5.4.1. Загальний огляд систем судового контролю за публічною адміністрацією

Судовий контроль за діяльністю публічної адміністрації займає чільне місце серед способів забезпечення її ефективного функціонування у зарубіжних країнах. Його безсумнівною пе­ревагою є нейтральність та незалежність судової гілки влади від виконавчої, адже «ніхто не може бути суддею у власній справі» і необхідна третя владна сила, роль якої у провідних демократіях успішно відіграють суди.

Цей вид державного контролю не передбачає такого широ­кого кола контрольних дій, як інші види державного контролю. Передусім це наступний контроль за рішеннями, діями чи без­діяльністю органів публічної адміністрації, з якими не погоджу­ються певні громадяни чи юридичні особи. Під час здійснення цього контролю перевіряється законність як нормативних, так й індивідуальних адміністративних актів, а також інших вчине­них нею заходів. Судовий контроль полягає у можливості скасу­вання адміністративного акта, а не заміні акта, що містить вади, новим актом, адже це становило б так звану «подвійну адмініст­рацію»²⁰⁵. Інакше кажучи, судові органи при здійсненні конт­рольної діяльності, не підміняють органів публічної адміністрації.

Саме з судовим контролем за діяльністю адміністрації асо­ціюється поняття «адміністративна юстиція», тобто, мова йде про встановлення справедливості (юстицію) у публічно-право­вих спорах громадян з адміністративними органами.

Як і щодо інших питань в адміністративному праві за на­лежністю до тієї чи іншої правової системи в контексті судового контролю, розрізняють дві основні моделі адміністративної юс­тиції — континентальну та англо-американську. Основна їх від­мінність полягає у різних суб'єктах, що здійснюють контроль за діяльністю адміністрації.

У багатьох країнах, що належать до континентальної пра­вової системи, створена та функціонує система спеціалізованих адміністративних судів, які вирішують спори приватних осіб з публічною адміністрацією.

Англо-американська модель характеризується тим, що пуб- лічно-правові спори громадян з адміністрацією розглядають суди загальної юрисдикції, а окрема система адміністративних судів відсутня.

Перевагою континентальної моделі адміністративної юстиції вважається професіоналізм адміністративних суддів, зумовле­ний спеціалізацією розгляду спорів. Проте зазначене не заважає судам загальної юрисдикції у країнах англо-американської пра­вової системи успішно виконувати покладені на них обов'язки з контролю за діяльністю адміністративних органів.

У деяких країнах існують системи адміністративної юсти­ції, що поєднують елементи обох основних моделей. Зокрема, у Швеції в першій інстанції публічно-правові спори розгляда­ють загальні суди, а в останній — Вищий адміністративний суд.