5.5. Контроль громадськості

Контроль за публічною адміністрацією з боку громадськості не володіє засобами примусового характеру, що можуть застосо­вуватись при здійсненні державного контролю. Однак його роль у демократичних та правових державах не варто недооцінювати.

Цей вид контролю може істотно впливати на діяльність публічної адміністрації, яка змушена підвищувати свою ефек­тивність за наявності постійного моніторингу з боку громадян та створюваних ними юридичних осіб. Між тим, як відзначає американський професор К. Говарт, контроль уряду з боку гро­мадськості, навіть якщо він провадиться на підставі адміністра­тивного закону, може бути здійснено, якщо громадськість поінформована, чим саме займається уряд та яким чином здій­снюється його функціонування. Саме як інформація є «пали­вом» для адміністративного процесу, інформація стосовно уря­ду є ключем до здійснення ефективної політики урядом і довіри власне до уряду²²⁹.

Відповідно до параграфа 552 американського Акта про аме­риканські процедури кожна агенція:

— періодично публікує у «Федеральному реєстрі» описи та адреси своїх центральних та місцевих органів, правила проце­дури, опис наявних у роботі форм і вказівки на те, де ці форми можна отримати;

— надає для здійснення публічного ознайомлення та копію­вання матеріали своєї діяльності²³⁰.

Отже, за американським законодавством, будь-хто має право з будь-якого приводу одержати дані, які знаходяться у будь-якої федеральної агенції, причому винятки з цього правила є досить незначні за обсягом²³¹ (державна таємниця тощо).

Завдяки гарантованому адміністративним законодавством доступу до публічної інформації громадськість у зарубіжних країнах може контролювати публічну адміністрацію. Способи цього контролю варто звести до таких напрямів:

1) Подання до адміністративних органів петицій, скарг та пропозицій. Скарги в адміністративному порядку вже було роз­глянуто у попередніх параграфах.

2) Вплив на адміністративні органи засобів масової інформа­ції. ЗМІ здійснюють контроль громадськості, виявляючи та кри­тикуючи негативні явища в діяльності публічної адміністрації. У Польщі статті та інші пресові публікації, зміст яких має озна­ки скарги і які надіслано до уповноваженого органу підлягають розгляду та вирішенню як скарги. Крім того, законодавством закріплено чіткий порядок та стислі строки надання органами публічної адміністрації інформації в межах своє компетенції²³³.

3) Контроль з боку громадських організацій та інших неде­ржавних інституцій. На різних стадіях адміністративної проце­дури та процесу громадські організації певного напряму беруть активну участь у контролі за діяльністю публічної адміністра­ції. Серед прикладів варто нагадати про участь зацікавлених громадських організацій в процедурі прийняття нормативних актів адміністрації (їх публічне обговорення), що має характер попереднього контролю. Поза тим, громадські організації ви­користовують інші форми державного контролю. Наприклад, екологічні організації можуть подати позов до суду на рішення муніципалітету, що шкідливо впливає на довкілля.

Завершуючи, зазначимо, що ступінь використання контролю за публічною адміністрацією з боку громадськості характеризує рівень демократичності відповідної держави.

Висновки по розділу для України

3) Контроль за публічною адміністрацією є важливою скла­довою її ефективного функціонування у зарубіжних країнах.

3) 3 огляду на зарубіжний досвід, в Україні доцільно роз­вивати різні форми внутрішнього адміністративного контролю. Зокрема, має бути продовжена робота зі створення спеціальних підрозділів в органах виконавчої влади по розгляду скарг в ад­міністративному порядку. Також в Адміністративно-процедур­ному кодексі має бути врегульовано питання щодо суб'єктів та порядку розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування.

3) Застосування в Україні із прийняттям Кодексу ад­міністративного судочинства німецької моделі судового контро­лю за публічною адміністрацією загалом є виправданим у зв'язку з її концептуальною логічністю. Однак в практиці становлення адміністративного судочинства треба брати до уваги досвід його розвитку у державах Центральної та Східної Європи з метою уникнення таких помилок.

3) У національному адміністративному законодавстві варто передбачати усі можливі форми контролю громадськості за пуб­лічною адміністрацією, адже цей вид контролю ще не набув в Україні поширення після зміни політичної та економічної сис­теми.