<<
>>

Структура та організація діяльності Вищої ради правосуддя

Структура Вищої ради правосуддя

Вища рада правосуддя діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.

Кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням Вищої ради правосуддя з урахуванням вимог цього Закону.

До складу кожної Дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. При формуванні Дисциплінарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо - принаймні значна частина членів кожної Дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці.

У разі необхідності Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про залучення членів однієї Дисциплінарної палати до роботи іншої Дисциплінарної палати або про делегування Голові Вищої ради правосуддя повноважень ухвалювати такі рішення.

Організація роботи Дисциплінарних палат здійснюється в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя може утворювати інші органи для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Рішення про утворення органів Вищої ради правосуддя та про їх персональний склад ухвалюються Вищою радою правосуддя.

Секретаріат Вищої ради правосуддя

Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя та її органів здійснює секретаріат.

Секретаріат Вищої ради правосуддя очолює керівник. Керівник секретаріату та його заступники призначаються на посади та звільняються з посад Вищою радою правосуддя у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

У секретаріаті Вищої ради правосуддя діє служба дисциплінарних інспекторів як самостійний структурний підрозділ, який утворюється для реалізації повноважень Вищої ради правосуддя щодо здійснення

дисциплінарного провадження стосовно суддів та діє за принципом функціональної незалежності від Вищої ради правосуддя.

Статус та повноваження служби дисциплінарних інспекторів

визначаються Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Порядок утворення, фінансування, взаємодії служби дисциплінарних інспекторів з іншими органами Вищої ради правосуддя та процедури діяльності визначаються Положенням про службу дисциплінарних інспекторів, що затверджується Вищою радою правосуддя.

Гранична чисельність працівників секретаріату, в тому числі дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затверджується Вищою радою правосуддя.

Положення про секретаріат Вищої ради правосуддя, його структура і штатна чисельність затверджуються Вищою радою правосуддя з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя

Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя формується з числа осіб, які мають вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, з яких не менше восьми років сукупного стажу роботи на посадах судді, прокурора, адвоката.

Дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя призначаються на посади за результатами конкурсу у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Рішення про призначення на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя приймається після проходження переможцем конкурсу спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також перевірки на доброчесність та відповідність встановленим для судді етичним стандартам.

У разі призначення судді у відставці дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя за ним зберігаються пенсія або довічне грошове утримання, а також інші гарантії, визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Правовий статус дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя»[162].

Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначаються Положенням про дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, яке затверджується Вищою радою правосуддя. Службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя очолює заступник керівника секретаріату Вищої ради правосуддя - керівник служби дисциплінарних інспекторів, який призначається на посаду та звільняється з посади Вищою радою правосуддя у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

До повноважень керівника служби дисциплінарних інспекторів

належить:

1) організація роботи служби дисциплінарних інспекторів;

2) координація діяльності дисциплінарних інспекторів;

3) призначення заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів;

4) погодження призначення на посади та звільнення з посад дисциплінарних інспекторів, застосування до них заходів заохочення, дисциплінарного впливу, порушення в установленому порядку питання про присвоєння дисциплінарним інспекторам рангів державних службовців;

5) розподіл повноважень із заступником керівника служби дисциплінарних інспекторів;

6) інші повноваження, визначені цим Законом та Положенням про дисциплінарну інспекцію.

Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя наділений повноваженнями:

1) проводить попередню перевірку дисциплінарної скарги, переданої йому за результатами автоматизованого розподілу справ;

2) аналізує матеріали дисциплінарних справ;

3) збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали;

4) готує проекти ухвал і рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді;

5) аналізує матеріали за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів і прокурорів, готує проекти висновків та рішень Вищої ради правосуддя;

6) аналізує та узагальнює практику здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя (далі - Комісія) є колегіальним органом, який діє при Вищій раді правосуддя.

До складу Комісії входять:

1) два члени Вищої ради правосуддя, які не є суддями чи суддями у відставці;

2) два члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які не є суддями чи суддями у відставці;

3) два члени Ради суддів України;

4) три судді Верховного Суду.

Вища рада правосуддя ухвалює рішення про затвердження персонального складу Комісії на підставі та в межах пропозицій суб’єктів формування Комісії.

Так, Комісія здійснює діяльність відповідно до Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, яке затверджується Вищою радою правосуддя після консультацій з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Засідання Комісії проводяться відкрито, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засідань та висновки Комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. На засіданні Комісії має право бути присутнім Голова Державної судової адміністрації України або його заступник.

Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального складу Комісії.

Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснюється секретаріатом Вищої ради правосуддя.

4.4.

<< | >>
Источник: Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / М. А. Макаров, А. С. Симчук, М. Й. Кулик, Ю. В. Терещенко, С. В. Харченко. Київ: Нац. акад. внутр. справ,2022. - 656 с.. 2022

Еще по теме Структура та організація діяльності Вищої ради правосуддя:

  1. Склад Вищої ради правосуддя. Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя. Статус члена Вищої ради правосуддя
  2. § 2. Організація діяльності Вищої ради юстиції України
  3. Статус та повноваження Вищої ради правосуддя
  4. § 1. Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України
  5. Структура та організація діяльності митної служби України
  6. § 9. Система, структура та організація діяльності органів прокуратури
  7. Глава 74. Структура та організація діяльності органів доходів і зборів
  8. 2. Організація здійснення правосуддя в Україні
  9. Глава 2. Структура, чисельність, повноваженнята організація діяльності правоохоронних органів.Основні та допоміжні служби і підрозділив структурі правоохоронних органів
  10. Організація діяльності Конституційного Суду
  11. Розділ 8. Організація управління УНР доби Центральної Ради (1917 p.- початок 1918p.
  12. 5.2.8. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
  13. Правові засади і форми діяльності недержавних громадських організацій
  14. Система і організація діяльності Служби безпеки України
  15. Організація діяльності Бюро економічної безпеки України
  16. Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності
  17. ДОГОВІР про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -