<<
>>

Додатки

Додаток А

Аналіз статистичних показників Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України та Державної судової адміністрації України по злочинах проти життя та здоров’я особи, що були вчиненні медичними працівниками за період з 2001 по 2011 роки, а також за 6 місяців 2012 року

Діаграма А.1

Кількість зареєстрованих злочинів проти життя та здоров’я особи, що були вчинені медичними працівниками протягом 2001-2011 років

(за даними Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення

МВС України)

Таблиця А.1

Кількість зареєстрованих злочинів проти життя та здоров’я особи, що були вчиненні медичними працівниками за період з 2001 по 2011 роки, а також 6 місяців 2012 року (за даними Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України)[59]

№ з/п Стаття КК України Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 6 м.

2012

1. 131 1 1 0 0 2 0 0 0 0 2 0 2
2. 132 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0
3. 134 19 6 11 8 3 3 5 3 3 3 1 2
4. 139 16 11 9 8 12 7 13 6 2 9 6 3
5. 140 4 26 45 66 68 81 110 104 89 121 89 54
6. 141 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0
7. 142 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0
8. 143 0 3 0 4 4 4 1 1 0 3 25 1
9. 144 0 0 0 0 0 0 0 1 0 1 1 0
10 145 3 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

Таблиця А.2

Динаміка злочинів проти життя та здоров’я особи, що були вчиненні медичними працівниками за період з 2001 по 2011 роки (за даними Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України)

№ з/п Показники Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
1. Всього зареєстровано за ст.ст. 131-132,134, 139-145 КК України

43

47

65

86

90

95

129

115

94

140

123

2. Темпи приросту за базисним методом у %

-

+ 9

+51,2

+100

+109,3

+120,9

+200

+167,4

+118,6

+225,6

+163

Додаток А.1

Кількість зареєстрованих злочинів проти життя та здоров’я особи, що були вчиненні медичними працівниками за період з 2001 по 2011 роки, а також 6 місяців 2012 року у розрізі областей (за даними Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України)

За ст.

131 КК України злочини були виявлені та зареєстровані лише у Донецькій (2), Запорізькій (1), Львівській (2), Одеській (1), Харківській (1) та Чернігівській (1) областях. В решті областей цей злочини не було виявлено.

За ст. 132 КК України за дослідний період жодного злочину не було зареєстровано за виключенням АР Крим (1 – у 2011 р.).

За ст. 134 КК України більшість злочинів було виявлено у Дніпропетровській (12), Миколаївській (9), Донецькій (6) та Вінницькій (6) областях. Менше виявлено у АР Крим (4), Полтавській (4), Запорізькій (3), Луганській (3), Сумській (3) та Львівській (1) областях. В решті областей цей злочини не було виявлено.

За ст. 139 КК України більшість злочинів було зареєстровано у Донецькій (13), Харківській (10) та Дніпропетровській (11) областях. Менше у Вінницькій (3), Закарпатській (4), Одеській (7), Херсонській (4), Хмельницькій (1), Чернігівській (1) та Чернівецькій (1) областях. В решті областей цей злочини не було виявлено.

За ст. 140 КК України злочини були виявлені у всіх областях, але найбільш всього їх було зареєстровано у АР Крим (67), Харківській (58), Дніпропетровській (57), Луганській (54), Донецькій (48), Черкаській (38), Запорізькій (32), Полтавській (25), Хмельницькій (25) областях та м. Києві (54).

За ст. 141 КК України злочини були зареєстровані лише у Кіровоградській області (1).

За ст. 142 КК України злочини були зареєстровані лише у Дніпропетровській області (1).

За ст. 143 КК України злочини були зареєстровані лише у Київській (24 – у 2011 р.), Дніпропетровській (4), Донецькій (5), Харківській (5), Івано-Франківській (1) областях та м. Києві (2).

За ст. 144 КК України злочини були зареєстровані лише у Кіровоградській (2) та Львівській (1) областях.

Щодо ст. 145 КК України, то злочини були зареєстровані лише у Черкаській області (3).

Зазначене свідчить про те, що фактично слідча практика по злочинах за ст.ст. 132, 141, 142, 144, 145 КК України – відсутня.

Діаграма А. 2

Структура злочинів проти життя та здоров’я особи,

що були вчинені медичними працівниками протягом

2001-2011 років та за 6 місяців 2012 року

Таблиця А. 3

Кількість зареєстрованих злочинів проти життя та здоров’я особи, що були вчиненні медичними працівниками протягом 2001-2011 року

та за 6 місяців 2012 року (по окремих статтях КК України за даними Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України)

№ з/п

Показник

Статті КК України

131

132 134 139 140 141 142 143 144 145
1. Всього зареєстровано

1089 злочинів, з них:

8

0,7%

1

0,1%

67

6,2%

102

9,4%

857

78,7%

1

0,1%

1

0,1%

46

4,2%

3

0,3%

3

0,3%

Таблиця А.4

Кількість осіб, вироки щодо яких набрали законної сили

у період з 2003 по 2011 роки та 6 м. 2012 року

(за даними Державної судової адміністрації України)

№ з/п Стаття КК України Роки
2001[60] 2002

[1]

2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011/ 6м. 2012[61]
1. 131 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2. 132 0 0 0 0 0 0 0 0 0
3. 134 Ч.1 0 1 0 0 2 1 0 1 0
Ч.2 3 1 3 1 0 1 1 0 0
4. 139 Ч.1 4 1 0 0 0 0 0 2 0/1
Ч.2 2 0 1 0 1 0 0 0
5. 140 Ч.1 5 6 3 6 12 14 19 7 13/9
Ч.2 1 3 1 2 6 0 1 4/3
6. 141 0 0 0 0 0 0 0 0 0
7. 142 Ч.1 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Ч.2 0 0 0 0 0 2 0 1
8. 143 0 0 1 (ч.4) 0 1

(ч.1)

0 0 0 0
9. 144 0 0 0 0 0 0 0 0 0
10 145 0 0 0 0 0 0 0 0 0

Додаток Б

Анкета

з вивчення кримінальних справ по злочинах, які були вчиненні медичними працівниками проти життя та здоров’я особи

1.Назва суду, що виніс вирок ________________________________________

2.Номер справи________________________________________________(арх.)

3.Кваліфікація на момент порушення кримінальної справи ______КК України

4.Кваліфікація на момент закінчення кримінальної справи ______КК України

5.Злочини за сукупністю ____________________________________________

Відомості про злочин:

6.Місце вчинення злочину: а) лікарні; б) поліклініки; в) пологові будинки;

г) нарко- та тубдиспансери; д) інші лікувальні заклади МОЗ України.

7. Наявність кваліфікуючих ознак_____________________________________

8.Настання суспільно-небезпечних наслідків: а) смерть потерпілого; б) інші тяжкі наслідки

9.Фабула справи____________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

10. Форма вини вчиненого злочину: а) умисна форма вини; б) необережна форма вини; в) змішана форма вини

Відомості про обвинуваченого (засудженого):

11.Стать: а) чоловіча; б) жіноча

12. Вік на момент вчинення злочину: а) 18–25; б) 25–30; в) 31–40; г) понад 40р.;

13.Освіта: а) середня спеціальна; б) вища освіта.

14. Займана посада до вчинення злочину_______________________________

15. Наявність судимості: а) не судимий; б) судимий (за що, де, коли, ким) __________________________________________________________________

16.Скільки часу минуло після останнього засудження до вчинення нового злочину _____________________________________________________________

17.Ставлення винного до скоєного злочину: а) визнав себе винним повністю;

б) не визнав себе винним; в) частково визнав себе винним.

18. Обставини, що пом’якшують покарання_____________________________

19. Обставини, що обтяжують покарання_______________________________

20. Зміна кваліфікації злочину під час судового розгляду справи та її підстави___________________________________________________________

21. Результати розгляду справи у суді:

а) постановлення обвинувального вироку;

б) постановлення виправдувального вироку;

в) закриття кримінальної справи (у зв’язку із застосуванням акту про амністію; звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 44-49 КК України; з інших підстав)

22.Вид та розмір призначеного покарання ______________________________

23. Застосовування при призначені покарання ст.ст. 74, 75 КК України______

Додаток В

Узагальнені результати

вибіркового вивчення 107 кримінальних справ (серед яких - 43 архівні, які були розглянуті судами Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Харківської та Чернігівської областей), порушених за ознаками злочинів, відповідальність за які передбачена ст.ст. 134, 139, 140, 143 КК України

Критерій узагальнення Показники Результати

у %

Відомості про злочини
Стаття КК України, за якою була порушена справу а) ст. 134 КК України 2,3 %
б) ст. 139 КК України 13,8 %
в) ст. 140 КК України 82,3 %
г) ст. 143 КК України 0,5 %
Зупинення досудового слідства по справі а) так (п.2, п.3 ст. 206 КПК України) 46,7 %
б) ні 53,3 %
Чи змінювалась кваліфікація злочину під час досудового слідства по кримінальній справі а) так 1,3 %
б) ні 98,7 %
Чи була кваліфікація за сукупністю злочинів а) так (ст. КК України) -
б) ні 100 %
Місце вчинення злочину а) лікарні 40,7 %
б) поліклініки 11,5 %
в) пологові будинки 27,1 %
г) нарко- та тубдиспансери 2,3 %
д) інші лікувальні заклади МОЗ України 18,4 %
Настання суспільно-небезпечних наслідків а) смерть потерпілого 47,6%
б) інші тяжкі наслідки 52,3 %
Відомості про обвинувачених (засуджених)
Стать осіб, які вчинили злочин а) чоловіча 65,2 %
б) жіноча 34,8 %
Освіта а) середня спеціальна 11,6 %
б) вища освіта 88,4 %
Категорія медичних працівників, які були притягнути до кримінальної відповідальності або відносно яких порушувались кримінальні справи а) медичні сестри, фельдшери, чергові лікарі, лікарі-інфекціоністи, лікарі-педіатри, лікарі-стоматологи 9,5
б) лікарі-хірургу 43,3
в) лікарі-гінекологи та акушери-гінекологи 29,7
г) інші медичні працівники 17,5
Наявність судимості а) не судимі 100 %
б) судимі _
Ставлення винного до вчиненого злочину а) визнали себе винними повністю 23,2 %
б) не визнали себе винним 34,7 %
в) частково визнали себе винними 42,1 %
Обставини, що пом’якшують покарання У досліджуваних кримінальних справах суд врахував у якості пом’якшуючих обставин наступні: а) щире каяття; б) позитивна характеристика за місцем роботи та місцем проживання; в) активне сприяння розкриттю злочину; г) надання допомоги потерпіло безпосередньо після вчинення злочину

22,7 %

Обставини, що обтяжують покарання У досліджуваних кримінальних справах суд не виявив обставин, які б обтяжували покарання
Результати розгляду кримінальних справ

у суді

а) постановлення обвинувального вироку 63,3 %
б) постановлення виправдувального вироку 15,4 %
в) закриття кримінальної справи[62]: 21,3 %
- застосування амністії 9,2 %
- застосування ст. 46 КК України 3,6 %
- застосування ст. 47 КК України 7,4 %
- застосування ст. 49 КК України 1,1 %
Вид та розмір призначеного основного

покарання[63]

а) штраф 7,7 %
б) заборона обіймати певні посади чи займатися повною діяльністю (до 5-ти років) тільки за ч.1 ст.140 КК України 21,4 %
в) громадські роботи -
г) виправні роботи -
д) обмеження волі (до 2-х років) 11,8 %
е) позбавлення волі (до 2-х років) 43,7 %
Відбування основного покарання за вчинений злочин а) особа реально відбувала основне покарання 2,6 %
б) особа звільнена від відбування основного покарання в порядку ст.ст. 75, 76 КК України 87,2 %
в) звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію» 10,2 %

Додаток Г

А Н К Е Т А

з опитування слідчих органів внутрішніх справ та прокуратури по злочинах проти життя та здоров’я особи, що вчинюються медичними працівниками

Шановний колего !

Вашій увазі пропонується анкета, яка спрямована на виявлення переваг та недоліків складів злочинів, якими передбачена кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я передбачених (ст.ст. 131, 132, 134, 139, 140-145 Кримінального кодексу України).

Під літерами «а», «б» і т.д. пропонуються варіанти відповіді на питання. Ви можете будь-яким способом виділити потрібну літеру. Якщо Ви обираєте «інше», то необхідно вказати, що саме Ви маєте на увазі.

1. Місце роботи та займана посада:

_______________________________________________________________________

(загальна характеристика /обл., місто, р-н./ - прокурор, слідчий прокуратури, слідчий ОВС)

2. Стаж роботи в органах внутрішніх справ або прокуратурі:

а) до 5 років; б) до 10 років; в) понад 15 років.

3. Освіта:_____________________________________________________________

4. Яка категорія кримінальних справ по злочинах проти життя та здоров’я, що були вчиненні медичними працівниками, знаходилась у Вашому провадженні?

а) за ст. 131 КК України; б) за ст. 132 КК України; в) за ст. 134 КК України; г) за ст. 139 КК України; ґ) за ст. 140 КК України; д) за ст. 141 КК України; е) за ст. 142 КК України; є) за ст. 143 КК України; ж) за ст. 144 КК України; з) за ст. 145 КК України; и) ніяких не було.

5. Як Ви вважаєте, чи в достатній мірі криміналізовані суспільно-небезпечні діяння медичних працівників?

а) так;

б) ні.

6. Що Ви розумієте під тяжкими наслідками у злочинах, відповідальність за які передбачена ст.ст. 139, 140, 141, 145 КК України, які настали в наслідок незаконних дій або бездіяльності медичних працівників?

а) охоплюється тільки тяжкі тілесні ушкодження;

б) охоплюються як смерть пацієнта, так і заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень;

в) тільки тяжкі тілесні ушкодження, якщо іншою частиною статті вже передбачено відповідальність за спричинення смерті пацієнту або хворому;

г) охоплюються як смерть пацієнта, так і заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, якщо в статті поряд з тяжкими наслідками не передбачена окремо відповідальність на спричинення смерті пацієнту або хворому;

д) інше_________________________________________________________________.

7. Чи доцільним було б встановлення у ст. 131 КК України кримінальної відповідальності за спричинення зараження неповнолітнього?

а) так;

б) ні.

8. Як Ви вважаєте, чи буде доцільним об’єднати в одну норму діяння, відповідальність за які передбачена ст.ст. 132 та 145 КК України?

а) так;

б) ні;

в) інше ________________________________________________________________.

9. Як Ви вважаєте, чи є доцільним передбачення у ч. 1 ст. 134 КК України відповідальності за проведення штучного переривання вагітності особою із спеціальною медичною освітою в порушення встановленого порядку поряд з особою, яка немає такої освіти, якщо це не спричинило наслідків, зазначених у ч. 2 ст. 134 КК?

а) так;

б) ні.

10. На Вашу думку, як співвідносяться за змістом діяння, пов’язані із «ненаданням допомоги хворому медичним працівником без поважних причин» та «неналежним виконанням професійних обов’язків медичним працівником»?

а) в більшості співпадають;

б) різні за змістом діяння;

в) перше є різновидом другого діяння;

г) інше ________________________________________________________.

11. Чи є потреба в об’єднанні ст. 139 та ст. 140 КК України в одну норму?

а) так;

б) ні.

12. Як Ви вважаєте, чи є потреба в доповнені ч. 2 ст. 140 КК України новою кваліфікуючою обставиною, такого змісту: «діяння, передбачене частиною першою цієї статті, спричинило смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки для нього, або смерть двох чи більше пацієнтів»?

а) так;

б) ні;

в) інше________________________________________________________________.

13. Чи вважаєте Ви злочини, передбачені ст. 139 та ст. 140 КК України, за наслідками, які настали для потерпілого більш тяжким злочином порівняно зі злочином, передбаченим ст. 119 КК України? Якщо так, чи слід посилити покарання за їх вчинення?

а) так, слід посилити покарання за вчинення цих злочинів;

б) так, але без посилення покарання за ці злочини;

в) ні;

г) інше _________________________________________________________.

14. На Вашу думку, чи відповідає зміст ст. 141 КК України ії назві?

а) так;

б) ні.

15. У зв’язку з доповненням КК України статтею 321-2, якою запроваджено відповідальність за умисне порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів, фальсифікацію їх результатів, а також за порушення встановленого порядку державної реєстрації лікарських засобів, у тому числі якщо це діяння спричиняло смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки, як Ви вважаєте чи є необхідність подальшого окремого існування ст. 141 КК ?

а) так, це є доцільним;

б) ні, це зайве;

в) інше________________________________________________________________.

16. Як Ви вважаєте чи є доцільним у ст. 142 КК України конкретизувати зміст диспозицій, а саме у ч.1 виключити слова «якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров'я» у зв’язку з тим, що незаконне проведення дослідів над людиною і так включає в себе створення такої загрози, а також чи є доцільним сформулювати ст. 142 КК так, щоб вона вказувала на вчинення забороненого нею діяння в однині – на проведення медико-біологічного, психологічного або іншого досліду над людиною?

а) так, це є доцільним;

б) ні, це зайве;

в) інше________________________________________________________________.

17. Як Ви вважаєте, чи є потреба в об’єднанні ст.ст. 143 та 144 КК України в одну норму?

а) так, це є доцільним;

б) ні, це зайве;

в) інше________________________________________________________________.

18. Чи доцільно на Вашу думку у ст. 145 КК України передбачити відповідальність не тільки за умисне розголошення лікарської таємниці, а і за вчинення таких дій з необережності?

а) так;

б) ні.

19. Чи слід, на Вашу думку, посилити кримінальну відповідальність за злочини проти життя та здоров’я особи, що вчинюються медичними працівниками і чому?

а) так, тому що

_____________________________________________________________________;

б) ні, тому що

______________________________________________________________________.

20. Які недоліки або переваги законодавчого визначення диспозицій ст.ст. 131, 132, 134, 139, 140–145 КК України Вами вбачаються?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

21. Які труднощі у Вас виникали при розслідуванні кримінальних справ даної категорії?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дякуємо за вашу участь в анкетуванні!


Додаток Д

Узагальнені результати

вибіркового опитування 233 слідчих органів внутрішніх справ (146 осіб) та слідчих прокуратури (87 осіб) Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Харківської та Чернігівської областей

№ з/п Питання Результати опитування у %
Категорія опитаних працівників:
а) слідчі прокуратури 37,3 %
б) слідчі органів внутрішніх справ 62,7 %
Стаж роботи працівників ОВС та прокуратури:
а) до 5 років 53,1 %
б) до 10 років 33,7 %
в) понад 15 років 13,2 %
Освіта опитуваних: вища юридична 100 %
Яка категорія кримінальних справ по злочинах проти життя та здоров’я, що були вчиненні медичними працівниками, знаходилась у Вашому провадженні?
а) за ст. 131 КК України -
б) за ст. 132 КК України -
в) за ст. 134 КК України 7,4 %
г) за ст. 139 КК України 21,2 %
ґ) за ст. 140 КК України 63,5 %
д) за ст. 141 КК України -
е) за ст. 142 КК України -
є) за ст. 143 КК України 0,4 %
ж) за ст. 144 КК України -
з) за ст. 145 КК України -
и) ніяких не було 7,5 %
Як Ви вважаєте, чи в достатній мірі криміналізовані суспільно небезпечні діяння медичних працівників?
а) так 43,8%
б) ні 56,2 %
Що Ви розумієте під тяжкими наслідками у злочинах, відповідальність за які передбачена ст.ст. 139, 140, 141, 145 КК України, які настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності медичних працівників?
а) охоплюється тільки тяжкі тілесні ушкодження 8,3 %
б) охоплюються як смерть пацієнта, так і заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень 10,1 %
в) тільки тяжкі тілесні ушкодження, якщо іншою частиною статті вже передбачено відповідальність за спричинення смерті пацієнту або хворому 40,8 %
г) охоплюються як смерть пацієнта, так і заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, якщо в статті поряд з тяжкими наслідками не передбачена окремо відповідальність на спричинення смерті пацієнту або хворому 40,8 %
Чи доцільним було б встановлення у ст. 131 КК України кримінальної відповідальності за спричинення зараження неповнолітнього?
а) так 64,9 %
б) ні 35,1 %
Як Ви вважаєте, чи буде доцільним об’єднати в одну норму діяння, відповідальність за які передбачена ст.ст. 132 та 145 КК України?
а) так 70,6 %
б) ні 29,4 %
Як Ви вважаєте, чи є доцільним передбачення у ч.1 ст. 134 КК України відповідальності за проведення штучного переривання вагітності особою із спеціальною медичною освітою в порушення встановленого порядку поряд із особою, яка не має такої освіти, якщо це не спричинило наслідків, зазначених у ч. 2 ст. 134 КК?
а) так

а-1) так, але покарання повинно бути меншим ніж у особи, яка не мала спеціальної освіти

41,3 %

22,8 %

б) ні 35,9 %
На Вашу думку, як співвідносяться за змістом діяння, пов’язані із «ненаданням допомоги хворому медичним працівником без поважних причин» та «неналежним виконанням професійних обов’язків медичним працівником»?
а) в більшості співпадають 44,7 %
б) різні за змістом діяння 8,1 %
в) перше є різновидом другого діяння 47,2 %
Чи є потреба в об’єднанні ст. 139 та ст. 140 КК України в одну норму?
а) так 71,4 %
б) ні, це різні за змістом злочини 28,6 %
Як Ви вважаєте, чи є потреба в доповнені ч. 2 ст. 140 КК України новою кваліфікуючою обставиною такого змісту: «діяння, передбачене частиною першою цієї статті, спричинило смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки для нього, або смерть двох чи більше пацієнтів»?
а) так 52,7%
б) ні 23,2 %
в) інше (пропонується зосередити увагу на заподіяння тяжких наслідків двом або більше осіб) 24,1 %
Чи вважаєте Ви злочини, передбачені ст. 139 та ст. 140 КК України, за наслідками, які настали для потерпілого, більш тяжкими порівняно зі злочином, передбаченим ст. 119 КК України? Якщо так, чи слід посилити покарання за їх вчинення?
а) так, слід посилити покарання за вчинення цих злочинів 69,7 %
б) так, але без посилення покарання за ці злочини 27,5 %
в) ні 2,8 %
На Вашу думку, чи відповідає зміст ст. 141 КК України її назві?
а) так 98,1 %
б) ні 1,9 %
У зв’язку з доповненням КК України статтею 321-2, якою запроваджено відповідальність за умисне порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів, фальсифікацію їх результатів, а також за порушення встановленого порядку державної реєстрації лікарських засобів, у тому числі якщо це діяння спричиняло смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки, як Ви вважаєте, чи є необхідність подальшого окремого існування ст. 141 КК ?

а) так, це є доцільним 62,6%
б) ні, це зайве (норма, взагалі не застосовується) 38,4%
Як Ви вважаєте, чи є доцільним у ст. 142 КК України конкретизувати зміст диспозицій, а саме у ч.1 виключити слова «якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров'я» у зв’язку з тим, що незаконне проведення дослідів над людиною і так включає в себе створення такої загрози, а також чи є доцільним сформулювати ст. 142 КК так, щоб вона вказувала на вчинення забороненого нею діяння в однині – на проведення медико-біологічного, психологічного або іншого досліду над людиною?
а) так, це є доцільним 67,2 %
б) ні, це зайве (норма взагалі не застосовується) 32,8 %
Як Ви вважаєте, чи є потреба в об’єднанні ст.ст. 143 та 144 КК України в одну норму?
а) так, це є доцільним 55,1 %
б) ні, це зайве 44,9 %
Чи доцільно, на Вашу думку, у ст. 145 КК України передбачити відповідальність не тільки за умисне розголошення лікарської таємниці, а і за вчинення таких дій з необережності?
а) так 78,4 %
б) ні 21,6 %
Чи слід, на Вашу думку, посилити кримінальну відповідальність за злочини проти життя та здоров’я особи, що вчинюються медичними працівниками і чому?
а) так, тому що:

- медичні працівники як і інші суб’єкти однаково можуть заподіювати шкоду життю та здоров’ю особи;

- існуюча система покарань у розглядуваних статтях КК України містить багато підстав для прийняття рішення судами про звільнення медичних працівників від кримінальної відповідальності, що призводить до безкарності останніх

84,3 %

42,9 %

41,4 %

б) ні, тому що це зайве 15,7 %
Які недоліки або переваги законодавчого визначення диспозицій ст.ст. 131, 132, 134, 139, 140-145 КК України Вами вбачаються?
а) за ст. 139 та 140 КК України у разі спричинення смерті пацієнту або хворому, передбачити у санкції статей покарання у виді позбавлення волі на термін більш ніж 3-ри роки. 15,1 %
б) доцільно передбачити у ст. 143 КК України суспільно небезпечні наслідки, які можуть наставати від незаконної трансплантації 4,1 %
в) потребує узгодження ст. 145 та ч. 2 ст. 367 КК України у випадках, коли таке розголошення лікарської таємниці здійснюється службовою особою (немедичним працівником) у зв’язку із службовою недбалістю, що також призводить до настання тяжких наслідків. 9,3 %
г) пропозиції були відсутні 71,5 %
Які труднощі у Вас виникали при розслідуванні кримінальних справ цієї категорії?
- відсутність удосконалених методик розслідування даних злочинів 42,7 %
- відсутність спеціальних знань з медицини 35,1 %
- відсутність якісної методики виявлення даних злочинів 18,7 %
- специфіка нормативно-правового регулювання медичної діяльності 3,5 %

Додаток Е.1





Додаток Е.2


Додаток Е.3

Додаток Е.4

Додаток Е.5


<< | >>
Источник: БАЛАБКО ВАЛЕРІЯ ВАЛЕНТИНІВНА. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ –2012. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме Додатки:

  1. Стаття 52. Основні та додаткові покарання
  2. Додатки
  3. ДОДАТК
  4. Продовження додатка W
  5. Яке значення для справи має висновок експертизи, наданий стороною в якості додатку до позовної заяви чи заперечення на позов?
  6. Чи можливо залишити без руху апеляційну (касаційну) скаргу через відсутність в якості додатку до неї матеріалу, який повернутий позивачу (заявнику) судом першої (апеляційної) інстанції через порушення правил підсудності чи з інших підстав?
  7. Чи мають право особи, які беруть участь у справі, просити суд касаційної інстанції прийняти додаткові матеріали на підтвердження незаконності судового рішення?
  8. ДОДАТК
  9. ДОДАТК
  10. ДОДАТК
  11. ДОДАТКИ
  12. Додатки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -