<<

ДОДАТКИ

Додаток А

Пропозиції

щодо внесення змін і доповнень до Кримінального процесуального кодексу України

1. Частину першу статті 13 викласти у такій редакції:

1. «Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, суду.

У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, проникнення до житла чи іншого володіння особи з метою врятування життя людей та майна, затримання осіб за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, може бути здійснено без згоди особи, яка ними володіє, та ухвали слідчого судді».

2. Частину другу статті 36 доповнити пунктом 101 :

«доручати проведення досудового розслідування декільком слідчим, визначати старшого слідчої групи, змінювати склад слідчої групи; за погодженням із керівником оперативного підрозділу залучати до складу таких груп співробітників оперативних підрозділів».

3. Статтю 36 доповнити частиною 51:

«Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення декільком слідчим різних органів досудового розслідування за погодженням із керівниками органів досудового розслідування, а також за погодженням із керівником оперативного підрозділу залучати до складу таких груп співробітників оперативних підрозділів».

4. Пункт 8 частини другої статті 36 викласти у такій редакції:

«8) мотивованою постановою відстороняти слідчого від проведення досудового розслідування та ініціювати призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, у випадку неефективного досудового розслідування або у разі порушення слідчим вимог цього Кодексу при здійсненні досудового розслідування».

5. Пункт 2 частини другої статті 39 викласти у такій редакції:

«2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування або у разі порушення слідчим вимог цього Кодексу при здійсненні досудового розслідування, доручати здійснювати досудове розслідування іншому слідчому у разі унеможливлення проведення розслідування слідчим з поважних причин».

6. Статтю 41 викласти у такій редакції:

«Стаття 41. Оперативні підрозділи

1. Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

2. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

Співробітники оперативних підрозділів можуть бути залучені слідчим або прокурором при проведенні слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

3. Доручення слідчого, прокурора, ухвали слідчих суддів, ухвали судів щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом».

7. Пункт 14 частини третьої статті 42 викласти у такій редакції:

«ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування у випадку закриття кримінального провадження».

8. Статтю 46 доповнити частиною 11:

«Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, а також у інших процесуальних діях, крім випадків, коли через специфіку процесуальної дії це неможливо або обумовлено необхідністю забезпечення безпеки учасника кримінального провадження».

9. Частину першу статті 61 викласти у такій редакції:

«Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов, або у інтересах якої цивільний позов пред'явлено представником, законним представником або прокурором».

10. Пункт 7 частини першої статті 66 викласти у такій редакції:

«7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно викладати свої показання, доповнення і зауваження у протоколі допиту».

11. Частину третю статті 66 виключити.

12. Пункт 2 частини другої статті 68 викласти у такій редакції:

«2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження, а також власноручно робити такі зауваження».

13. Пункт 2 частини 3 статті 69 викласти у такій редакції:

«заявляти клопотання особі, яка залучила експерта або доручила йому проведення експертизи, про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи».

14. Пункт четвертий частини третьої статті 69 вилучити; доповнити

цієї ж статті пунктом 6 у такій редакції:

«викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання».

15. Частину другу статті 71 викласти у такій редакції:

«Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження та слідчим суддею під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду».

16. Частину сьому статті 101 викласти у такій редакції:

«7. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення його висновку».

17. Речення перше частини третьої статті 102 викласти у такій редакції:

«якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт зобов'язаний зазначити про них у своєму висновку».

18. Частину другу статті 102 викласти у такій редакції:

«У висновку експерта обов’язково повинно бути зазначено, що він ознайомлений із тим, що за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків він підлягає кримінальній відповідальності».

19. Частини першу та третю статті 110 викласти у такій редакції:

«1. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, керівника органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду».

«3. Рішення слідчого, керівника органу досудового розслідування, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор визнає це за необхідне. У випадках, прямо передбачених цим Кодексом, рішення слідчого викладається у формі клопотання, доручення, повідомлення про підозру, обвинувальний акту. У випадках, прямо передбачених цим Кодексом, рішення керівника органу досудового розслідування викладається у формі постанови, вказівки, погодження. У випадках, прямо передбачених цим Кодексом, рішення прокурора викладається у формі клопотання, доручення, повідомлення про підозру, обвинувальний акту, погодження, затвердження, вказівки».

20. Частину першу статті 160 викласти у такій редакції:

«1. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу».

21. Частину другу статті 160 доповнити пунктом 31:

«ім’я (найменування) особи, у володінні якої перебувають або можуть перебувати речі або документи, та її адреса, засоби зв'язку».

22. Частину другу статті 163 викласти у редакції*:

«якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність розумної підозри про можливість зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться».

23. Частину четверту статті 163 доповнити реченням*:

«Неприбуття особи, як подавала клопотання, її представника, законного представника чи захисника, є підставою для залишення клопотання без розгляду».

24. Пункт 1 частини першої статті 164 викласти у такій редакції:

«1) прізвище, ім’я та по батькові слідчого або прокурора, якому надається право тимчасового доступу до речей і документів, або оперативний підрозділ, якому доручається виконання ухвали».

25. Пункт 8 частини першої статті 164 викласти у такій редакції:

«8) вказівку на те, що при невиконанні ухвали слідчого судді, суду слідчий, прокурор проводять обшук, а сторона захисту залучає співробітників органу внутрішніх справ для його проведення, про що повідомляє слідчого».

26. Частину першої статті 164 доповнити пунктом 9:

«9) указання органу внутрішніх справ за місцем проведення цих дій, якому доручає забезпечення проведення обшуку при невиконанні ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів».

27. Статтю 166 виключити.

*

*

Підтримано 62% респондентів. Підтримано 55 % респондентів.

28. Частину першу статті 170 викласти у такій редакції:

«Арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, або інших осіб можливості фактично володіти, користуватися та відчужувати певне їх майно, за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт на майно інших осіб може бути накладено лише у випадку, якщо майно у вигляді речей відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу».

29. Статтю 190 доповнити частиною 11:

«Ухвала дозвіл на затримання з метою приводу може бути виконана шляхом затримання особи у її житлі або іншому володінні».

30. Частину першу статті 208 викласти у такій редакції:

«Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на вчинення злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі;

2) якщо після вчинення злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, або сукупність інших фактичних даних вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин;

3) при порушенні визначеної ухвалою слідчого судді, суду заборони залишати житло цілодобово або у певний період доби;

4) при отриманні достатніх даних про зняття, пошкодження або інше втручання в роботу електронного засобу контролю з метою ухилення від контролю, а рівно про намагання вчинити зазначені дії».

31. Частину третю статті 214 КПК доповнити положеннями:

«До внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути здійснено затримання особи у порядку, передбаченому статтями 207 та 208 цього Кодексу, обшук затриманого, тимчасове вилучення майна у затриманого, тимчасове вилучення у затриманого документів, які посвідчують користування спеціальним правом. Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після завершення цих дій та доставлення затриманого до органу досудового розслідування».

32. Частину третю статті 233 викласти у такій редакції:

«3. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проникнення до житла чи іншого володіння особи та дій, які були проведені у житлі чи іншому володінні особи, законними.

Клопотання розглядається слідчим суддею згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, про що повідомляє володільця, неявка якого не перешкоджає розгляду клопотання, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Слідчий суддя виносить ухвалу про визнання проникнення до житла чи іншого володіння особи та дій, які бути проведені у житлі чи іншому володінні особи, законними чи незаконними. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про визнання проникнення до житла чи іншого володіння особи та дій, які були проведені у житлі чи іншому володінні особи, законними, або слідчий суддя визнає проникнення до житла чи іншого володіння особи та дій, які бути проведені у житлі чи іншому володінні особи, незаконними, отримані внаслідок таких процесуальних дій докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу».

33. Частину другу статті 235 доповнити пунктом 7:

«7) орган або особа, якій доручається виконання ухвали».

34. Речення перше частини першої статті 236 викласти у такій редакції:

«Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим, прокурором чи оперативним підрозділом».

35. Частину другу статті 237 викласти у такій редакції:

«2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора про огляд житла чи іншого володіння особи розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Огляд місця події у житлі чи іншому володінні особи у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмової згоди хоча б однієї особи, яка ним володіє, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події, проводиться за постановою слідчого або прокурора. У випадку, якщо огляд проведено без письмової згоди хоча б однієї особи, яка ним володіє, прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний не пізніше 24 годин після проведення таких дій звернутися з клопотанням про проведення огляду до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для огляду житла чи іншого володіння особи у невідкладному порядку. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про огляд або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про огляд, встановлені внаслідок такого огляду докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу».

36. Частину п’яту статті 240 викласти у такій редакції:

«Клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора про проведення слідчого експерименту в житлі чи іншому володінні особи розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи».

37. Частину першу статті 241 доповнити реченням:

«Застосування примусу допускається лише у межах, необхідних для досягення мети освідування».

38. Речення друге частини другої статті 241 викласти у такій редакції:

«Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується, та у присутності понятих тієї ж статі».

39. Частину п’яту статті 241 викласти у такій редакції:

«5. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування. Застосування безперервного відеозапису освідування допускається лише за письмової згоди підозрюваного, потерпілого, свідка».

40. Речення друге частини першої статті 245 КПК викласти у такій редакції:

«У випадку, якщо проведення експертизи доручено слідчим суддею, судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється за дорученням слідчого судді, суду слідчим або співробітником оперативного підрозділу із залученим слідчим суддею, судом спеціалістом».

41. Статтю 284 доповнити пунктом п. 71:

«відсутність заяви потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення».

42. Пункт 5 частини першої статті 284 викласти у такій редакції[43]:

«помер підозрюваний або особа, щодо якої складено, однак не вручено повідомлення про підозру через її смерть, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Із клопотанням про продовження провадження для реабілітації померлого можуть звернутися близькі родичі та захисник померлого підозрюваного або особи, щодо якої складено, однак не вручено повідомлення про підозру через її смерть, померлого обвинуваченого. До винесення постанови про закриття кримінального провадження прокурор направляє близьким родичам та захиснику померлого підозрюваного, близьким родичам особи, щодо якої складено, однак не вручено повідомлення про підозру через її смерть, письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв'язку із смертю підозрюваного або особи, щодо якої складено, однак не вручено повідомлення про підозру через її смерть, із роз'ясненням права заявити клопотання про продовження провадження для реабілітації померлого. До винесення ухвали про закриття кримінального провадження суд направляє близьким родичам та захиснику обвинуваченого копію клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, із роз'ясненням права заявити клопотання про продовження провадження для реабілітації померлого у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення повідомлень. У разі, якщо у 10-денний строк не надійшло клопотання про продовження провадження для реабілітації померлого, кримінальне провадження закривається».

43. Частини другу та третю статті 286 викласти у такій редакції:

«2. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності слідчий після роз’яснення суті підозри, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, та до висловлення підозрюваним думки щодо такого звільнення, зобов'язаний надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження підозрюваному, його захиснику, законному представнику.

Прокурор, отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

3. Перед направленням клопотання до суду слідчий зобов'язаний надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження потерпілому, а прокурор зобов’язаний ознайомити з клопотанням потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності».

44. Останнє речення частини четвертої статті 291 викласти у такій редакції*:

«Надання суду інших матеріалів, крім випадків, передбачених цим Кодексом[44], до початку з'ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами забороняється».

45. Пункти 2, 4, 5, 11, 12 статті 309 викласти у новій редакції та доповнити статтю 309 пунктами 13, 14, 15, 16:

«2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні, у тому числі у частині визначення або невизначення розміру застави;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у тому числі у частині покладення додаткових обов'язків, або відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту, у тому числі у частині покладення додаткових обов'язків, або відмову в його продовженні;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому, продовження строку відсторонення від посади або відмову в його продовженні;

12) задоволення клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;

13) відмову у залученні експерта за клопотанням сторони захисту;

14) звільнення з-під варти особи у порядку статті 206 цього Кодексу або відмова у такому звільненні;

15) відмову в задоволенні клопотання, передбаченого частиною третьою статті 233 цього Кодексу;

16) за результатами розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу».

46. Частину третю статті 315 викласти у такій редакції:

«3. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається скасованим».

47. Статтю 317 викласти у такій редакції:

«Стаття 317. Право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження

1. Після закінчення підготовчого судового засідання головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами, поданими до суду, а також судовими рішеннями, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

2. Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються».

48. Доповнити статтею 3181 у такій редакції:

«Стаття 3181. Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними

1. Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження

його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до

обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

2. Головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

3. Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються».

49. Статтю 325 викласти у такій редакції:

«Стаття 325. Наслідки неприбуття потерпілого

1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий та його представник (крім потерпілого та його представника у кримінальному провадженні, яке здійснюється у формі приватного обвинувачення), який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого та його представника або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

2. Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий та його представник у кримінальному провадженні, яке здійснюється у формі приватного обвинувачення, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд відкладає судовий розгляд.

3. Повторне неприбуття в судове засідання потерпілого та його представника у кримінальному провадженні, яке здійснюється у формі приватного обвинувачення, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття прирівнюється до відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням».

50. Частину другу статті 390 викласти у такій редакції:

«2. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого, судді, присяжного або учасника судового провадження рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою».

51. Доповнити частину третю статті 407 пунктом 3*:

«3. скасувати ухвалу і призначити новий розгляд скарги іншим слідчим суддею місцевого суду у разі встановлення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді скарги і постановленні ухвали».

52. Речення друге частини першої статті 474 викласти у такій редакції:

«Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або проведення чи завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди».

53. Частини другу та шосту статті 474 викласти у такій редакції:

«2. Отримавши обвинувальний акт та угоду про примирення або угоду про визнання винуватості, головуючий зобов'язаний витребувати у прокурора матеріали кримінального провадження. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.»

«6. Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування

Підтримано 63% респондентів.

насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди суд зобов'язаний витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також, у разі необхідності, викликати в судове засідання осіб та допитувати їх».

54. Речення друге частини другої статті 476 викласти у такій редакції:

«Відсутність інших учасників судового провадження, крім прокурора, не є перешкодою для судового розгляду».

55. Речення друге частини першої статті 512 таким чином:

«Участь особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, має бути забезпечена судом, за винятком випадків, коли цьому перешкоджає характер її захворювання, що підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи або показаннями чи поясненнями спеціаліста-психіатра».

56. Частину першу статті 582 викласти у такій редакції:

«1. Затримання на території України особи, яка оголошена у міжнародний та / або міждержавний розшук, здійснюється уповноваженою службовою особою».

Додаток Б

Пропозиції

щодо внесення змін і доповнень до Кримінального процесуального кодексу України

«Глава 281

Закриття кримінального провадження судом першої інстанції

Стаття 3681. Підстави закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

2) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

3) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

4) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

5) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

6) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

7) у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

8) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

2. Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально- правового характеру, закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.

Про закриття провадження щодо юридичної особи суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

3. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

4. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

§2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності

Стаття 368 . Порядок звільнення від кримінальної відповідальності

1. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

2. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Стаття 368 . Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності

1. У клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада прокурора;

4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри;

5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування;

6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення;

7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава;

8) дата та місце складення клопотання.

До клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності.

Стаття 3684. Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності

1. Розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.

2. Суд зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

3. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

4. У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

5. Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Стаття 3685. Відновлення провадження при відмові від поручительства

1. Якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

2. Суд, отримавши рішення загальних зборів колективу про відмову від поручительства, розглядає питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення в порядку, передбаченому статтею 288 цього Кодексу.

3. Переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної

відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду».

Додаток В

Шановні колеги!

У зв'язку з проведенням дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою: «Кримінально - процесуальні функції: теоретико-методологічні засади і практика реалізації» проводиться анкетування науковців та практиків з питань, які стосуються теоретичних та практичних проблем сучасного кримінального провадження України, аналізу його ефективності.

Анкетування є анонімним. У кожному питанні навпроти відповіді, яку Ви вважаєте вірною, просимо поставити будь-яку позначку. За наявності пункту «Свій варіант» можна вказати власний варіант у спеціальному полі. Сподіваємося на плідну співпрацю!

1. Укажіть напрямки кримінально-процесуальної діяльності, які Ви вважаєте основними у кримінальному провадженні України:

- обвинувачення;

- кримінальне переслідування;

- захист;

- розслідування;

- судовий контроль;

- прокурорський нагляд;

- відомчий контроль;

- вирішення справи;

- підтримання цивільного позову та заперечення проти цивільного позову;

- свій варіант.

2. Чи здійснюється, на Вашу думку, функція кримінального переслідування у сучасному кримінальному провадженні України:

- так. Якщо так, вкажіть, за бажанням, яким учасником (учасниками)

- ні.

3. Слідчий здійснює кримінально-процесуальну функцію (функції):

- кримінального переслідування (обвинувачення);

- розслідування;

- обвинувачення, захисту та вирішення справи;

- свій варіант.

4. Чи коректно віднесення слідчого до сторони обвинувачення за Кримінальним процесуальним кодексом 2012року:

- так,

- ні. Якщо ні, надайте, за бажанням, пояснення.

5. Чи коректне покладення на слідчого та прокурора обов'язку всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, у контексті того, що у досудовому розслідуванні вони віднесені до сторони обвинувачення:

- так,

- ні.

6. Процесуальне керівництво прокурора досудовим розслідуванням, на Вашу думку, є:

- окремою кримінально-процесуальною функцією прокурора;

- формою прокурорського нагляду;

- свій варіант.

7. Керівник органу досудового розслідування здійснює кримінально- процесуальну функцію:

- кримінального переслідування;

- обвинувачення;

- розслідування;

- відомчого контролю;

- відомчого процесуального керівництва;

- свій варіант.

8. Чи доцільно введення у кримінальне провадження України такого суб'єкта, як приватний обвинувач (потерпілий, який подав заяву у порядку глави 36 Кримінального процесуального кодексу, та потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді після відмови прокурора від підтримання обвинувачення):

- так;

- ні;

- доцільно тільки щодо потерпілого, який подав заяву у порядку Глави 36 Кримінального процесуального кодексу;

- доцільно тільки щодо потерпілого, який погодився підтримувати обвинувачення в суді після відмови прокурора від підтримання обвинувачення.

9. Потерпілий за Кримінальним процесуальним кодексом 2012 року здійснює:

- функцію обвинувачення;

- функцію захисту свої прав та законних інтересів;

- не здійснює кримінально-процесуальні функції;

- свій варіант.

10. Чи обґрунтовано виключення із Кримінального процесуального кодексу 2012 року обов'язку слідчого, прокурора виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, вносити подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов:

так;

- ні;

- свій варіант.

11. Чи слід віднести представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, до учасників кримінального провадження зі сторони захисту:

- так;

- ні;

- свій варіант.

12. Адвокат свідка, на Вашу думку, здійснює:

- кримінально-процесуальну функцію захисту;

- допоміжну кримінально-процесуальну функцію;

- функцію представництва;

- не здійснює жодної кримінально-процесуальної функції;

- свій варіант.

13. Чи доцільно надати повноваження закривати кримінальне провадження за ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу лише прокурору:

- так;

- ні, діючі норми КПК коректно розмежовують повноваження слідчого та прокурора;

- ні, слід передати ці повноваження у повному обсязі слідчому;

- ні, слід передати ці повноваження у повному обсязі слідчому судді;

- ні, слід передати ці повноваження у повному обсязі суду;

- свій варіант.

14. Чи є необхідність розширення кола процесуальних дій, що можуть бути проведені до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань :

- ні;

- так, необхідно додати затримання особи;

- так, необхідно додати затримання особи та обшук особи;

- свій варіант.

15.3 якого моменту особа повинна набувати статус підозрюваного:

- з моменту вручення письмового повідомлення про підозру;

- з моменту складення письмового повідомлення про підозру;

- свій варіант.

16. Чи доцільно надати прокурору повноваження своєю постановою усувати слідчого від проведення досудового розслідування:

- так;

- ні.

17. Чи доцільно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі норму, що співробітникам оперативних підрозділів доручається виконання "інших процесуальних дій ":

- так;

- ні.

18. Чи доцільно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі норму, що потерпілий має право звертатися до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів:

- так;

19. Чи доцільно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі норму, що потерпілий має право залучати експерта:

- так;

- ні.

20. Чи доцільно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі норму, що потерпілий має право звертатися до слідчого судді із клопотанням про допит свідка, потерпілого у порядку ст. 225 Кримінального процесуального кодексу:

- так;

- ні.

21. Чи доцільно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі норму, що клопотання сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дії є обов'язковими для слідчого, прокурора:

- так;

- ні.

22. Чи доцільно вирішення питання про застосування неізоляційних запобіжних заходів до компетенції слідчого, прокурора у досудовому розслідуванні:

- так;

- ні;

- свій варіант.

23. Чи доцільно регламентувати у ст. 225 Кримінального процесуального кодексу вимоги до клопотання про допит свідка, потерпілого, наслідки недотримання цих вимог, та визначити порядок розгляду клопотання слідчим суддею:

- так;

ні;

24. Чи слід передбачити право сторони захисту, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, заявляти клопотання про доповнення досудового розслідування після отримання доступу до матеріалів досудового розслідування:

- так;

- ні.

25. Чи слід уточнити у частинах 7 та 8 статті 290 Кримінального процесуального кодексу, які суб'єкти надають фактичний доступ до матеріалів досудового розслідування потерпілому, представнику юридичної особи, цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику:

- так;

- ні.

26. Чи слід уточнити у частині 9 статті 290 Кримінального процесуального кодексу, яким документом сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів:

- так;

- ні.

27. Який суб'єкт компетентний винести постанову про закриття кримінального провадження у випадку відмови потерпілого від обвинувачення у провадженні, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, до повідомлення особи про підозру:

- слідчий;

- прокурор;

- така постанова у цій стадії не може прийматися.

28. Чи повинен прокурор підтримувати обвинувачення у судовому засіданні в кримінальному провадженні, що здійснюється у формі приватного обвинувачення:

- так;

- ні.

29. Чи доцільно передбачити у Кримінальному процесуальному кодексі обов'язковість участі захисника при вирішенні питання про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються:

- так;

- ні.

30. Чи доцільно передбачити у Кримінальному процесуальному кодексі обов'язковість участі захисника при розгляді судом угоди:

- так;

- ні.

31. Чи доцільно передбачити у статті 93 Кримінального процесуального кодексу, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів" (замість "копій документів " у діючій редакції):

- так;

- ні;

- свій варіант.

32. Чи доцільно передбачити у Кримінальному процесуальному кодексі повноваження керівника органу досудового розслідування скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих:

- так;

- ні.

33. Чи доцільно передбачити у Кримінальному процесуальному кодексі повноваження керівника органу досудового розслідування щодо створення слідчо-оперативних груп:

- так;

- ні.

34. Чи доцільно виключити із статті 36 Кримінального процесуального кодексу України повноваження прокурора давати доручення та вказівки щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій:

- так;

- ні.

35. Чи доцільно виключити із статті 36 Кримінального процесуального кодексу України повноваження прокурора погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій та самостійно подавати слідчому судді такі клопотання:

- так;

36. Чи доцільно позбавити прокурора повноважень погоджувати повідомлення про підозру та самостійно складати повідомлення про підозру:

- так, слідчий повинен самостійно приймати це рішення;

- так, ці повноваження слід передати керівнику органу досудового розслідування;

- ні, недоцільно;

- свій варіант.

37. Чи доцільно у Главі 36 Кримінального процесуального кодексу закріпити, що обвинувачення у кримінальному провадженні, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, підтримує у суді потерпілий.

- так;

- ні.

38. Чи доцільно виключити із статті 314 Кримінального процесуального кодексу положення, яке дозволяє суду закрити кримінальне провадження у підготовчому судовому провадженні, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення:

- так;

- ні.

39.Чи доцільно у статті 340 Кримінального процесуального кодексу закріпити, у якій частині (частинах) судового розгляду прокурор може відмовитися від підтримання державного обвинувачення:

- так;

40. Чи сприятиме усуненню проблем слідчої практики, що виникають при застосуванні статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, викладення частини 1 статті 208 КПКу такій редакції:

"Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на вчинення злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі;

2) якщо після вчинення злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, або сукупність інших фактичних даних вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин;

3) при порушенні визначеної ухвалою слідчого судді, суду заборони залишати житло цілодобово або у певний період доби;

4) при отриманні достатніх даних про зняття, пошкодження або інше втручання в роботу електронного засобу контролю з метою ухилення від контролю, а рівно про намагання вчинити зазначені дії".

- так;

- ні;

- свій варіант.

41. Чи є необхідність регламентації у Кримінальному процесуальному кодексі вирішення питання про продовження провадження для реабілітації померлого?

- так;

- ні.

42. Чи є необхідність доповнення частини 3 статті 407 Кримінального процесуального кодексу пунктом 3 такого змісту: "3. скасувати ухвалу і призначити повторний розгляд скарги іншим слідчим суддею місцевого суду у разі встановлення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді скарги і постановлені ухвали

- так;

- ні.

43. Чи є необхідність розширення переліку ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування:

- так;

- ні.

44. Чи є необхідність передбачити право на оскарження недотримання розумних строків слідчому судді:

- так;

- ні.

45. Чи доцільно частину 2 статті 163 Кримінального процесуального кодексу викласти у наступній редакції: "Якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність розумної підозри про можливість зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться":

- так;

- ні.

46. Чи доцільно доповнити перелік рішень, які слідчий суддя приймає за клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, ухвалою про залишення клопотання без розгляду у випадку неявки особи, яка його подавала, її представника, законного представника чи захисника:

- так;

ні.

47. Чи повинен суд визнати недопустимим доказом фактичні дані, що містяться у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії у випадку, якщо на момент її проведення злочин було кваліфіковано як тяжкий або особливо тяжкий, а надалі було перекваліфіковано на злочин середньої тяжкості?

- так;

- ні;

- свій варіант.

48. Чи є необхідність передбачити право на оскарження затримання особи у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу слідчому судді (ст 303 КПК):

- так;

- ні.

Просимо повідомити деякі відомості про себе:

1. Професійна спрямованість Вашої діяльності:

- суддя;

- слідчий суддя;

- прокурор;

- керівник органу досудового розслідування;

- слідчий;

- співробітник оперативного підрозділу;

- адвокат;

- викладач.

2. Стаж роботи на посаді:

- менше року;

- від 1 до 5 років;

- від 6 до 10 років;

- більше 10 років.

ДЯКУЄМО ЗА СПІВПРАЦЮ!

Додаток Г

РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ

суддів, слідчих суддів, слідчих, керівників органів досудового розслідування, співробітників органів прокуратури, викладачів кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності ВНЗ (2015 р.) - усього 370

осіб*

1. Укажіть напрямки кримінально- процесуальної діяльності, які Ви вважаєте основними у кримінальному провадженні України: 889 %
обвинувачення 187 21
кримінальне переслідування 81 9
захист 162 18
розслідування 191 21,5
судовий контроль 73 8
прокурорський нагляд 105 12
відомчий контроль 4 0,5
вирішення справи 63 7
підтримання цивільного позову та заперечення проти цивільного позову 16 2
свій варіант

(кримінальне переслідування, захист і вирішення справи по суті; кримінальне переслідування та захист; всі варіанти; правосуддя; постановлення судового рішення)

7 1
2. Чи здійснюється, на Вашу думку, функція кримінального переслідування у 367

* Відхилення у кількості відповідей на ряд запитань від загальної кількості респондентів, пояснюються такими чинниками: (1) можливістю обрати декілька відповідей на питання; (2) тим, що деякі анкети не містили відповіді на окремі питання.

сучасному кримінальному провадженні України:
так.

Якщо так, вкажіть, за бажанням, яким учасником (учасниками) (органами досудового розслідування; слідчим; прокурором; потерпілим; оперативними та іншими підрозділами; керівником органу досудового розслідування; стороною обвинувачення; судом)

234 64
ні 133 36
3. Слідчий здійснює кримінально- процесуальну функцію (функції): 425
кримінального переслідування (обвинувачення) 102 24
розслідування 295 69,5
обвинувачення, захисту та вирішення справи 22 5
свій варіант

(розслідування та кримінального переслідування; функцію кримінального переслідування, яка є першим етапом функції обвинувачення; встановлення істини)

6 1,5
4. Чи коректно віднесення слідчого до сторони обвинувачення за Кримінальним процесуальним кодексом 2012 року: 367
так 232 63
ні.

Якщо ні, надайте, за бажанням, пояснення

(слідчий збирає докази за і проти; основна мета - збирання доказів по справі, на які

135 37
вже прокурор опиратиметься, підтримуючи державне обвинувачення; він нейтральна сторона, як і суд; слідчий має бути неупередженим, об’єктивним; слідчий повинен здійснювати розслідування (повно і всебічно) без обвинувального ухилу; слідчий повинен здійснювати функцію розслідування; слідчий повинен збирати не лише обвинувальні, а й виправдувальні докази); слідчий повинен досліджувати обставини, які виправдовують особу; слідчий збирає докази, які як викривають, так і виправдовують особу)
5. Чи коректне покладення на слідчого та прокурора обов'язку всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, у контексті того, що у досудовому розслідуванні вони віднесені до сторони обвинувачення: 370
так 251 68
ні 119 32
6. Процесуальне керівництво прокурора досудовим розслідуванням, на Вашу думку, є: 370
окремою кримінально-процесуальною функцією прокурора 129 35
формою прокурорського нагляду 231 62
свій варіант

(прокурор не може здійснювати керівництво розслідуванням, оскільки

10 3
основна його функція - нагляд; забезпечення функції обвинувачення; є формою здійснення обвинувачення; не є функцією, є формальним; суперечить ст. 121 Конституції України; є обвинуваченням)
7. Керівник органу досудового розслідування здійснює кримінально- процесуальну функцію: 490
кримінального переслідування 43 9
обвинувачення 30 6
розслідування 80 16
відомчого контролю 157 32
відомчого процесуального керівництва 170 35
свій варіант

(відомчого контролю та відомчого процесуального керівництва; кримінального переслідування та процесуального керівництва досудовим розслідуванням; функцію представництва слідчого підрозділу та організації його нормального функціонування; відомчого контролю та здійснення досудового розслідування; організація досудового розслідування; не здійснює ніякої функції)

10 2
8. Чи доцільно введення у кримінальне провадження України такого суб'єкта, як приватний обвинувач (потерпілий, який подав заяву у порядку глави 36 Кримінального процесуального кодексу, та потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді після відмови прокурора від підтримання обвинувачення): 383
так 117 30,5
ні 107 28
доцільно тільки щодо потерпілого, який подав заяву у порядку глави 36 Кримінального процесуального кодексу 63 16,5
доцільно тільки щодо потерпілого, який погодився підтримувати обвинувачення в суді після відмови прокурора від підтримання обвинувачення 96 25
9. Потерпілий за Кримінальним процесуальним кодексом 2012 року здійснює: 400
функцію обвинувачення 85 21
функцію захисту своїх прав та законних інтересів 250 62,5
не здійснює кримінально-процесуальні функції 58 14,5
свій варіант

(обвинувачення у справах приватного обвинувачення; функцію обвинувачення, у випадках, коли згідно з законом віднесений до сторони обвинувачення; захист порушених кримінальним правопорушенням інтересів (це не є процесуальною функцією; відновлення порушених прав та інтересів)

7 2
10. Чи обґрунтовано виключення із Кримінального процесуального кодексу 2012 року обов'язку слідчого, прокурора виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, вносити подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов: 366
так 103 28
ні 255 70
свій варіант

(обов'язок випливає з переліку обставин, які підлягають доказуванню; цим має займатися окремий підрозділ; немає основ для проведення профілактики; раніше носив формальний характер, а тому виключення цих вимог нічого не змінило)

8 2
11. Чи слід віднести представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, до учасників кримінального провадження зі сторони захисту: 367
так 235 64
ні 127 35
свій варіант

(захист законних інтересів; щодо юридичної особи провадження не здійснюється)

5 1
12. Адвокат свідка, на Вашу думку, здійснює: 378
кримінально-процесуальну функцію захисту 88 23
допоміжну кримінально-процесуальну функцію 98 26
функцію представництва 115 30,5
не здійснює жодної кримінально - процесуальної функції 66 17,5
свій варіант

(залежно від ситуації в момент провадження; охорону та захист прав, свобод і законних інтересів свідка; юридичну допомогу; консультативну; бодігарда)

11 3
13. Чи доцільно надати повноваження закривати кримінальне провадження за ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу лише прокурору: 367
так 92 25
ні, діючі норми КПК коректно розмежовують повноваження слідчого та прокурора 168 45,5
ні, слід передати ці повноваження у повному обсязі слідчому 68 18,5
ні, слід передати ці повноваження у повному обсязі слідчому судді 18 5
ні, слід передати ці повноваження у повному обсязі суду 10 3
свій варіант

(розширити повноваження слідчого; слідчий за погодженням з прокурором); необхідно зазначити, що прокурор може прийняти постанову про закриття провадження з усіх підстав, зазначених у ч. 1 ст. 284 КПК України; слід конкретизувати, що прокурор може приймати рішення по ч.1 ст. 284 КПК в тому числі якщо є підозра, слідчому залишити існуючі повноваження, суду доповнити п.3 ч. 1, без реабілітуючих наслідків; закриття провадження за п. 1-2, п.4 ч. 1 ст. 284 КПК залишити у компетенції слідчого, все інше за виключенням, передбаченої п.7 - закріпити за прокурором, п.7 віднести до повноважень слідчого судді або суду (в залежності від стадії, в якій потерпілий відмовляється від обвинувачення)

11 3
14. Чи є необхідність розширення кола процесуальних дій, що можуть бути проведені до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань: 398
ні 146 37
так, необхідно додати затримання особи 46 11,5
так, необхідно додати затримання особи та обшук особи 181 45,5
свій варіант

(має бути дослідна перевірка заяв та повідомлень; запитання, обшук особи та перевірка інформації від громадян чи негласних джерел мінімум протягом 3-х діб; необхідно дозволити призначення експертизи; немає необхідності, оскільки затримання особи і її особистий обшук проводяться до внесення відомостей до ЄРДР; окремі слідчі дії; тимчасове вилучення майна, вилучення документів за ст. 148 КПК; освідування і обшук особи; будь-які невідкладні процесуальні та слідчі (розшукові) дії протягом певного нетривалого часу; проведення судово- медичної експертизи по встановленню ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та причини смерті; допит осіб на місці вчинення кримінального правопорушення; впізнання

25 6
15. З якого моменту особа повинна набувати статус підозрюваного: 363 59
з моменту вручення письмового повідомлення про підозру 215 34
з моменту складення письмового повідомлення про підозру 123 7
свій варіант

(випадки за аналогією положень з КПК 1960 р., а також особа, щодо якої розпочато провадження; з моменту затримання або вручення письмового повідомлення про підозру; доповнити КПК положенням про винесення відповідної постанови; з моменту фактичного затримання; з моменту складання письмового повідомлення про підозру або затримання особи; з моменту відкриття провадження і обмеження прав осіб; з моменту отримання відомостей про можливу причетність до скоєння кримінального правопорушення; з моменту внесення до ЄРДР)

25
16. Чи доцільно надати прокурору повноваження своєю постановою усувати слідчого від проведення досудового розслідування: 369
так 225 61
ні 144 39
17. Чи доцільно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі норму, що співробітникам оперативних підрозділів доручається виконання «інших процесуальних дій»: 370
так 222 60
ні 148 40
18. Чи доцільно закріпити у 367
Кримінальному процесуальному кодексі норму, що потерпілий має право звертатися до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів:
так 219 60
ні 148 40
19. Чи доцільно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі норму, що потерпілий має право залучати експерта: 367
так 260 71
ні 107 29
20. Чи доцільно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі норму, що потерпілий має право звертатися до слідчого судді із клопотанням про допит свідка, потерпілого у порядку ст 225 Кримінального процесуального кодексу: 365
так 254 70
ні 111 30
21. Чи доцільно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі норму, що клопотання сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дії є обов'язковими для слідчого, прокурора: 370
так 118 32
ні 252 68
22. Чи доцільно вирішення питання про застосування неізоляційних запобіжних 370
заходів до компетенції слідчого, прокурора у досудовому розслідуванні:
так 249 67
ні 106 29
свій варіант

крім застави; так, якщо буде змінено ст. 194 КПК; тільки особисте зобов’язання; особиста порука; лише за умови участі захисника та згоди підозрюваного; до компетенції слідчого за погодженням з прокурором

15 4
23. Чи доцільно регламентувати у ст 225 Кримінального процесуального кодексу вимоги до клопотання про допит свідка, потерпілого, наслідки недотримання цих вимог та визначити порядок розгляду клопотання слідчим суддею: 368
так 263 71,5
ні 105 28,5
24. Чи слід передбачити право сторони захисту, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, заявляти клопотання про доповнення досудового розслідування після отримання доступу до матеріалів досудового розслідування: 370
так 234 63
ні 136 37
25. Чи слід уточнити у частинах 7 та 8 статті 290 Кримінального процесуального кодексу, які суб'єкти 367
надають фактичний доступ до матеріалів досудоеого розслідування потерпілому, представнику юридичної особи, цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику:
так 257 70
ні 110 30
26. Чи слід уточнити у частині 9 статті 290 Кримінального процесуального кодексу, яким документом сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів: 368
так 268 73
ні 100 27
27. Який суб'єкт компетентний винести постанову про закриття кримінального провадження у випадку відмови потерпілого від обвинувачення у провадженні, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, до повідомлення особи про підозру: 370
слідчий 168 45
прокурор 139 38
така постанова у цій стадії не може прийматися 63 17
28. Чи повинен прокурор підтримувати 365
обвинувачення у судовому засіданні в кримінальному провадженні, що здійснюється у формі приватного обвинувачення:
так 168 46
ні 197 54
29. Чи доцільно передбачити у Кримінальному процесуальному кодексі обов'язковість участі захисника при вирішенні питання про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються: 366
так 139 38
ні 227 62
30. Чи доцільно передбачити у Кримінальному процесуальному кодексі обов'язковість участі захисника при розгляді судом угоди: 368
так 191 52
ні 177 48
31. Чи доцільно передбачити у статті 93 Кримінального процесуального кодексу, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів (замість «копій документів» у діючій редакції): 366
так 136 37
ні 218 60
свій варіант

(так, за умови, що на них можна покласти відповідальність за неповернення; належно посвідчених копій; речей, документів або їх копій; так, якщо вони будуть нести відповідальність за належне збереження витребуваних речей, документів; документів чи їх копій; треба регламентувати, у якому саме вигляді повинні подаватися ці документи, якщо копії, то завірені належним чином)

12 3
32. Чи доцільно передбачити у Кримінальному процесуальному кодексі повноваження керівника органу досудового розслідування скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих: 344
так 189 55
ні 155 45
33. Чи доцільно передбачити у Кримінальному процесуальному кодексі повноваження керівника органу досудового розслідування щодо створення слідчо-оперативних груп: 370
так 306 83
ні 64 17
34. Чи доцільно виключити із статті 36 Кримінального процесуального кодексу України повноваження прокурора давати доручення та вказівки щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших 364
процесуальних дій:
так 110 30
ні 254 70
35. Чи доцільно виключити із статті 36 Кримінального процесуального кодексу України повноваження прокурора погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій та самостійно подавати слідчому судді такі клопотання: 366
так 146 40
ні 220 60
36. Чи доцільно позбавити прокурора повноважень погоджувати повідомлення про підозру та самостійно складати повідомлення про підозру: 368
так, слідчий повинен самостійно приймати це рішення 78 21
так, ці повноваження слід передати керівнику органу досудового розслідування 48 13
ні, недоцільно 237 64
свій варіант

(можливо за умови, коли слідчі еволюціонують в методах розслідування; доцільно, якщо прокурор може своєю постановою скасувати незаконне повідомлення про підозру слідчим; погодження повідомлення про підозру з керівником прокуратури; якщо кримінальне правопорушення, згідно КПК України

5 2
віднесено до підслідності прокуратури, то вона сама повинна здійснювати досудове розслідування, у тому числі складати повідомлення про підозру, в інших випадках цей обов ’язок слід покладати на слідчого)
37. Чи доцільно у главі 36 Кримінального процесуального кодексу закріпити, що обвинувачення у кримінальному провадженні, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, підтримує у суді потерпілий 359
так 235 65,5
ні 124 34,5
38. Чи доцільно виключити із статті 314 Кримінального процесуального кодексу положення, яке дозволяє суду закрити кримінальне провадження у підготовчому судовому провадженні, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення: 365
так 153 42
ні 212 58
39. Чи доцільно у статті 340 Кримінального процесуального кодексу закріпити, у якій частині (частинах) судового розгляду прокурор може відмовитися від підтримання державного обвинувачення: 363
так 183 50
ні 180 50
40. Чи сприятиме усуненню проблем 363
слідчої практики, що виникають при застосуванні статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, викладення частини 1 статті 208 КПК у такій редакції:

«Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на вчинення злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі;

2) якщо після вчинення злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, або сукупність інших фактичних даних вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин;

3) при порушенні визначеної ухвалою слідчого судді, суду заборони залишати житло цілодобово або у певний період доби;

4) при отриманні достатніх даних про зняття, пошкодження або інше втручання в роботу електронного засобу контролю з метою ухилення від контролю, а рівно про намагання вчинити зазначені дії».

так 257 71
ні 93 25,5
свій варіант

бракує варіантів; 2-у КПК необхідно чітко закріпити підстави затримання без ухвали слідчого судді; частково сприятиме;

13 3,5
видалити фразу “за який передбачене покарання у виді позбавлення волі ’’; треба у п. 2 прибрати слово “безпосередньо ’’; окрім пунктів 3,4
41. Чи є необхідність регламентації у Кримінальному процесуальному кодексі вирішення питання про продовження провадження для реабілітації померлого? 368
так 251 68
ні 117 32
42. Чи є необхідність доповнення частини 3 статті 407 Кримінального процесуального кодексу пунктом 3 такого змісту: «3. скасувати ухвалу і призначити повторний розгляд скарги іншим слідчим суддею місцевого суду у разі встановлення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді скарги і постановленні ухвали» 350
так 224 64
ні 126 36
43. Чи є необхідність розширення переліку ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування: 367
так 252 69
ні 115 31
44. Чи є необхідність передбачити право на оскарження недотримання розумних строків слідчому судді: 366
так 233 64
ні 133 36
45. Чи доцільно частину 2 статті 163 Кримінального процесуального кодексу викласти у наступній редакції: «якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність розумної підозри про можливість зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться»: 362
так 220 61
ні 142 39
46. Чи доцільно доповнити перелік рішень, які слідчий суддя приймає за клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, ухвалою про залишення клопотання без розгляду у випадку неявки особи, яка його подавала, її представника, законного представника чи захисника: 359
так 203 56,5
ні 156 43,5
47. Чи повинен суд визнати недопустимим доказом фактичні дані, що містяться у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії у випадку, якщо на момент її проведення злочин було кваліфіковано як тяжкий або особливо тяжкий, а надалі було перекваліфіковано на злочин середньої тяжкості? 364
так 122 33,5
ні 231 63,5
свій варіант

(необхідно кожний такий випадок оцінювати індивідуально, треба надати суду таке право; так, за винятком випадків проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених в ч.2 ст. 268 КПК; якщо доказами підтверджується подія злочину середньої тяжкості і цю обставину не оспорюють учасники судового провадження; лише у разі встановлення цих обставин під час проведення НСРД - допустимий доказ)

11 3
48. Чи є необхідність передбачити право на оскарження затримання особи у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу слідчому судді (ст 303 КПК): 366
так 225 61,5
ні 141 38,5

<< |
Источник: ГЛОВЮК Ірина Василівна. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ФУНКЦІЇ: ТЕОРЕТИКО- МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ І ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ. ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Одеса - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме ДОДАТКИ:

  1. Стаття 52. Основні та додаткові покарання
  2. Додатки
  3. ДОДАТК
  4. Продовження додатка W
  5. Яке значення для справи має висновок експертизи, наданий стороною в якості додатку до позовної заяви чи заперечення на позов?
  6. Чи можливо залишити без руху апеляційну (касаційну) скаргу через відсутність в якості додатку до неї матеріалу, який повернутий позивачу (заявнику) судом першої (апеляційної) інстанції через порушення правил підсудності чи з інших підстав?
  7. Чи мають право особи, які беруть участь у справі, просити суд касаційної інстанції прийняти додаткові матеріали на підтвердження незаконності судового рішення?
  8. ДОДАТК
  9. ДОДАТК
  10. ДОДАТК
  11. ДОДАТКИ
  12. Додатки
  13. ДОДАТКИ
  14. Додатки
  15. ДОДАТКИ
  16. ДОДАТКИ
  17. ДОДАТКИ
  18. ДОДАТКИ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -