§ 3. Пільги щодо плати за землю

Відповідно до ст. 12 Закону "Про плату за землю" встановлено низку пільг. Згідно з цією статтею звільняються від сплати земель­ного податку:

1) заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні лан­ дшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки — пам'ятки садово- паркового мистецтва;

2) вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професій­ но-технічних училищ;

3) органи державної влади та місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утриму­ ються за рахунок бюджету (за винятком Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавс­ тва нашої держави), спеціалізовані санаторії для реабілітації хворих згідно зі списком, затвердженим МОЗ, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади, громадські організації інвалідів, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звіт­ ного періоду не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозво­лу на право користування нею, який надається міжвідомчою Комі­сією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";

4) вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням;

5) зареєстровані релігійні та благодійні організації, які не зай­ маються підприємницькою діяльністю;

6) установи, організації та підприємства, віднесені до відання Національної академії наук України;

408

7) тимчасово (на строки, зазначені у відповідних нормативних актах) підприємства по виробництву автомобілів, автобусів і ком­ плектуючих виробів до них, що діють згідно з Законом "Про сти­ мулювання виробництва автомобілів в Україні", підприємства суд­ нобудівної промисловості, визначені відповідно до ст.

8) суб'єкти спеціальних економічних зон на період функціону­ вання останніх (спеціальні економічні зони: "Яворів", "Курорто- поліс Трускавець", "Славутич", "Азов", "Донецьк", "Миколаїв");

9) на період освоєння земельної ділянки (планування території, будівництво об'єктів інфраструктури тощо), але не більше ніж на п'ять років, суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують у порядку, встановленому законами "Про спеціальний режим інвес­ тиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луган­ ській області", "Про спеціальні економічні зони та спеціальний ре­ жим інвестиційної діяльності в Донецькій області", "Про спеціаль­ ний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області", "Про спеціальний режим інвес­ тиційної діяльності на території міста Харкова", "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного роз­ витку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим", інвестиційні проекти;

10) покупець об'єкта незавершеного будівництва, розташовано­ го на земельній ділянці, відведеній під цей об'єкт, з моменту прид­ бання останнього на строк будівництва, визначений умовами при­ ватизації;

11) підприємства, науково-дослідні інститути та організації, визначені ст. З Закону України "Про державну підтримку підпри­ ємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії";

12) на період дії Закону України "Про фіксований сільськогос­ подарський податок" власники земельних ділянок, земельних час­ ток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільсько­ господарського податку.

Не справляється плата також за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивне забруднених територій, визначених ст.

409

ня щодо ведення сільського господарства; за землі, що знаходяться у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського осво­єння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сортоділь­ниць, які використовуються для випробування сортів сільськогос­подарських культур; за землі дорожнього господарства автомобіль­них доріг загального користування; за земельні ділянки державних, комунальних і фермерських господарств, зайняті молодими сада­ми, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоно­шення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колек­ціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень; за землі кладовищ; за земельні ділянки, в межах граничних норм, встанов­лених ЗК, інвалідів І і II груп, громадян, які виховують трьох і біль­ше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову вій­ськову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів вій­ни, гарантії їх соціального захисту", громадян, яким у встановле­ному порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі ст. 10 Закону "Про селянське (фермерське) господарс­тво" новостворені фермерські господарства звільняються від плати за землю протягом трьох років з часу передачі земельних ділянок у їх власність. Верховна Рада АРК, обласні, міські, селищні та сіль­ські ради можуть приймати рішення про часткове звільнення від плати за землю на певний строк, а також про зменшення суми зе­мельного податку за рахунок коштів, що зараховуються на спеці­альні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.

Якщо право на пільгу в платника виникає протягом року, він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право.

Чинне законодавство передбачає підстави притягнення до від­повідальності за порушення законодавства про плату за землю. Та­кими підставами є правопорушення, тобто несплата або несвоєчас­на сплата земельного податку або орендної плати. За порушення законодавства про плату за землю фізичні та юридичні особи не­суть цивільну, земельно-правову та дисциплінарну відповідаль­ність.

Основними санкціями за порушення вимог законодавства про плату за землю є штраф, припинення договору оренди земельної ділянки, її вилучення та накладення адміністративного стягнення.

410

Так, за несвоєчасну сплату земельного податку справляється пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди. Проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Відповідно до п. "д" ст. 141 ЗК систематична несплата земель­ного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Ця норма встановлює санкції за невнесення платежів. Тому несвоєчасне, хоч і систематичне, внесення останніх не є ознакою даного правопорушення і не може служити підставою для настання юридичної відповідальності. Чин­не законодавство не містить критерію, який давав би змогу визна­чити систематичність невнесення платежів за використання зе­мельної ділянки.

Порядок і строки сплати орендної плати встановлюються дого­вором оренди. Тому систематичність її несплати визначається згід­но з умовами договору. ЗК (ст. 144) регламентує порядок припи­нення права користування земельною ділянкою у зв'язку з пору­шенням земельного законодавства.