§ 12. Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав

В силу статті 76 КпШС України суд може прийняти рішення про відібрання дитини та передачу її на опікування органів опіки та піклування, якщо залишення дитини у осіб, у яких вона знаходить я, небезпечно для неї.

Причому не має значення, виникла ця небезпека з вини або незалежно від вини батьків. Така міра може бути застосована, наприклад, за наявності душевної хвороби одного з батьків, при якій неможливе проживання дітей поруч з ним.

147

Так, по одній із справ у матері були відібрані за рішенням суду двоє неповнолітніх дітей з тієї причини, що мати страждала шизофренією, мала пристрасть до бродяжництва. Вона не жила вдома, весь час переїздила з місця на місце, возила за собою дітей, ночувала з ними по вокзалах. За позовом бабусі діти були відібрані у матері. Підстав для позбавлення батьківських прав не було, так як її дії були обумовлені тяжкою хворобою. За наявності винної поведінки батьків, відібрання дітей може бути оперативною мірою, яка застосовується до розгляду справи про позбавлення батьківських прав, зважаючи на виникнення особливої небезпеки для дітей у випадку залишення їх у батьків.

Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав не означає, що батьки і діти втрачають правовий зв'язок між собою. Батьки у цих випадках зберігають право представництва інтересів дитини, давати згоду на усиновлення дитини іншою особою, успадковувати після смерті дітей, брати участь у вихованні дітей.

Рішенням суду у подружжя Л. були відібрані двоє малолітніх дітей та передані органам опіки та піклування. Це рішення засновувалося на тому, що їх батько у силу психічної хвороби був схильний до агресивних проявів, у зв'язку з чим виникла реальна загроза для їх життя та здоров'я.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі життю або здоров'ю дитини, орган опіки та піклування вправі прийняти рішення про негайне відібрання дитини у батьків або інших осіб, на вихованні яких вона фактично перебуває. У цих випадках орган опіки і піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора і в семиденний строк після прийняття рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків або одного з них батьківських прав чи про відібрання дитини.

При винесенні рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав суд не встановлює конкретних

148

строків цього обмеження прав батьків. Якщо відпадуть причини, які перешкоджають належному вихованню дитини її батьками, суд, за їх заявою, може винести рішення про повернення їм дитини.

При розгляді в суді цих справ необхідно одержати висновок органів опіки та піклування, а також забезпечити участь у судовому засіданні представника цього органу та прокурора.

Якщо суд задовольняє позов про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, то він повинен обов'язково вирішити питання про стягнення з батьків коштів на утримання дітей.

Виконання таких рішень, як добровільно, так і примусово, проводиться судовими виконавцями з участю представника органів опіки та піклування. Виконання рішень судів про передачу дитини треба проводити з великою обережністю та чуйністю, інакше це може негативно відобразитися на психіці дитини.

Суд має право застосовувати негайне виконання рішення по спорах про дітей, якщо залишення дитини у відповідача згубно позначається на здоров'ї та психіці дитини. Суд також може передбачити заходи, що сприяють безболісному переходу дитини на виховання до іншої особи, причому ніякі насильницькі дії у відношенні дитини не допускаються.