§ 1. Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України

На зразок Вищої ради юстиції в інших країнах, зокрема у Франції, Італії, Португалії, Румунії, Колумбії, Алжирі та ряді інших країн, існує аналогічний орган. Вища рада магістратури (так вона іменується у більшості західних країн) — це особливий орган державної влади, головні завдання якого — добір кандидатур на посади суддів та прокурорів, а також здійснення дисциплінарної функції щодо суддів. Як правило, у Вищій раді магістратури головує президент держави. Члени цієї ради призначаються президентом республіки (Франція, Алжир), обираються палатами парламенту (Румунія) або визначаються іншим способом. Так, в Італії дві третини членів Ради обираються самим суддівським корпусом, одна третина — парламентом, а

1 Несумісність розглядається в даному випадку як порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами. Професійні судді та прокурори не можуть належати до політичних партій, профспілок чи рухів, мати представницький мандат, обіймати будьякі інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Глава 9. Вища рада юстиції України

139

138

Розділ II. Суд України

перший голова і генеральний прокурор касаційного суду входять до ради за посадою1.

До відання ВРЮ в Україні належить внесення подань про призначення на посади суддів та звільнення їх з посад, розгляд справ про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Вища рада юстиції — єдиний орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів. Зазначені посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та з підстав, передбачених Законом України "Про статус суддів". Процедура притягнення цих посадових осіб судової влади до дисциплінарної відповідальності може бути розпочата лише за поданням народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або члена Вищої ради юстиції. Для забезпечення виконання своїх повноважень Вища рада юстиції наділяється відповідними правами.

Конституційний склад Вищої ради юстиції — 20 членів.

Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, вона формується не тільки трьома гілками влади — законодавчою, виконавчою та судовою, а й прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства — адвокатурою, навчальними і науковими юридичними колами. Верховна Рада України, Президент України, з'їзди суддів, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду, Міністр юстиції та Генеральний прокурор. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції (крім тих, хто входить до її складу за посадою) шість років.

Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року.

Вища рада юстиції певною мірою є контрольнонаглядовим органом (на зразок прокуратури, державних інспекцій тощо), про що свідчить її статус, специфіка прав та обов'язків. Цей консти

1 Див.: Большой юридический словарь. — М., 1999. — С. 109.

туційний орган не можна віднести до якоїсь із гілок влади, зокрема законодавчої або виконавчої.

Таким чином, Вища рада юстиції належить до кола державних органів, місце яких визначається їх контрольнонаглядовими повноваженнями та конституційним статусом серед інших органів держави, зокрема міністерств, відомств, контролюючих та правоохоронних органів.

Вища рада юстиції цілеспрямовано впливає на такий важливий суспільний процес, як формування суддівського корпусу і забезпечення правосуддя. Отже опосередковано ВРЮ впливає на правосуддя, на формування системи судочинства.

Крім того, Вища рада юстиції є апеляційною інстанцією у системі дисциплінарного провадження щодо суддів апеляційних та місцевих судів і прокурорів усіх рівнів. Вона має забезпечувати гарантію незалежності суддів у здісненні правосуддя від можливого тиску з боку інших гілок влади або посадових осіб.