<<

Додатки

Додаток А Історія участі Збройних сил України в операціях ООН

Участь України у миротворчих операціях розпочалась із затвердженням Верховною Радою України Постанови від 3 липня 1992 року № 2538–ХII “Про участь батальйонів Збройних сил України в миротворчих силах Організації Об'єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії”.

На даний час понад 17000 військовослужбовців Збройних сил України приймали участь в операціях з підтримання миру.

З 1992 року 28 осіб загинуло та 78 військовослужбовців Збройних сил України отримали поранення.

Українські воїни брали участь у наступних операціях ООН:

· Миротворчих операціях Сили ООН по охороні (UNPROFOR);

· Сили Виконання Угоди IFOR Сили Стабілізації;

· Місія ООН у Східній Славонії ПАООНСС;

· Місія ООН превентивного розгортання в Македонії;

· Місія ОБСЄ з верифікації у Косово;

· Місія ООН в Анголі;

· Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА);

· Місія ООН у Таджикистані;

· Місія ООН в Афганістані;

· Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія. Збройні сили України брали участь у миротворчих операціях Сили ООН по охороні (СООНО–UNPROFOR) 1992–1995 рр.

Підстави: Постанова ВР України № 2538–ХII від 03.07.92 "Про участь батальйону Збройних сил України в миротворчих силах Організації Об'єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії" (240 ОСБ), від 19.11.93 № 3226–ХІІ (60 ОСБ) та інші загальною кількістю до 1200 військовослужбовців і складалися:

· 240-й окремий спеціальний батальйон;

· 60-й окремий спеціальний батальйон;

· 40-а оперативна група штабних офіцерів;

· підрозділ військової поліції;

· група військових спостерігачів з 01.06.95;

· 15-й окремий вертолітний загін.

Основними завданнями 240-го та 60-го ОСБ було забезпечення проведення конвоїв з вантажем гуманітарної допомоги місцевому населенню, сприяння припиненню бойових дій та нормалізація ситуації, патрулювання в зонах відповідальності.

Особливої уваги заслуговує діяльність особового складу щодо:

· встановлення демілітаризованої зони в р–ні н.п. Жепа;

· евакуації 5 тис. громадян під час наступу сербів;

· відновлення електромереж;

· відновлення трамвайного руху;

· забезпечення безпеки роботи аеропорту.

У вересні–грудні 1995 року з колишньої Югославії відбулася репатріація українських миротворчих підрозділів, скорочення посад штабних офіцерів, військових поліцейських, спостерігачів. До України виведено 15 ОВЗ, 60 ОСБ і 40 офіцерів оперативної групи. За час існування Місії близько 6400 військовослужбовців Збройних сил України прийняли участь у UNPROFOR. Сили Виконання Угоди IFOR Сили Стабілізації (SFOR у Боснії і Герцеговині) грудень 1995 р. – грудень 1999 р.

Підстави: Резолюція Ради Безпеки OOН від 15.12.95 № 1031, Дейтонські угоди, Постанова КМ України від 29.12.95 № 1073, Угода між Україною та Францією щодо участі 240-го ОСБ у Силах Виконання Угоди (СВУ) ІFOR.

240-й окремий спеціальний батальйон налічує 400 осіб (механізований).

У грудні 1995 року 240 ОСБ передано до СВУ. У березні 1997 року 240 ОСБ передислоковано з м. Сараєво до населеного пункту (н.п.) Врапчичи (поблизу м. Мостар).

Під час перебування 240 ОСБ у м. Сараєво та Боснії і Герцеговині особовий склад, окрім виконання миротворчих завдань, брав участь у відбудові, реконструкції та відновленні лікарні і школи, ремонті доріг, ліній електромереж, трамвайної колії та трамвайного потягу, роздачі їжі сиротам та малечі, наданні медичної допомоги місцевому населенню тощо. Перший трамвай, який пройшов відновленою колією, був пофарбований у жовто–блакитний колір. Це було зроблено на честь українських миротворців. До речі, ця трамвайна колія найстаріша в Європі.

Згідно з рішенням міністра оборони України та у зв'язку з реструктуризацією сил СФОР у грудні 1999 року 240 ОСБ виведено зі складу сил СФОР. Близько 2800 військовослужбовців Збройних сил України прийняли участь у зазначеній Місії. Місія ООН у Східній Славонії ПАООНСС (квітень 1996 р.

– січень 1998 р.)

Підстави: Постанова ВР України від 2 5.03.96 № 102/96–ВР.

· 17-а окрема вертолітна ескадрилья

· 70-а окрема танкова рота

· 64-а окрема спеціальна механізована рота (осмр)

· 8-а окрема вертолітна ескадрилья

Основними завданнями підрозділів було спостереження за виконанням домовленостей про передачу влади під контроль перехідної адміністрації ООН, патрулювання в зонах відповідальності, перевезення персоналу ООН та супровід гуманітарних вантажів. Більше 1000 військовослужбовців Збройних сил України взяли участь у Місії ООН у Східній Славонії. Місія ООН превентивного розгортання в Македонії (МООНПРМ / UNPREDER) червень 1995 р. – березень 1999 р.

· військові спостерігачі – 1 особа.

Основними завданнями військових спостерігачів в Македонії було контролювати прикордонні райони країни та інформувати про будь–які події, які можуть підірвати довіру і стабільність у Республіці Македонія і є небезпечними для її території.

Поряд із виконанням своїх основних завдань щодо спостереження за ситуацією вздовж кордонів із Союзною Республікою Югославією і Албанією та надання відповідної інформації військовим компонентам місії, військові спостерігачі співпрацювали з цивільними установами, надавали спеціальні послуги на рівні общин.

За час існування Місії 4 офіцери Збройних сил України були у складі UNPREDER. Місія ОБСЄ з верифікації у Косово ( грудень 1998 р. – березень 1999 р.)

· спостерігачі – 23 особи.

Основними завданнями місії верифікації ОБСЄ в Косово було:

· перевірка відповідності всіх сторін Косово Резолюції 1199 Ради безпеки ООН та доповідь щодо стану Резолюції Постійному представництву ОБСЄ та інших організацій Постійній раді ОБСЄ;

· відкрити представництва місії в регіонах Косово для виконання своїх обов'язків;

· встановлення зв'язку із владою Югославії, Сербії та у разі необхідності з іншими органами влади, політичними партіями;

· налагодження контактів з організаціями в Косово, акредитованими міжнародними і неурядовими організаціями для сприяння виконанню своїх обов'язків;

· здійснювати нагляд над проведенням виборів в Косово для забезпечення їх гласності та справедливості згідно з узгодженими правилами та процедурою проведення виборів;

· доповісти та надати рекомендації до Постійної Ради ОБСЄ, Ради Безпеки ООН та інших організацій на місцях, що підпадають під юрисдикцію Резолюції 1199 Ради безпеки ООН.

Місія ООН в Анголі (січень 1996 р. – лютий 1999 р.)

Підстави: Резолюція Ради безпеки ООН від 08.02.95 976 Постанова ВР України від 16.01.96 № 96–ВР.

· 901-а окрема понтонно–мостова рота (опмр);

· штабні офіцери;

· військові спостерігачі;

· військові поліцейські.

Основним завданням підрозділу було відновлення інженерної інфраструктури в зонах відповідальності (відновлення шляхів, наведення мостів та понтонно–мостових переправ через річки).

У 1999 році Рада безпеки ООН одностайно проголосувала за виведення решти "блакитних шоломів" у кількості тисячі чоловік з Анголи. 40 років громадянської війни не втомили тутешніх непримиренних лідерів. Останніми на початку березня ц.р. покинули ангольську землю індійські миротворці, які й спустили прапор ООН у столиці Луанді.

226 військовослужбовців брали участь у Місії ООН в Анголі. Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА) січень–травень 1997 р

· військові спостерігачі – 8 осіб.

Основними завданнями військових спостерігачів у Гватемалі було здійснення контролю за виконанням положень Угоди про припинення вогню, підписане урядом цієї країни та рухом "Національна революційна єдність Гватемали" (НРЄТ) 4 грудня 1996 року, включаючи офіційне припинення військових дій, роз'єднання сил і демобілізацію комбатантів НРЄТ у пунктах збору, які були спеціально підготовлені для цих цілей. Місія ООН у Таджикистані грудень 1994 р. – березень 2000 р.

· військові спостерігачі – 3 особи.

Основними завданнями військових спостерігачів було:

· надання допомоги Об'єднаній комісії, до якої входять представники уряду Таджикистану та таджикської опозиції, допомоги щодо спостереження за виконанням Угоди про тимчасове припинення вогню та інших ворожих дій на таджиксько–афганському кордоні та в країні, під час переговорів;

· розслідування повідомлень про порушення угоди про припинення вогню та інформування про це ООН і Об'єднану комісію;

· підтримання контактів зі сторонами, які задіяні в конфлікті, а також зв'язків ОБСЄ, Колективними миротворчими силами СНД у Таджикистані та прикордонними військами;

· підтримання зусиль спеціального представника Генерального секретаря, надання послуг щодо забезпечення політичної взаємодії та координації, що сприятимуть оперативному наданню гуманітарної допомоги міжнародним співтовариством;

· здійснення спостереження за бійцями Об'єднаної таджикської опозиції (ОТО), за їх роззброєнням та демобілізацією;

· надання допомоги в реінтеграції комбатантів у державні силові структури, або їх демобілізації.

За час існування Місії 17 офіцерів Збройних сил України були направлені для виконання завдань у Таджикистані. Спеціальна Місія ООН в Афганістані квітень 2000 року – травень 2001 року

Військовий спостерігач – 1 особа.

Основними завданнями Місії були:

· створення умов для підготовки переговорного процесу;

· підготовка Угоди про припинення вогню; Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія січень 1996 р. – грудень 2002 р.

Військові спостерігачі – 2 особи.

Основними завданнями Місії були:

· спостерігати за активністю ВМФ СРЮ у Которській затоці;

· спостерігати за відсутністю військ та важкого озброєння хорватської та югославської армій у демілітаризованій зоні;

· спостерігати за активністю поліції у зоні відповідальності. Місія ООН у Лівані.

Підстави: · Указ Президента України від 20.06.2000 № 806/2000

· Закон України від 22.06.2000 № 1832

· Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 № 1596

З 22 липня 2000 року 3-ій окремий інженерний батальйон Збройних сил України виконував завдання у складі Місії ООН у Лівані чисельністю 190 осіб: Озброєння та військова техніка:

· БТР–70 – 5

Автомобілі:

· Легкові – 5

· Вантажні – 22

· Спеціальні – 32

· Причепи – 25

· Місця дислокації підрозділів 3 особи: штаб у м. Кана; 1 ір у н.п. Ебель–ес–Саки; 2 ір у н.п. Ель–Іззіе; 3 ір, підрозділи тилового та технічного забезпечення у н.п. Буїт–ес–Санд.

Основні завдання батальйону:

· розмінування мінних полів та автомобільних шляхів;

· налагодження доріг та колонних шляхів;

· налагодження фортифікаційних систем підрозділів Місії;

· будівництво нових опорних пунктів підрозділів Місії.

Військовослужбовців штабу Місії – 7 осіб. Історична довідка:

Місія ООН у Лівані розгорнута в березні 1978 року з метою виводу ізраїльських військ з півдня Лівану, відновлення миру та безпеки в регіоні. Після повного виводу ізраїльської армії з Лівану Секретаріатом ООН було прийнято рішення щодо збільшення загальної чисельності особового складу Місії з 4476 до 7500 військовослужбовців, які будуть розміщені вздовж міжнародного кордону між Ізраїлем та Ліваном.

Місія контролює територію у 850 кв. км на південь від ріки Аль – Літані, де знаходиться 60 населених пунктів. На цій території збудовано 165 дзотів і КПП.

Представник Генерального Секретаря ООН у Південному Лівані – Тимур Гоксель. Командувач сил Місії – генерал Лаліт Мохан Теварі (Індія). Штаб Місії дислокується в містечку Ен–Накура.

Миротворчі сили Місії виконують завдання по підтриманню миру та безпеки в регіоні на основі резолюцій 425, 426, 825 та мандату РБ ООН, що автоматично продовжується кожні півроку. До цього часу мандат поновлювався 44 рази.

Завдання Місії :

· забезпечення миру та безпеки в регіоні;

· здійснення допомоги уряду Північного Лівану для ефективного відновлення повномасштабного суверенітету країни.

Для досягнення цієї мети Місія діє відповідно до офіційної концепції оперативної діяльності, яка включає:

· забезпечення безпеки в регіоні шляхом розгортання батальйонів Місії та вжиття ефективних заходів для попередження відновлення вогню та перетворення оперативного району на зону військової активності;

· всебічне спостереження та реєстрація військової активності;

· утримання постів спостереження, контрольних та блокпостів;

· здійснення мобільного патрульного спостереження;

· встановлення та підтримання контакту з усіма протидіючими сторонами;

· контакти з місцевим населенням та надання йому гуманітарної допомоги.

Місія ООН у Сьєрра–Леоне.

Підстави: · Указ Президента України від 08.12.2000 № 1319/2000;

· Закон України від 14.12.2000 № 2148–14;

· Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1924/2000.

Миротворчий контингент Збройних сил України у Сьєрра–Леоне складається з 4-го окремого ремонтно–відновлювального батальйону та 20-го окремого вертолітного загону Збройних сил України.

З 21 грудня 2000 року 4-й окремий ремонтно–відновлювальний батальйон Збройних сил України виконує завдання у складі Місії ООН у Сьєрра–Леоне чисельністю 524 особи. Озброєння та військова техніка:

· БТР–70 – 72

· БТР–60 – 150

Автомобілі:

· Легкові – 5

· Вантажні – 266

· Спеціальні – 11

· Причепи – 35

Місце дислокації 4-ї орвб – район аеропорту Лунгі та н.п. Хастінгс. Основні завдання батальйону:

· обслуговування та ремонт матеріально–технічних ресурсів, наданих Збройними силами України до складу Місії ООН у Сьєрра–Леоне;

· підготовка екіпажів бронетранспортерів та водіїв вантажних автомобілів;

· супроводження гуманітарних вантажів.

З 12 березня 2001 року 20-й окремий вертолітний загін Збройних сил України виконує завдання у складі Місії ООН у Сьєрра–Леоне чисельністю 110 осіб (офіцерів – 57). Озброєння та військова техніка:

· Гелікоптери – 4

Автомобілі:

· Легкові – 3

· Вантажні – 3

· Спеціальні – 33

· Причепи – 23

Місце дислокації 20-го овз – район н.п. Хастінгс.

Основні завдання вертолітного загону:

· перевезення персоналу Місії та високоповажних осіб;

· перевезення вантажів;

· медичне транспортування;

· евакуація поранених;

· польоти спостереження;

· повітряне супроводження переміщення військ.

Штабних офіцерів Місії – 5 осіб.

Військових спостерігачів Місії – 5 осіб. Історична довідка:

Місія ООН у Сьєрра–Леоне розгорнута 22 жовтня 1999 року згідно з прийнятою РБ ООН резолюцією № 1270 1999 року з метою припинення конфлікту між урядом країни та представниками Об'єднаного революційного фронту. У листопаді 2000 року у м. Абуджа підписано другу мирну угоду між урядом та лідерами Об'єднаного революційного фронту (ОРФ) за посередництвом ООН і Економічного Співтовариства Західноафриканських країн. Намагаючись лишити конфлікт економічного підґрунтя, 7 липня 2000 року РБ ООН прийняла рішення про введення ембарго на продаж діамантів з територій, які контролюються бойовиками ОРФ.

Спеціальний представник Генерального секретаря ООН і голова місії Олуеме Аденіджі (Нігерія), заступник спеціального представника Бехруз Садрі, головний військовий спостерігач бригадний генерал Ісаак Сода Арізона Чісузі (Замбія), командувач миротворчих сил ООН генерал–лейтенант Деніел Ішмейл Опанде (Кенія). Штаб–квартира місії розташована в м. Фрітаун.

Миротворчі сили Місії виконують завдання по підтриманню миру та безпеки в країні на основі резолюції РБ ООН № 1270 1999 року та мандату РБ ООН від 20.09.2000 № 1321.

Miсія ООН у Косово.

Підстави: · Указ Президента України від 02.10.1999 № 1261;

· постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.1999 № 2047.

Військових спостерігачів у складі Місії ООН у Косово – 2 особи.

Головними завданнями місії є:

· організація навчання представників цивільної поліції;

· дотримання прав людини;

· підтримання законності ;

· робота засобів масової інформації;

· питання демократизації суспільства.

Спеціальний представник Генерального секретаря ООН та глава Тимчасової адміністрації Місії ООН у Косово Ханс Хеккеруп (Данія).

З метою якісного виконання положень резолюції РБ ООН № 1244 (1999), структура Місії складається з чотирьох основних компонентів:

1. Від Секретаріату ООН – цивільна адміністрація;

2. Від управління Комісаріату ООН у справах біженців – питання гуманітарної допомоги;

3. Від ОБСЄ – питання створення державних установ;

4. Від ЄС – питання реконструкції краю.

Роботу Місії планується провести у п’ять етапів:

на першому етапі планується:

· встановити контроль та створити тимчасові адміністративні структури;

· завершити розгортання Місії міжнародних цивільних поліцейських;

· розробити поетапний план економічної відбудови краю;

· одним з основних завдань на цьому етапі є надання допомоги біженцям, які повертаються до краю, та якомога скоріше забезпечення житлом;

на другому етапі – адміністрація Місії зосередить зусилля щодо роботи соціальних і комунальних служб та питань законності;

на третьому етапі – основні зусилля планується зосередити на підготовці та проведенні виборів;

на четвертому етапі – Місія буде допомагати обраним представникам влади та передасть їм адміністративні обов’язки;

під час заключного п’ятого етапу – Місія буде здійснювати контроль за передачею повноважень від тимчасових органів влади органам, що будуть створені в рамках політичного врегулювання. Місія ООН у Грузії

Військові спостерігачі – 5 осіб.

Місія заснована 24 серпня 1993 року згідно з резолюцією РБ ООН № 858 (1993) для перевірки виконання Угоди про припинення вогню, підписана урядом Грузії та абхазькими урядовцями в Грузії.

Чисельність Місії – 104 військових спостерігачі. Штаб–квартира Місії розташована в м. Сухумі. Головний військовий спостерігач – генерал–майор Аніс Ахмед Баджва (Пакистан).

Основні завдання Місії:

· спостереження і контроль за виконанням грузинською та абхазькою сторонами Угоди про припинення вогню і роз’єднання сил;

· спостереження за діяльністю миротворчих сил СНД;

· контроль зони безпеки;

· спостереження за районами зберігання важкого озброєння. Місія ООН у Ефіопії та Еритреї

Підстави: · Указ Президента України від 08.12.2000 N 1320/2000;

· постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 № 232.

6 військових спостерігачів та 1 офіцер штабу виконують завдання у складі Місії ООН у Ефіопії та Еритреї.

Згідно з Резолюцією від 31.07.2000 № 1312 РБ ООН постановила заснувати Місію Організації Об’єднаних Націй у Ефіопії та Еритреї у складі 220 військових спостерігачів, 4200 чол. особового складу миротворчих контингентів та необхідного цивільного допоміжного персоналу.

На даний час основними завданнями Місії є:

· проведення миротворчої операції в межах створеної Тимчасової зони безпеки (ТЗБ);

· спостереження в межах ТЗБ;

· спостереження в межах ТЗБ патрулюванням та встановленими контрольними постами;

· розслідування випадків порушення кордонів ТЗБ озброєними військовослужбовцями, підрозділами, розслідування випадків відкриття вогню, протиправних дій стосовно цивільного населення обома сторонами;

· інспектування місць розташування міліцейських / поліцейських підрозділів;

· забезпечення маркування кордонів ТЗБ на місцевості;

· забезпечення безпеки проведення зустрічей Військового координаційного комітету (якщо зустріч відбувається в межах ТЗБ);

· надання допомоги створеній у Женеві Прикордонній Комісії з питань врегулювання кризи щодо визначення кордонів між Еритреєю та Ефіопією;

· у взаємодії з міжнародними гуманітарними організаціями сприяти поверненню на свої місця біженців та переміщених осіб. Місія ООН у Демократичній Республіці Конго

Підстави: · Указ Президента України від 20.06.2000 № 806/2000;

· Закон України від 22.06.2000 № 1832–111;

· постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 № 1596.

14 військових спостерігачів виконують завдання у складі Місії ООН у ДРК.

Відповідно до резолюції РБ ООН №1291(2000) у ДРК розпочато розгортання Місії ООН. Загальна чисельність військового персоналу Місії буде складати 5537 осіб, з них близько 500 військових спостерігачів. До складу Місії також буде входити цивільний персонал.

Завдання місії:

· контроль за виконанням Угоди про припинення вогню та розслідування порушень домовленостей про припинення вогню;

· встановлення та підтримання постійного зв'язку із штабами збройних сил сторін, задіяних у конфлікті;

· збір та перевірка військової інформації про сили сторін, дотримання сторонами угоди про припинення бойових дій;

· проведення роззброєння, демобілізації усіх озброєних угруповань;

· визволення військовополонених та осіб, які були затримані під час проведення військових дій;

· сприяння в наданні гуманітарної допомоги та нагляду за станом справ з питань прав людини;

· проведення розмінування місцевості. Місія ОБСЄ у Грузії

Підстави: · Указ Президента України від 17.08.2000 № 992/2000.

3 військових спостерігачі виконують завдання у складі Місії ОБСЄ в Грузії.

Місію ОБСЄ в Грузії засновано в грудні 1992 року. Штаб місії знаходиться в Тбілісі. Чисельність місії –18 осіб.

Завданням місії ОБСЄ у Грузії є сприяння переговорам між конфліктуючими сторонами в Грузії, які спрямовані на досягнення мирного політичного врегулювання конфлікту.

Первинні завдання Місії передбачають:

1. Надання допомоги у переговорах між ворогуючими сторонами для досягнення мирного розв’язання грузино–осетинського та грузино–абхазького конфліктів політичними засобами.

2. Сприяння справі дотримання прав людини.

3. Сприяння створенню демократичних установ у країні. Контроль та сприяння встановленню принципів свободи засобів масової інформації.

Розширені завдання місії включають всі перелічені вище, а також:

відносно грузино–осетинського конфлікту:

– сприяти створенню більш широкої політичної бази, в межах якої на основі принципів ОБСЄ можливо досягти політичного врегулювання конфлікту;

– сприяти проведенню зустрічей між усіма сторонами, причетними до конфлікту, включаючи проведення “круглих столів”, для того, щоб знаходити, визначати та усувати джерела напруги, поширювати політичну згоду на території зони конфлікту;

– надавати рекомендації щодо скорішого проведення конференції під егідою ОБСЄ та за участю ООН, метою якої є врегулювання конфлікту, включаючи визначення політичного статусу Південної Осетії;

– виконувати контролюючу роль щодо об’єднаних миротворчих сил; встановити належні форми контакту з військовими командирами цих сил, спрямовані на проведення переговорів; збирати інформацію стосовно військової обстановки; розслідувати випадки порушення існуючої угоди про припинення вогню та привертати увагу командирів до можливих політичних наслідків певних військових дій;

– брати активну участь у роботі знову скликаної Об’єднаної Комісії з контролю, для того, щоб полегшити співпрацю зацікавлених сторін;

– встановлювати контакт з представниками місцевої влади та населення.

відносно конфлікту між Грузією та Абхазією:

– забезпечувати зв’язок з представниками ООН в Абхазії;

– доповідати до штаб–квартири ОБСЄ про ситуацію в зоні конфлікту.

відносно Грузії взагалі:

– сприяти виявленню поваги до прав людини та основних свобод, допомагати створенню законних і демократичних установ та процесів, включаючи надання порад щодо створення нової конституції, впровадження законодавства щодо громадянства, створення незалежної судової системи, а також контроль за проведенням виборів;

– узгоджувати свою діяльність з Верховним Секретарем ОБСЄ з питань національних меншин, Офісом ОБСЄ з демократичних установ та Прав людини, а також співпрацювати з Радою Європи, встановлюючи контакт з іншими організаціями, які займаються цими питаннями в Грузії. Міжнародні сили з підтримки миру в Косово, СРЮ (КФОР).

Підстави: · Указ Президента України від 14.07.1999 № 852/99;

· Закон України від 16.07.1999 № 1006–14;

· постанова кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1856.

З 1 вересня 1999 року підрозділи ЗС України беруть участь у складі багатонаціональних сил КФОР. З 15 липня 2000 року 1 окремий спеціальний батальйон та національний елемент забезпечення Збройних Сил України приступив до виконання завдань. Чисельність складає 321 військовослужбовців:

· офіцерів – 52;

· прапорщиків – 27;

· солдатів і сержантів – 242.

офіцери у штабі КФОР чисельністю 3 особи. Озброєння та військова техніка:

Бронетанкова – 27:

· БТР–80 – 1;

· БРДМ–2 – 16;

· БРДМ–2МД – 10.

Автомобілі – 47:

· Легкові – 14;

· Вантажні – 12;

· Спеціальні – 21;

· Автопричепи – 19;

· Транспортні – 6;

· Спеціальні – 13.

Місця дислокації підрозділів 1 осб: штаб, підрозділи тилового та технічного забезпечення у н.п. Рака; 1 мр, 2 мр, підрозділи бойового забезпечення у н.п. Брезовіца.

Основні завдання 1 осб:

· патрулювання;

· несення служби на блокпостах;

· несення служби на спостережних постах;

· супроводження конвоїв та місцевого населення;

· охорона шкіл та церков.

Національний контингент виконує завдання як частина польсько–українського батальйону у складі багатонаціональної бригади “Схід” по контролю за пересуванням та підтримці безпеки пересування населення, контролю за перевезенням зброї, вибухових речовин та наркотиків, супроводженням дітей до шкіл, проведення конвою з сербським населенням через зону проживання албанців.

Крім того, особовий склад виділяється для виконання раптово виникаючих завдань, таких як проведення непланових конвоїв, надання медичної допомоги місцевому населенню, забезпечення безпеки та розвезення гуманітарної допомоги.

З 6 грудня 2002 року 92 окрема аеромобільна рота та 11 окремий інженерний взвод приступили до виконання завдань з підтримки миру у північній частині краю Косово як частина бельгійсько–люксембурзько–румунсько–українського батальйону (БЕЛУКРОКОС) сил КФОР у складі багатонаціональної бригади "Північ".

Чисельність 92 окремої аеромобільної роти складає 119 чол.:

· Офіцерів – 18;

· Прапорщиків – 10;

· Сержантів – 16;

· Солдатів – 75.

Озброєння та військова техніка: 31

Бронетанкова:

· БРДМ– 11;

Автомобілі:

· Легкові – 5;

· Вантажні – 4;

· Спеціальні – 7;

Автопричепи:

· Транспортні – 2;

· Спеціальні – 2.

Чисельність 11-го окремого інженерного взводу складає 30 чол.:

· Офіцерів – 2;

· Прапорщиків – 3;

· Сержантів – 1;

· Солдатів – 24.

Озброєння та військова техніка: 12

Автомобілі:

· Легкові – 1;

· Вантажні – 1;

· Спеціальні – 10.

Місце дислокації 92-ї оаемр та 11-ї оів у н.п. Лепосавич.

Основні завдання 92-ї оаемр та 11-ї оів:

· супроводження колон;

· патрулювання та підтримання порядку у зоні відповідальності;

· інженерна розвідка місцевості;

· забезпечення мобільності та безпеки БЕЛУКРОКОС;

· пошук та знешкодження вибухонебезпечних пристроїв на шляхах проходження колон, маркування мінних полів;

· будівельні роботи та надання гуманітарної допомоги.

Міжнародний миротворчий контингент складається з 4-х багатонаціональних бригад (БНбр):

БНбр “Північ” (Франція), штаб бригади у н.п. Мітровіца. До складу бригади входять підрозділи ЗС Франції, Бельгії, Румунії, України, Данії, Марокко та Люксембургу.

Командувач: бригадний генерал Алейн Бідард (Франція).

БНбр “Центр” (Велика Британія), штаб бригади у н.п. Приштіна. До складу бригади входять підрозділи ЗС Великої Британії, Чехії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Росії, Словацької Республіки та Латвії.

Командувач: бригадний генерал Джонатан Шо (Велика Британія).

БНбр “Схід” (США), штаб бригади на базі Бондстіл. До складу бригади входять підрозділи ЗС США, Польщі, Литви, Росії, Греції та України.

Командувач: бригадний генерал Деніел Кіф (США).

БНбр “Південь – Захід” (Німеччина), штаб бригади у н.п. Призрен. До складу бригади входять підрозділи ЗС Німеччини, Аргентини, Азербайджану, Австрії, Болгарії, Грузії, Італії, Румунії, Іспанії, Туреччини та Швейцарії.

Командувач: бригадний генерал Маркус Бентлер (Німеччина).

Багатонаціональний спецпідрозділ (Італія), штаб підрозділу у н.п. Приштіна. До складу підрозділу входять підрозділи ЗС Італії, Франції та Естонії.

Командувач: полковник Джордж Ді Паулі (Італія).

Бойовий склад сил КФОР нараховує 30 батальйонів, 31 300 осіб;

Командувачем силами КФОР 4 жовтня 2002 року призначено генерал–лейтенанта Фабіо Міні (Італія).

Створено дві зони тилового забезпечення, які входять до складу сил КФОР, а саме:

1.Зона тилового забезпечення “Захід”, яка включає територію Албанії та забезпечує КФОР повітряним та морським портом розвантаження, лініями комунікації.

2. Зона тилового забезпечення “Південь”, яка включає територію Македонії і Греції та забезпечує КФОР повітряними та морськими портами розвантаження, лініями комунікації.

Загальна чисельність штабу сил КФОР нараховує близько 600 осіб.

Начальник штабу КФОР – генерал–майор Девід Вілсон (Великобританія).

Разом з тим, загальне керівництво штабом сил КФОР здійснює Регіональне командування ОЗС НАТО на Півдні.

Основні завдання сил КФОР визначено в Оперативному плані ВГК ОЗС НАТО в Європі №10413 “Joint Guardian”, а саме:

1. Надання гуманітарної допомоги:

· створення умов для повернення біженців та переміщених осіб;

· забезпечення надання негайної допомоги біженцям, що повертаються;

· організація постачання води та електроенергії;

· позначення районів мінних полів та місць знаходження нерозірваних вибухових пристроїв;

· відбудова аеропорту в м. Приштіна, його служб та ліній комунікацій.

2. Забезпечення взаємодії з цивільними урядовими організаціями.

3. Встановлення режиму контролю вздовж кордону Косово з Сербією, Республікою Македонією та Албанією.

4. Створення необхідних резервів.

5. Забезпечення, при необхідності, відповідного рівня гуманітарної допомоги біженцям у Республіці Македонії.

6. Створення поліцейських підрозділів.

7. Демілітаризація підрозділів Армії визволення Косово (АВК).

Спільні миротворчі сили в Придністровському регіоні Республіки Молдова

Підстави: · Одеські домовленості від 20.03.1998;

· постанова Кабінету Міністрів України від 23.10.1998 № 1685;

· розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.1999 № 419–р;

· спільний наказ Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України від 04.08.1999 № 235/130.

Десять українських військових спостерігачів беруть участь у врегулюванні наслідків конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова.

За повідомленнями військових спостерігачів, на даний час в Спільних миротворчих силах у Придністровському регіоні Республіки Молдова нараховується: 1702 військовослужбовці, з них у складі військового контингенту:

Російської Федерації – 497 військовослужбовців;

Республіки Молдови – 445 військовослужбовців;

Придністровського регіону Республіки Молдова – 750 військовослужбовців;

України – 10 військових спостерігачів.

Додаток Б

Перелік

міжнародних інститутів, які займаються вивченням досвіду діяльності по підтримці миру з метою надання допомоги щодо планування майбутніх операцій та проведення діючих.

· Боннський міжнародний центр з проблем конверсії (МЦПК), Німеччина.

· Міжнародний інститут дослідження проблем миру в Стокгольмі (СІПРІ), Швеція.

· Інститут проблем ненасилля ім. М.К. Ганді, Індія.

· Центр Картера, США.

· Південноафриканський центр з питань конструктивного вирішення спорів (АККОРД), Південна Африка.

· Навчальний інститут з питань підтримки миру ім. Лестера Б. Пірсона, Канада.

· Фонд Фрідріха Еберта, Німеччина.

Перелік

установ, що займаються проблемами миротворчої діяльності в Україні

· Національний науково–дослідний центр оборонних технологій та військової безпеки України;

· Інститут стратегічних досліджень при Президенті України;

· Центр верифікації при Міністерстві оборони України

Додаток В

Участь України в поточних міжнародних миротворчих місіях ООН

станом на 21.07.2005 р.

Назва операції Кількість о/с З них український контингент
1 МООНРСЗ (місія ООН по проведенню референдуму в Західній Сахарі) 233
2 МООНДРК (місія ООН в Демократичній Республіці Конго) 4281 15
3 МООНСЛ (Місія ООН в Сьєра–Леоне) 17320 650
4 СООННР (сили ООН по спостереженню за роз’єднанням) 1039
5 ВСООНК (збройні сили ООН на Кіпрі) 1238
6 ВСООННЛ (тимчасові сили ООН в Лівані) 2700 522
7 ІКМООНН (Іраксько–кувейтська місія ООН по спостереженню) 1089
8 МООНЕЕ (місія ООН в Ефіопії та Критерії) 4132 7
9 МООНБГ (місія ООН в Боснії та Герцеговині) 848 17
10 МООНВАК (місія ООН по справам тимчасової адміністрації в Косові) 4554 195
11 МООНПВТ (місія ООН по підтримці в Східному Тиморі) 44
12 ГВНООНІП (група військових спостерігачів ООН в Індії та Пакистані) 24 2
13 МНООНПП (місія спостерігачів ООН на Превлакському півострові) 105 4
14 МООННГ (місія ООН по спостереженню в Грузії) 4481 7
15 ОНВУП (орган ООН по спостереженню за виконанням умов перемир’я ) 155

Кількісні показники нормативно–правових документів, що регламентують застосування Збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях станом на 21.01.2004 р.

Сфера регулювання Закони

України

Нормативні акти
Президента

України

Кабінету Міністрів

України

Верховної

Ради

України

Міністерств та

відомств (зареєстровані в Міністерстві юстиції)

1 Загальні питання проведення міжнародних миротворчих операцій 16 24 2 16 2
2 Розгляд пропозицій щодо участі в миротворчих операціях 1
3 Питання соціального захисту учасників миротворчих операцій 1
4 Організаційні питання 2
5 Питання фінансового забезпечення 21
6 Підготовка миротворчого контингенту 1 1

Кількісні характеристики міжнародно–правової бази щодо проведення миротворчих операцій.

Сфера регулювання Міжнародні організації
ООН ОБСЄ НАТО СНД
1 Організаційні питання проведення миротворчих операцій 1 1 5
2 Питання захисту миротворчого контингенту та персоналу 2
3 Питання статусу миротворчого персоналу та контингенту 12 1 2 1
4 Фінансування та забезпечення проведення миротворчих операцій 4 2 2 1

<< |
Источник: КОРОПАТНІК ІГОР МИХАЙЛОВИЧ. ОРГАНІЗАЦІЙНО–ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Ірпінь –2006. 2006

Скачать оригинал источника

Еще по теме Додатки:

  1. Додатки
  2. ДОДАТК
  3. ДОДАТК
  4. ДОДАТК
  5. ДОДАТК
  6. Додатки
  7. Додатки
  8. Додатки
  9. Додатки
  10. Додатки
  11. Додатки
  12. Додатки
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -