5.4.2. Судовий контроль в англо-американській правовій системі

У державах, що належать до англо-американської правової системи, переважна відсутність спеціалізованих адміністратив­них судів зумовлена кількома факторами. По-перше, за право­вою доктриною common law не існує чіткого розмежування пра­ва на приватне і публічне та вважається, що органи публічної адміністрації є такими ж суб'єктами права, як і приватні особи, а тому розгляд спорів між адміністрацією та приватними осо­бами повинен відбуватись у тих же судах.

Як відзначають провідні американські дослідники, існують певні обмеження для судового контролю дій агенції²⁰⁶ «часово­го» характеру:

— сторона має право на судовий перегляд лише остаточних дій агенції;

— сторона має право на судовий перегляд лише після вичер­пання (використання) усіх засобів адміністративного захисту;

— сторона має право на судовий перегляд лише після того, як дія агенції «дозріла» (готова) до перегляду;

— Конгрес (парламент США) може встановлювати строк, протягом якого дія агенції може бути предметом судового пере­гляду²⁰⁷.

Ad 1) Відповідно до параграфу 704 американського Акта про адміністративні процедури в судовому порядку може бути пе­реглянуто лише остаточні заходи агенції (final agency actions). Попередній, процедурний або проміжний захід чи постанова агенції, які не можуть бути переглянуті безпосередньо, перегля­даються під час перегляду остаточного заходу агенції²⁰⁸.

Ad 2) Цитований Акт про адміністративні процедури не пере­дбачає оскарження в адміністративному порядку як обов ' язкової передумови судового контролю за діями адміністрації (передба­чене в законодавстві багатьох країн континентальної Європи).

Ad 3) Вимога «зрілості» (ripeness) по суті доповнює попередні дві передумови судового перегляду рішень агенцій. Справа вва­жається «дозрілою» до судового перегляду, коли рішення агенції є достатньо конкретним і на його підставі суд може встановити, чи справді має місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів. Мета впровадження цієї вимоги полягає в тому, щоб відгородити суди від завчасного залучення до вирішення спорів, що випливають з адміністративних правовідносин, від втяг- нення їх в абстрактні дискусії з приводу здійснюваної агенцією політики, а також захистити агенції від втручання судів до при­йняття ними офіційного адміністративного акта²¹¹.

Ad 4) Параграф 701 Акта про адміністративні процедури пе­редбачає, що судовий перегляд дій агенцій виключається у ви­падках, коли законодавчі акти перешкоджають його проведен­ню²¹². Одним з цих випадків є закріплення у законах строків, протягом яких може бути подано позов на дії адміністративних органів. Наприклад, Акт про чисте повітря передбачив право на судовий перегляд встановлюваних Агенцією з охорони довкілля стандартів емісії забруднюючих речовин, проте встановив 30- денний строк з моменту промульгації певного стандарту на ре-. алізацію цього права зацікавленими особами — подання позову до суду²¹³.

Крім того, треба відзначити, що у країнах англо-амери- канської правової системи судовий контроль за діями публіч­ної адміністрації обмежується й іншими факторами.

Цікавим є вирішення питання відкладальної дії, тобто, зупи­нення виконання рішення адміністративного органу у зв'язку з поданням позову до суду про визнання його недійсним. Згідно з параграфом 705 американського Акта про адміністративні процедури уповноважений суд за відповідних умов та в межах, необхідних для попередження непоправної шкоди може засто­сувати відкладення дати набуття чинності рішенням агенції або збереження статусу чи прав до того часу, поки не будуть зроблені висновки після перегляду справи в апеляційному порядку. Крім того, закон передбачає, що сама агенція може відкласти дату на­буття сили заходами, схваленими ним, на строк перегляду цих заходів у судовому порядку²¹⁵.

У результаті розгляду публічно-правового спору відповідний суд може як задовольнити поданий позов і скасувати повністю або частково рішення адміністративного органу, так і відхили­ти позовні вимоги. Відповідно до параграфу 706 Акта про ад­міністративні процедури суд скасовує рішення агенції, якщо виявляється, що вони:

— були свавільними, необґрунтованими або іншим чином не відповідали закону;

— суперечили конституційним правам, повноваженням, пільгам чи недоторканності;

— перевищували встановлені законом юрисдикцію, повно­важення та обмеження або порушували законні права;

— були прийняті з порушенням процедури, встановленої за­коном;

— не були підтверджені достатніми доказами або не були за­значені у протоколі слухання агенції згідно із законом; не під­тверджуються фактами настільки, що факти підлягають новій перевірці судом²¹⁶.

Підсумовуючи, ще раз відзначимо, що незважаючи на від­сутність спеціалізованих адміністративних судів, судовий кон­троль за публічною адміністрацією в державах, що належать до англо-американської правової системи є доволі ефективним.