<<
>>

3. Форми діяльності Міністерства юстиції України

Форми діяльності Мін'юсту в забезпеченні реалізації державної правової політики, виходячи із спеціального статусу цього міністерства, тісно взаємопов'язані між собою і мають певну взаємну зумовленість та взаємовплив.

До правових форм діяльності у здійсненні державної правової політики належать: нормотворча діяльність та здійснення правової експертизи проектів нормативно-правових актів; планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законо- проектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за здійсненням такої діяльності; державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади.

Нормотворча діяльність та здійснення правової експертизи проектів нормативно-правових актів. Міністерство юстиції України в процесі здійснення нормотворчої діяльності та проведення правової експертизи нормативно-правових актів керується Регламентом Кабінету Міністрів України, планами законопроектних робіт міністерств, інших центральних органів виконавчої влади на кожний рік, щорічним планом роботи міністерства.

При цьому обсяги законопроектних робіт міністерства свідчать про його основну, координуючу та визначальну роль у сфері нормотворчої діяльності та формуванні національного правового поля.

Функцію планування, координації та контролю законопроектної діяльності міністерства, а також координації роботи стосовно взаємодії з Верховною Радою України, її комітетами, депутатськими фракціями (групами), народними депутатами України покладено на відповідний структурний підрозділ міністерства, яким ведеться постійний облік розробки, проходження, обговорення у комітетах Верховної Ради України та прийняття щодо них рішень на пленарних засіданнях парламенту.

Міністерство здійснює також правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України проектів міжнародних договорів України, готує висновки щодо здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності міжнародними договорами України.

Мін'юстом забезпечується здійснення правової експертизи проектів нормативно-правових актів на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколам до неї.

Відповідно до Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. № 784[66], Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є посадовою особою, на яку покладено повноваження щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини під час розгляду справ про порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також інформування Комітету Міністрів Ради Європи про хід виконання рішень Суду.

Діяльність Уповноваженого забезпечує Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, який утворюється у складі центрального апарату Мін'юсту з правами департаменту. У разі відсутності Уповноваженої особи її обов'язки за дорученням міністра юстиції виконує керівник Секретаріату.

Діяльність уповноваженої особи на регіональному рівні забезпечують представники Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, що працюють у складі Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції та очолюють регіональні відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за здійсненням такої діяльності. Функції з планування законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу за поданням міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, координації нормотворчої діяльності органів виконавчої влади та контролю за цією діяльністю покладено на Міністерство юстиції України.

Міністерство є головним розробником проектів законів, які мають соціально значущу наслідки, визначають концептуально нові підходи та є базовими для урегулювання суспільних відносин у відповідних сферах державного управління.

Невід'ємною складовою вдосконалення національного законодавства, набуття членства України в Європейському Союзі, забезпечення реалізації державної правової політики, яка формується також під впливом міжнародного права, є адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Так, Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу[67] визначає особливості розгляду проектів нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що належать за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини у яких регулюються правом Європейського Союзу, зокрема передбачено, що такі проекти проходять експертизу на відповідність acquis communautaire — правової системи Європейського Союзу.

У 2008 р. Державним департаментом з питань адаптації законодавства надано 148 експертних висновків щодо відповідності acquis communautaire проектів законів України та інших нормативно-правових актів, що надійшли до міністерства від центральних органів виконавчої влади та Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції.

Державна реєстрація нормативно-правових актів. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, виконується органами юстиції понад 15 років. До міністерства подають свої акти майже 80 суб'єктів нормотворення.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Державну реєстрацію здійснюють:

• нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади — Мін'юст;

• нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим та територіальних органів центральних органів виконавчої влади в Автономній Республіці Крим — Головне управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим;

• нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади — головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;

• нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів — районні, районні у містах Києві та Севастополі, міськрайонні (у разі утворення) управління юстиції.

Усього за період з 1993 p. — І квартал 2008 р. органами юстиції здійснено правову експертизу понад 143 тис. нормативно-правових актів, з них зареєстровано 125 472 акти.

За результатами перегляду лише протягом І кварталу 2008 р. головними та районними управліннями юстиції зареєстрованих нормативно-правових актів на їх відповідність Конституції та чинному законодавству суб'єктами нормотворення внесено зміни до 248 актів, визнано такими, що втратили чинність, — 1221, що становить 10 % загальної кількості переглянутих нормативно-правових актів.

Одним із найбільш суттєвих порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів є спрямування до виконання суб'єктами нормотворення незареєстрованих актів, тобто нечинних. Тому залишається актуальним питання щодо встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Постановою Кабінету Міністрів від 26 березня 2008 р. за № 248 уніфіковано коло суб'єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції, та перелік актів, щодо яких функція державної реєстрації не здійснюється, а також процедура прийняття органами юстиції рішень про державну реєстрацію нормативно-правових актів та перелік підстав для скасування цих рішень.

Нині основними завданнями міністерства для належного здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів є забезпечення прийняття Закону «Про нормативно-правові акти», який повинен комплексно врегулювати питання державної реєстрації нормативно-правових актів суб'єктів нормотворення, у тому числі актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, та встановити відповідальність за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

До організаційних форм діяльності Міністерства юстиції слід віднести такі, як: організаційне забезпечення судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та господарських судів), в межах, визначених Законом України «Про судоустрій»; організація виконання рішень судів та інших органів; забезпечення функціонування державної виконавчої служби в Україні; експертне забезпечення правосуддя та розвиток судово-експертних установ Міністерства юстиції України; ведення єдиних державних реєстрів; організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів цивільного стану, надання правових послуг населенню; правова робота та методичне керівництво юридичними службами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; розвиток правової інформатизації та правова освіта населення України.

Так, Міністерство юстиції України організовує в установленому порядку своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), яке покладено на державних виконавців.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Органами державної виконавчої служби є:

• Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

• відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в обласних, містах Києві та Севастополі;

• районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в органах Державного казначейства України, гербову печатку.

Міністерство юстиції України, головні управління юстиції в обласних, містах Києві та Севастополі мають реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в обласних, містах Києві та Севастополі мають печатку.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Реформування виконавчої служби триває.

Міністерство юстиції організовує відповідно до законодавства експертне забезпечення правосуддя та проведення науково-дослідних розробок у галузі судової експертизи, спрямовує і контролює діяльність науково-дослідних інститутів судової експертизи, які належать до сфери управління Міністерства, координує роботу центральних органів виконавчої влади з питань розвитку судової експертизи, проводить атестацію судових експертів, веде Реєстр атестованих судових експертів та здійснює контроль за їх діяльністю. Мін'юст присвоює кваліфікацію судового експерта та видає свідоцтво встановленого зразка.

До сфери управління Міністерства юстиції належать вісім науково-дослідних установ судових експертиз, зокрема: Київський, Харківський, Одеський, Донецький, Дніпропетровський, Львівський, Кримський інститути та Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Основною метою діяльності інститутів є розроблення науково-методичної бази судової експертизи та задоволення потреб органів дізнання, досудового та судового слідства у використанні можливостей судової експертизи при розгляді та розслідуванні кримінальних справ.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності й повноти дослідження.

На сьогодні до державного Реєстру атестованих судових експертів внесено близько 6 тис. державних судових експертів і тих, що не працюють у державних спеціалізованих установах (приватних) судових експертів.

Мін'юст здійснює відповідно до законодавства:

• легалізацію всеукраїнських об'єднань громадян, проводить реєстрацію міжнародних громадських організацій, відділень, філій, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні, всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій, контролює додержання об'єднаннями громадян положень їх статутів; реєстрацію політичних партій та їх символіки, контролює додержання політичними партіями вимог Конституції та законів України, їх статутів, а також проводить реєстрацію всеукраїнських творчих спілок, Торгово-промислової палати, постійно діючих третейських судів, всеукраїнських професійних спілок, їх об'єднань та символіки відповідних об'єднань громадян і благодійних організацій, статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, статутів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами;

• здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Однією з важливих організаційних форм діяльності Міністерства юстиції та його територіальних органів є управління у сфері нотаріату.

Згідно із Законом України «Про нотаріат» нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені цим законом, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.

Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на дипломатичні представництва України.

Міністерство юстиції України:

• організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів щодо її поліпшення, контролює законність вчинення нотаріальних дій державними і приватними нотаріусами, видає та анулює свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, забезпечує реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, організовує виготовлення та контролює використання спеціальних бланків нотаріальних документів, веде реєстр свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю, визначає кількість приватних нотаріусів у межах нотаріальних округів, затверджує зразки печаток державних і приватних нотаріусів та умови замовлення на їх виготовлення;

• здійснює підготовку нотаріально оформлених документів для їх консульської легалізації, надає допомогу консульським установам з питань вчинення нотаріальних дій;

• забезпечує роботу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

На виконання Закону України «Про нотаріат» для нотаріального обслуговування населення створено 822 державні нотаріальні контори. Утворено 642 нотаріальні округи, в яких (станом на 1 січня 2008 р.) нотаріальні дії вчиняють 4047 приватних нотаріусів.

Практика свідчить, що нотаріальними послугами мало забезпечене сільське населення, тому потребує обговорення питання можливості створення нотаріальних контор у цій місцевості з метою наближення нотаріальних послуг до сільського жителя.

Створення таких контор можливе з ініціативи та за рахунок органів місцевого самоврядування. Однак такі контори мають діяти лише певний період — до створення єдиного нотаріату.

Необхідно також на законодавчому рівні визначити місце нотаріату в системі державного управління, виконання нотаріусами так званих «невластивих на сьогодні» йому функцій (податкові агенти, участь у боротьбі з відмиванням брудних коштів, реєстраційна діяльність тощо). Потребує законодавчого визначення статус нотаріуса як суб'єкта адміністративної та кримінальної відповідальності.

Крім згаданих об'єктів, що перебувають у сфері управлінської діяльності, до компетенції міністерства належить реєстрація адвокатських об'єднань, забезпечення фінансування оплати праці адвокатів за рахунок коштів державного бюджету в разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та звільнення громадян від оплати юридичної допомоги, ведення реєстру адвокатських об'єднань.

Міністерство та його органи на місцях організовують роботу органів реєстрації актів цивільного стану громадян.

Відповідно до Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» систему органів реєстрації актів цивільного стану складають:

• відділи реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в обласних, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції;

• виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Відділи реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання записів актів цивільного стану та у встановленому порядку зберігають актові книги.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять реєстрацію народження, смерті, одруження та встановлення батьківства.

Реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові громадян України, які проживають за кордоном, проводять консульські установи і дипломатичні представництва України. Зазначені установи та представництва також приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання записів актів громадянського стану.

Так, Міністерство юстиції України:

• здійснює заходи щодо підвищення ефективності роботи органів реєстрації актів цивільного стану, контролює їх діяльність, забезпечує виготовлення та контролює використання бланків свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану;

• надає практичну і методичну допомогу консульським установам та дипломатичним представництвам України за кордоном щодо реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до Типового положення про відділ реєстрації актів цивільного стану районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції, затвердженого наказом Мін'юсту від 17 квітня 2002 р. за № 30/5 (у ред. наказу Мін'юсту від 22 квітня 2008 р. за № 643/5), зареєстрованого у Міністерстві юстиції 17 квітня 2002 р. за N° 371/6659[68], відділ реєстрації актів цивільного стану районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції є місцевим органом Міністерства юстиції України, ним створюється, ліквідується та йому підпорядковується, а також підпорядковується безпосередньо Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Відділ є структурним підрозділом районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції.

Основними завданнями відділу є: забезпечення повної, своєчасної і правильної реєстрації актів цивільного стану відповідно до вимог законодавства; забезпечення у межах визначеної компетенції реалізації громадянами особистих і майнових прав; збереження архівного фонду органів реєстрації актів цивільного стану; ведення з дотриманням вимог чинного законодавства Державного реєстру актів цивільного стану громадян; надання правової допомоги громадянам щодо отримання документів про реєстрацію актів цивільного стану.

Керівник відділу (заступник начальника відповідного управління юстиції — начальник відділу, начальник відділу) призначається на посаду та звільняється з посади начальником Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за поданням заступника начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, який відповідно до розподілу функціональних повноважень спрямовує та координує діяльність органів реєстрації актів цивільного стану (заступника начальника управління — начальника відділу реєстрації актів цивільного стану) після погодження з начальником відповідного управління юстиції.

Методичне керівництво правовою роботою. Здійснення методичного керівництва правовою роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, перевірка стану такої роботи і надання рекомендацій щодо її поліпшення та приведення нормативних актів зазначених органів у відповідність із законодавством, вжиття заходів до підвищення кваліфікації працівників юридичних служб є одним з основних напрямів діяльності міністерства.

Правова робота передбачає правове забезпечення діяльності у відповідних сферах державного управління, а також у народному господарстві, що здійснюється відповідними юридичними службами або юрисконсультами, у тому числі методичне керівництво правовою роботою на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, з метою забезпечення законності в їх роботі, запобігання порушенню прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Зазначені функції міністерство здійснює як безпосередньо, так і через територіальні управління юстиції. Ця робота проводиться у двох напрямах: по-перше, це діяльність самого міністерства та управлінь юстиції; по-друге, перевірка організації цієї роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, підприємствах, установах, організаціях.

З метою підвищення кваліфікації працівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади міністерством проводяться щомісячні заняття постійно діючого семінару для працівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Однак деякі керівники юридичних служб мають недостатній фаховий рівень, що негативно впливає на стан нормотворчої роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Наслідком цього є низька якість розроблених ними проектів нормативно-правових актів. Робота по підготовці проектів нормативно-правових актів та доопрацювання нормативно-правових актів органів виконавчої влади, по суті, перекладається на працівників міністерства.

Ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, забезпечення функціонування єдиної системи правової інформатизації. З метою забезпечення в Україні єдиних принципів ідентифікації нормативних актів, державного обліку, створення фонду цих актів і підтримання їх у контрольному стані, доступності та гласності правової інформації відповідно до Указу Президента України від 27 червня 1996 р. за № 468 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів»1 в Україні запроваджено Єдиний державний реєстр нормативних актів — автоматизовану систему збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства.

До Державного реєстру включаються чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані в Міністерстві юстиції України, міжнародні договори України.

У зв'язку з цим постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 376 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним» (із змінами і доповненнями)2, визначено порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та інші питання щодо цього.

1 Указ Президента України від 27 червня 1996 року № 468 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» // Урядовий кур'єр. — 1996. — 4 липня.

2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 376 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним» // Офіційний вісник України. — 2001. — №17. — Ст. 747.

Запровадження та забезпечення належного функціонування довідкової системи «Регіональний реєстр», який повинен стати невід'ємною складовою Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, сприятиме забезпеченню громадян нашої держави прозорою, достовірною, повною правовою інформацією щодо всіх нормативно-правових актів. Наслідком цього є гарантія та захищеність прав людини, забезпечення її вільного доступу до нормативно-правових актів у «режимі реального часу» та створення всеохоплюючого єдиного простору правової інформації.

<< | >>
Источник: Авер'янов В.Б.. Підручник: У двох томах: Том 2. Особлива частина. — К.,2009. — 600 с.. 2009

Еще по теме 3. Форми діяльності Міністерства юстиції України:

  1. 3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
  2. 2.2. Легітимація діяльності суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  3. 3. Форми діяльності Міністерства юстиції України
  4. § 4. Кабінет Міністрів України
  5. Державні секретарі міністерств: проблеми і перспективи
  6. СУДОУСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЧАСТИНА ІІ. МОТИВИ ДО ПРОЕКТУ 1931
  7. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ від 25 грудня 2008 року № 2274/5 Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби
  8. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (8 червня 1995 р.)
  9. Адаптація державної служби України до стандартів Європейського Союзу
  10. Тема 9. Суспільно-політичний устрій і право на українських землях у складі імперій
  11. «ПЕРША» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Центральної Ради)
  12. «ДРУГА» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Директорії)
  13. Інформаційні системи Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
  14. 2 Форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Україні
  15. 2 .3 Методи адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Україні
  16. Удосконалення законодавства у сфері адміністративно- правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Україні
  17. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності нотаріусів
  18. Сучасний стан адміністративно-правового регулювання контролю за нотаріальною діяльністю в Україні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -