<<
>>

Поняття патронату як форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

працею, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;

вчиненням сексуального насильства стосовно дитини;

використанням, вербуванням або пропонуванням дитини для зайняття проституцією, виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру;

роботою, яка за характером чи умовами виконання може заподіяти шкоду фізичному або психічному здоров’ю дитини;

використанням дитини в жебрацтві, втягненням її в жебрацтво (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб);

втягненням дитини у злочинну діяльність, залученням її до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин;

діями, що призвели до виникнення обставин, за яких дитина стала очевидцем злочину проти життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності особи;

діяннями (діями або бездіяльністю) домашнього насильства, внаслідок якого дитина постраждала або свідком (очевидцем) якого вона була;

діяннями (діями або бездіяльністю) домашнього насильства, в якому дитина є кривдником;

вчиненням булінгу (цькування) стосовно дитини;

вчиненням булінгу (цькування) дитиною;

3) загрози життю або здоров’ю дитини, у тому числі пов’язаної з:

незабезпеченням дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, відповідним для її віку доглядом;

залишенням дитини віком до семи років або дитини у безпорадному стані (хворої, з обмеженням життєдіяльності тощо) в приміщенні, громадському або іншому місці без нагляду осіб, які досягли 14 років;

залишенням дитини віком до десяти років більше ніж на півгодини на вулиці без відповідного для природно-кліматичних умов одягу або без дотримання відповідного для віку температурного режиму;

залишенням дитини під наглядом осіб з наявними ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, перебування під дією психоактивних речовин, вираженого психічного розладу;

невідкладним станом батьків дитини, що є прямою загрозою їх життю та здоров’ю або їх оточенню;

обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій, збройних конфліктів тощо;

наявною у правоохоронних органів інформацією про можливий та/або підтверджений факт вчинення злочину проти життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності дитини, у тому числі викрадення, торгівлі дітьми.

Складні життєві обставини дитини можуть включати одну, декілька або всі перелічені у цьому пункті підстави, які повинні обов’язково враховуватись при здійсненні її соціального захисту та соціальної роботи з нею.

При цьому при взятті дитини на облік повинна бути визначена домінуюча підстава (підстава, яка мала найбільший негативний вплив на стан її здоров’я та розвитку)[48].

Характеризуючи правові підстави укладення договору про патронат над дитиною, можна зауважити, що на сьогодні основними нормативно-правовими актами в досліджуваній нами сфері є СК України та Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною», якою затверджені Порядок створення та діяльності сім'ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя, Типовий договір про патронат над дитиною, Порядок оплати послуг патронатного вихователя та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім'ї патронатного вихователя.

Окрім зазначених нормативно-правових актів, при укладенні договору про патронат над дитиною повинні враховуватись також положення Законів України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» тощо.

Поняття «патронат» з'явилося у сімейному законодавстві у зв'язку із прийняттям Сімейного кодексу України (2002 р.).

На думку Л. І. Фуштей, поняття «патронат» вживається в таких основних значеннях:

як основа утворення родинних взаємин у ситуації, коли знаходиться певна частина дітей, які втратили батьків (діти-сироти) чи через різні причини позбавлені батьківського піклування, а також наявна відповідна категорія дорослих осіб, які не мають/чи мають своїх дітей та виявляють своє бажання взяти одного чи декількох таких дітей на патронатне виховання; у цих випадках держава офіційно юридично закріплює таке оформлення родинних взаємин через термін «патронат»;

як діяльність родичів, близьких або нерідних осіб, спрямована на турботу й підтримку дітей у задоволенні їхніх основних життєво необхідних потреб, захист їхніх інтересів у процесі особистісного становлення;

як діяльність окремих груп осіб, що представляють різні інституційні форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (притулки, інтернатні, патронатні та інші утворення)50.

У науковій літературі також звертається увага на те, що патронат (патронаж) - не тільки форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а й форма соціального обслуговування, переважно в домашніх умовах, окремих фізичних осіб певних категорій і форма державного нагляду за особами, які звільнилися після відбування покарання, та надання їм соціальної допомоги, форма державної служби [49].

Сімейний патронат як інновація забезпечення права дитини на сім'ю, нова комплексна послуга вразливим сім'ям з дітьми передбачає: тимчасовий догляд і виховання дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, у сім'ї патронатних вихователів і водночас надання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг біологічній сім'ї дитини для відновлення її здорового функціонування. Влаштування дитини в сім'ю патронатних вихователів надає їй можливість уникнути досвіду інституційної опіки (тимчасового влаштування в притулок для дітей/центр соціально- психологічної реабілітації дітей, лікарню), частково відновити особистісний потенціал, компенсувати деприваційні порушення через отримання досвіду позитивних міжособистісних стосунків, ознайомлення й прийняття нових моделей поведінки, сім'ї[50].

Таким чином, патронатне виховання - це форма влаштування дитини, яка залишилися без піклування батьків, в сім'ю патронатного вихователя за обов'язкової умови розмежування прав і обов'язків по захисту прав та законних інтересів цієї дитини між уповноваженою службою по патронатному вихованню та патронатним вихователем.

50 Фуштей Л. Історія становлення патронатних відносин в Україні. Освітній простір України : науковий журнал ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». 2015. С. 19­20.

Під патронатом слід розуміти спеціальну форму влаштування дитини, яка потребує державного захисту, на виховання в сім'ю патронатного вихователя за умови розмежування прав і обов'язків по захисту прав та інтересів дитини між уповноваженою службою по патронатному вихованню та патронатним вихователем.

В сім'ю патронатного вихователя дитина може поміщатися тимчасово до вирішення питання щодо: повернення її біологічним батькам; усиновлення; передачу опікунам чи піклувальникам; влаштування до дитячого виховного закладу. В такому випадку патронатна сім'я виконує функцію як би «швидкої допомоги», в яку передаються діти, у терміновому порядку вилучені із їхніх кризових сімей за причини загрози їхньому життю чи здоров'ю.

Викладене вище надає можливість виокремити особливості такої форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як патронат, а саме:

- патронат є особливою оплачуваною, строковою (від 3-х до 6-ти місяців) послугою з виховання дітей на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин, що виражена у формі письмового договору;

- патронат, насамперед, передбачає догляд, виховання та реабілітацію дитини;

- для влаштування дитини в сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини її батьків, інших законних представників та згода всіх членів сім'ї патронатного вихователя;

- при влаштуванні дитини в сім'ю патронатного вихователя її батьки не звільняються від обов'язку щодо утримання дитини;

- на період перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя за нею зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вона мала до влаштування в сім'ю патронатного вихователя;

- одночасно до сім'ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані лише діти, які є між собою рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім'ї[51].

Отже, поступовою відмовою від інституційних форм утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, держава визнала, що одним із найважливіших завдань є створення оптимальних умов для підтримки соціально незахищених категорій дітей. Сьогодні найбільш ефективним у цьому відношенні визнається передача дітей цієї категорії на виховання у сім'ю.

Саме шляхом запровадження прийомного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можна виконати вимоги міжнародних документів щодо забезпечення права дитини, в тому числі дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування - зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та взаєморозуміння.

До того ж, в усьому світі вже переконались: система патронатного виховання дітей набагато ефективніша і фінансово вигідніша (на утримання дітей в системі патронатного виховання витрачається в 1,5 рази менше, ніж на аналогічне утримання в інтернатних закладах).

ДУМКА ВЧЕНОГО:

«Патронат є особливою формою влаштування, метою якого є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом із батьками/законними представниками, надання їй та її сім'ї послуг, спрямованих на повернення в сім'ю відповідно до найкращих інтересів дитини.

Зміст патронату - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім'ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

До сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, належать сім'ї (особи), які не можуть самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив таких обставин, як відсутність житла, призначеного та придатного для проживання, жорстоке поводження з дитиною в сім'ї, відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяття під варту одного з членів сім'ї (особи) тощо.

Підставою виникнення відносин патронату є відповідний договір між органом

54 опіки та піклування та патронатним вихователем».

<< | >>
Источник: Складання цивільно-правових документів. Частина 3. Сімейні правовідносини : навч.-метод. посібник [автор. кол.: В.П. Мироненко, А.Л. Калінюк, Б.В. Кирдан та інші]. - Київ : Нац. акад. внутр. справ,2023. - 419 с.. 2023

Еще по теме Поняття патронату як форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування:

  1. § 66. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
  2. § 81. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
  3. ГЛАВА 7 АЛЬТЕРНАТИВНІ (СІМЕЙНІ) ФОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
  4. § 12. Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав
  5. ГЛАВА 6 УСИНОВЛЕННЯ ЯК ФОРМА ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
  6. Глава 4. Методика допиту дітей різного віку. Характеристика вікових психологічних особливостей дітей
  7. Підстави, порядок та правові наслідки позбавлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав
  8. Тема 8 ФОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЯ БЕЗ БАТЬКІВ
  9. §10. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав
  10. Позбавлення батьківських прав.
  11. Відібрання дитини без позбавлення батьків батьківських прав
  12. Поняття та загальна характеристика договору про патронат. Припинення договору про патронат над дитиною.
  13. Позбавлення батьківських прав: підстави та правові наслідки
  14. Підстави та наслідки позбавлення батьків батьківських прав
  15. ПОЗОВНА ЗАЯВА про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав
  16. Підстави виникнення правовідносин батьків і дітей.
  17. 3.5. Експлуатація дітей
  18. § 2. Порядок передачі дітей на усиновлення
  19. Аліментні обов'язки батьків і дітей
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -