<<
>>

5.4.2. Судовий контроль в англо-американській правовій системі

У державах, що належать до англо-американської правової системи, переважна відсутність спеціалізованих адміністратив­них судів зумовлена кількома факторами. По-перше, за право­вою доктриною common law не існує чіткого розмежування пра­ва на приватне і публічне та вважається, що органи публічної адміністрації є такими ж суб'єктами права, як і приватні особи, а тому розгляд спорів між адміністрацією та приватними осо­бами повинен відбуватись у тих же судах.

По-друге, як ми уже відзначали раніше, чимала кількість публічно-правових спорів у державах цієї правової системи вирішується у різних квазісу- дових органах (наприклад, британських адміністративних три­буналах) і тому загальні суди не перенавантажені розглядом цих спорів. Отже, судовий контроль за публічною адміністрацією в англо-американській правовій системі здійснюють суди загаль­ної юрисдикції (хоча й тут можуть існувати деякі винятки).

Як відзначають провідні американські дослідники, існують певні обмеження для судового контролю дій агенції206 «часово­го» характеру:

— сторона має право на судовий перегляд лише остаточних дій агенції;

— сторона має право на судовий перегляд лише після вичер­пання (використання) усіх засобів адміністративного захисту;

— сторона має право на судовий перегляд лише після того, як дія агенції «дозріла» (готова) до перегляду;

— Конгрес (парламент США) може встановлювати строк, протягом якого дія агенції може бути предметом судового пере­гляду207.

Ad 1) Відповідно до параграфу 704 американського Акта про адміністративні процедури в судовому порядку може бути пе­реглянуто лише остаточні заходи агенції (final agency actions). Попередній, процедурний або проміжний захід чи постанова агенції, які не можуть бути переглянуті безпосередньо, перегля­даються під час перегляду остаточного заходу агенції208.

Ad 2) Цитований Акт про адміністративні процедури не пере­дбачає оскарження в адміністративному порядку як обов ' язкової передумови судового контролю за діями адміністрації (передба­чене в законодавстві багатьох країн континентальної Європи).

Однак, як зазначає професор Г. Фентон, «суди встановили за­гальне правило, за яким сторона має передусім «виснажити» усі можливості врегулювання на адміністративному рівні до того, як апелювати до суду209. Вимога, згідно з якою сторона у спорі повинна використати усі (адміністративні) засоби досудового врегулювання перед тим, як звернутись до суду (exhaustion of administrative remedies) спрямована на уникнення недоцільного або невчасного втручання суду в адміністративний процес210.

Ad 3) Вимога «зрілості» (ripeness) по суті доповнює попередні дві передумови судового перегляду рішень агенцій. Справа вва­жається «дозрілою» до судового перегляду, коли рішення агенції є достатньо конкретним і на його підставі суд може встановити, чи справді має місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів. Мета впровадження цієї вимоги полягає в тому, щоб відгородити суди від завчасного залучення до вирішення спорів, що випливають з адміністративних правовідносин, від втяг- нення їх в абстрактні дискусії з приводу здійснюваної агенцією політики, а також захистити агенції від втручання судів до при­йняття ними офіційного адміністративного акта211.

Ad 4) Параграф 701 Акта про адміністративні процедури пе­редбачає, що судовий перегляд дій агенцій виключається у ви­падках, коли законодавчі акти перешкоджають його проведен­ню212. Одним з цих випадків є закріплення у законах строків, протягом яких може бути подано позов на дії адміністративних органів. Наприклад, Акт про чисте повітря передбачив право на судовий перегляд встановлюваних Агенцією з охорони довкілля стандартів емісії забруднюючих речовин, проте встановив 30- денний строк з моменту промульгації певного стандарту на ре-. алізацію цього права зацікавленими особами — подання позову до суду213.

Крім того, треба відзначити, що у країнах англо-амери- канської правової системи судовий контроль за діями публіч­ної адміністрації обмежується й іншими факторами.

Зокрема, за існуючою у Великій Британії концепцією, факт неналежного виконання адміністративними органами своїх обов'язків сам по собі не є підставою звернення до суду: якщо права та закон­ні інтереси приватної особи не постраждали від втручання ад­міністративних органів, то звернення до суду не є правомірним навіть у тих випадках, коли державний орган і не виконує своїх обов'язків. Отже, одним з головних принципів судової відпові­дальності адміністративних органів у межах адміністративної юстиції є те, що ці органи можуть відповідати в судовому поряд­ку тільки за дії, пов'язані з невиконанням статутних обов'язків S і які спричинили (можуть спричинити) певні негативні наслід­ки (збитки) для приватної особи214.

Цікавим є вирішення питання відкладальної дії, тобто, зупи­нення виконання рішення адміністративного органу у зв'язку з поданням позову до суду про визнання його недійсним. Згідно з параграфом 705 американського Акта про адміністративні процедури уповноважений суд за відповідних умов та в межах, необхідних для попередження непоправної шкоди може засто­сувати відкладення дати набуття чинності рішенням агенції або збереження статусу чи прав до того часу, поки не будуть зроблені висновки після перегляду справи в апеляційному порядку. Крім того, закон передбачає, що сама агенція може відкласти дату на­буття сили заходами, схваленими ним, на строк перегляду цих заходів у судовому порядку215.

У результаті розгляду публічно-правового спору відповідний суд може як задовольнити поданий позов і скасувати повністю або частково рішення адміністративного органу, так і відхили­ти позовні вимоги. Відповідно до параграфу 706 Акта про ад­міністративні процедури суд скасовує рішення агенції, якщо виявляється, що вони:

— були свавільними, необґрунтованими або іншим чином не відповідали закону;

— суперечили конституційним правам, повноваженням, пільгам чи недоторканності;

— перевищували встановлені законом юрисдикцію, повно­важення та обмеження або порушували законні права;

— були прийняті з порушенням процедури, встановленої за­коном;

— не були підтверджені достатніми доказами або не були за­значені у протоколі слухання агенції згідно із законом; не під­тверджуються фактами настільки, що факти підлягають новій перевірці судом216.

Підсумовуючи, ще раз відзначимо, що незважаючи на від­сутність спеціалізованих адміністративних судів, судовий кон­троль за публічною адміністрацією в державах, що належать до англо-американської правової системи є доволі ефективним.

<< | >>
Источник: Школик А.М.. Порівняльне адміністративне право: Навч. посібник для юридичних факультетів та факультетів міжнародних відносин. — Львів—: ЗУКЦ,2007. — 208 с.. 2007

Еще по теме 5.4.2. Судовий контроль в англо-американській правовій системі:

  1. 1.2.2. Предмет адміністративного права в англо-американській правовій системі.
  2. 5.4.3. Судовий контроль в континентальній правовій системі
  3. §2. Зміни у правовій системі УРСР
  4. Місце адміністративного права у правовій системі України
  5. Місце міжнародних договорів у національній правовій системі України
  6. 1.2.3. Предмет адміністративного права в континентальній правовій системі
  7. 4. Місце житлового права у правовій системі
  8. Місце цивільного процесу в правовій системі України
  9. § 6. Правові засади економічного стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища
  10. Стаття 267. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах
  11. Г осподарсько-правові відносини капітального будівництва в системі містобудування
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -