<<
>>

Пільги по акцизному зборі

Правове регулювання пільг при акцизному оподаткуванні відрізняється деякою похідністю, пільги в цьому випадку реалізуються як певні звільнення другого рівня. Необхідно враховувати, що побудова акцизного оподаткування припускає формування закритого переліку підакцизних товарів, з реалізацією яких пов’язується виникнення податкового обов’язку по акцизі.

Тому будь-які звільнення, пов’язані з уточненням предмета оподаткування, виключенням з переліку підакцизних товарів нелогічні. Законодавець і так досить вибірково формує цей перелік, щоб згодом ще які-небудь товари виключати з нього. Саме тому пільги по акцизному збору стосуються особливостей обороту підакцизних товарів, або специфічного їх призначення (автомобілі спеціального призначення, спирт для виробництва лікарських і ветеринарних препаратів тощо).

Податковими законодавствами вігкористовується кілька різно­видів пільг по акцизу. Найбільш затребувані наступні варіанти:

а) звільнення окремих елементів об’єкта оподаткування;

б) пільги при визначенні податкової бази;

в) використання пільгових податкових ставок[339].

Декретом Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 р. був передбачалося, що податкові пільги застосовуються у таких випадках:

1) при реалізації підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту. Примітно, що якщо універсальний акциз

- податок на додану вартість - взагалі не стягувався при експорті товарів, робіт, послуг за межі митних кордонів України, то при експорті підакцизних товарів за бартерними контрактами (або по контрактах, якими передбачене надходження на рахунок експортера національної валюти

- гривні), акцизний збір підлягав включенню в ціну відвантаженої продукції її сплаті до бюджету у встановлений термін. Підтвердженням експорту підакцизних товарів за іноземну валюту була належним чином оформлена декларація й виписка про надходження іноземної валюти за цю продукцію на валютний рахунок;

2) при реалізації легкових автомобілів законодавцем були виділені дві категорії даного різновиду підакцизних товарів, які звільнялися від сплати акцизного збору.

Особливістю їх була така ознака, як спеціальне призначення. Так, щодо категорії до легкових автомобілів такими визнавалися автомобілі:

а) спеціального призначення (міліція, швидка медична допомога тощо) за переліком, що визначався Кабінетом Міністрів України;

б) спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадилася органами соціального забезпечення.

Зазначена пільга по акцизному збору поширювалася як на легкові автомобілі спеціального призначення вітчизняного виробництва, так і на легкові автомобілі спеціального призначення, які ввозилися на митну територію України.

До середини 90-х років ця категорія пільгованих підакцизних товарів була трохи розширена. Так, у відповідності зі ст. 4 Закону України “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі транспортні засоби, шини до них” передбачалося звільнення до 2007 року від обкладання акцизним збором оборотів від реалізації легкових і вантажопасажирських автомобілів, вироблених українськими підприємствами всіх форм власності[340]. Крім того, відповідно до Закону України від 12 червня 1997 р. “Про внесення змін до Закону України “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі транспортні засоби, шини до них”, що уведений у дію з 8 липня 1996 р., передбачалося також звільнення до 2007 року від обкладання акцизним збором оборотів від реалізації мотоциклів, які виробляються українськими підприємствами всіх форм власності[341]. Ці пільги деталізувалися Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (№155 від 16 лютого 1998 р.)[342] і поширювалися на транспортні засоби, що випускаються на українських підприємствах з імпортних і виготовлених в Україні комплектуючих

Деякий час у якості пільгованої розглядалася реалізація етилового спирту, використовуваного для виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої.

До початку 2006 року система пільг по акцизному збору трохи розширилася, зберігши при цьому традиційні звільнення. Так, у відповідності до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” акцизний збір не стягується з товарів, які вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експоргованими) платником податку за межі митної території України у випадку, коли їх вивіз (експортування) засвідчений належним чином оформленою митною декларацією.

Акцизний збір не стягується з підакцизних товарів, які імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не стягується податок на додану вартість у зв’язку зі звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортних товарів, товарів, які направляються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, які призначаються для переробки під митним контролем. Якщо у зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії або інша вимога, така вимога застосовується й для цілей акцизного збору. Акцизний збір стягується органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов’язання щодо сплати податку на додану вартість.

Не підлягає оподаткуванню оборот від реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога й для потреб підрозділів MHC), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів Державного й місцевого бюджетів. Акцизний збір не стягується також при вивозі з митної території України підакцизної продукції, придбаної інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції[343].

Варто погодитися із зауваженням Г. В. Бех про нелогічність розташування статей Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”[344]. Нею аргументовано підкреслюється, що структура законодавчого акта повинна відображати логіку податкового механізму, послідовність його елементів. Законодавчому закріпленню пільг по акцизному збору (ст. 5) передує стаття, що регулює обчислення акцизного збору (ст. 4). У цьому випадку досить сумнівно, що можна застосувати останню норму до того, як виділити пільговані обороти підакцизних товарів (продукції)- На стадії обчислення акцизного збору вже повинні бути чітко визначені платник, об’єкт, ставка, використані податкові звільнення. Обчислення акцизного збору припускає своєрідну підсумкову реалізацію, дію законодавчо визначених елементів податкового механізму. Виділення ж одного з них після обчислення акцизного збору значною мірою є суперечливим.

29.7.

<< | >>
Источник: Кучерявенко М.П.. Податкове право України: Академічний курс: Підручник. - K,: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”,2008. - 701 с.. 2008

Еще по теме Пільги по акцизному зборі:

  1. Пільги по акцизному податку
  2. Платники акцизного збору
  3. Поняття акцизного збору
  4. Сплата акцизного збору
  5. Порядок обчислення акцизного збору
  6. Платники акцизного податку
  7. Ставки акцизного збору
  8. Пільги по податку
  9. Пільги по податку
  10. Порядок обчислення і сплати акцизного податку
  11. 4. Правове регулювання справляння акцизного податку.
  12. Марки акцизного збору
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -