальності, встановленої законом. Питання про при­тягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішу­ється судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва. Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника (ст. 162 ЦПК).

Цивільне процесуальне законодавство встановлює форму звернен­ня до головуючого. Особи, які беруть участь у справі, свідки, пере­кладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами «Ваша честь». У цьому виявляється повага до суду як до органу судової влади, що діє від імені держави.

У випадку, якщо хто-небудь із присутніх у судовому засіданні по­рушує встановлений порядок, головуючий може застосувати до цієї особи відповідні заходи, передбачені законом. Так, згідно із ст. 92 ЦПК до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або неви­конання ними розпоряджень головуючого застосовується попере­дження, а у разі повторного вчинення зазначених дій — видалення із зали судового засідання. У разі повторного порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого пере­кладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.

Стадія судового розгляду характеризується і тим, що на цій стадії найповніше реалізуються не лише завдання, а й принципи цивільно­го судочинства, а саме: незалежність суддів і підкорення їх тільки закону, здійснення правосуддя тільки судом, гласність, усність, без­посередність, національна мова судочинства, рівність громадян перед законом і судом, диспозитивність, змагальність, процесуальна рівно­правність тощо.

Таким чином, стадія судового розгляду — це центральна, обов'язкова стадія цивільного процесу, що складається із сукупності процесуальних дій суду та інших учасників процесуальної діяльнос­ті, спрямованих (залежно від виду провадження) на з'ясування на­явності чи відсутності прав і обов'язків, встановлення факту або стану, постанову законних та обґрунтованих рішень, а також на ви­конання функції суду з виховання громадян у дусі поваги до закону та неухильного його виконання.

590

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 1. Поняття та значення судового . розгляду:

  1. Стаття 110. Підготовка справи до судового розгляду
  2. Поняття, система і значення принципів цивільного процесуального права
  3. Підготовка апеляційним судом справи до судового розгляду
  4. Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду
  5. § 3. Призначення справи до судового розгляду. Судові повідомлення і виклики
  6. § 1. Поняття та значення судового . розгляду
  7. Поняття і сутність судової влади
  8. Поняття позову. Елементи та види позовів
  9. Поняття і завдання провадження у справі до судового розгляду
  10. Поняття і значення судового розгляду
  11. Поняття і значення заочного розгляду справи
  12. Поняття і значення провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
  13. § 4. Окремі аспекти процесуальних особливостей СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ВИБОРЧИХ СПОРІВ
  14. 22. Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судових доказів.
  15. 34. Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків. Наслідки пропуску процесуальнихстроків.
  16. 40. Поняття та сутність позовного провадження. Поняття позову. Елементи позову
  17. 50. Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
  18. 59. Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
  19. Поняття, суть і значення диспозитивності в кримінальному судочинстві України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -