<<
>>

Статус та повноваження Вищої ради правосуддя

Проведення реформи національної системи правосуддя в Україні стало передумовою прийняття Верховною Радою України 2 червня 2016 року змін до Основного Закону держави в частині правосуддя, які

стосувалися організаційних засад діяльності Вищої ради юстиції.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 131 та п. 161 Перехідних положень Конституції України шляхом реорганізації Вищої ради юстиції в Україні було утворено Вищу раду правосуддя. Фактично період функціонування Вищої ради юстиції було завершено 21 грудня 2016 року прийняттям в другому читанні та в цілому закону «Про Вищу раду правосуддя», що започаткувало історію існування нового органу відповідального у державі за кадрове забезпечення судів в Україні та притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада правосуддя (далі - ВРП) є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Вища рада правосуддя є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремим рядком у Державному бюджеті України.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, Законом України «Про вищу раду правосуддя»[154] та Законом України «Про судоустрій і статус суддів»[155].

Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.

Вища рада правосуддя має такі повноваження:

1) вносить подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді;

4) утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної

відповідальності суддів;

5) розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

6) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;

7) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом;

8) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

9) вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів;

10) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого, рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації;

11) ухвалює рішення про припинення відставки судді;

12) визначає кількість суддів у суді в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

13) затверджує Положення про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління, Положення про Службу судової охорони, Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;

14) погоджує Типове положення про апарат суду, Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників;

15) надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів;

16) здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності; бере участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до Бюджетного кодексу України;

17) затверджує за поданням Державної судової адміністрації України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів;

18) погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду;

19) призначає на посаду та звільняє з посади Голову Державної судової адміністрації України, його заступників;

20) визначає за поданням Голови Державної судової адміністрації України граничну чисельність працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь;

20-1) призначає та звільняє з посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

20-2) приймає рішення про звільнення членів Вищої ради правосуддя;

21) здійснює інші повноваження, визначені Законом України «Про вищу раду правосуддя» (далі - Закон України «Про вищу раду правосуддя» або Закон) та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Вища рада правосуддя в зв’язку із реалізацією визначених законом повноважень бере участь у міжнародному співробітництві, у тому числі взаємодіє з іноземними закладами, установами та організаціями з питань правосуддя, може бути членом відповідних міжнародних асоціацій.

Також, Вища рада правосуддя може залучати для виконання допоміжних і консультативних функцій органи суддівського самоврядування, установи та організації, суддів, суддів у відставці, адвокатів, прокурорів та інших спеціалістів, Громадську раду доброчесності за їхньою згодою на громадських засадах.

Вища рада правосуддя має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням і емблему Вищої ради правосуддя, яка затверджується її рішенням. Невід’ємними атрибутами зали засідань Вищої ради правосуддя є Державний Герб України та Державний Прапор України.

Вища рада правосуддя знаходиться у місті Києві.

4.2.

<< | >>
Источник: Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / М. А. Макаров, А. С. Симчук, М. Й. Кулик, Ю. В. Терещенко, С. В. Харченко. Київ: Нац. акад. внутр. справ,2022. - 656 с.. 2022

Еще по теме Статус та повноваження Вищої ради правосуддя:

  1. Склад Вищої ради правосуддя. Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя. Статус члена Вищої ради правосуддя
  2. Структура та організація діяльності Вищої ради правосуддя
  3. § 1. Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України
  4. § 2. Організація діяльності Вищої ради юстиції України
  5. Iнституції вищої державної влади та їхні повноваження
  6. Глава 2 Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин
  7. 5. Повноваження Верховної Ради України
  8. § 4. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих державних адміністрацій
  9. § 1.Повноваження Верховної Ради України
  10. Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -