Поділ майна подружжя. Способи, порядок поділу та визначення розмірів часток кожного з них

Майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, може бути поділене між сторонами. Загальна ідея поді­лу майна полягає у припиненні режиму спільності й виникненні на його основі режиму роздільності майна.

Поділ спільного майна подружжя може бути здійснено:

1) під час існування шлюбу;

2) у процесі розірвання шлюбу;

3) після розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власнос­ті, незалежно від розірвання шлюбу.

Поділ майна подружжя може бути здійснено:

1) у добровільному порядку;

2) у судовому порядку.

Добровільний порядок застосовується, якщо подружжя домови­лося щодо визначення часток кожного з них у праві на майно, а також дійшло згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток.

Сімейне законодавство встановлює спеціальну форму лише для договору про поділ нерухомого майна подружжя. Відповідно до ч. 2 ст. 69 СК договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна має бути нотаріально посвідчений. ЦК України передбачає також державну реєстрацію прав на нерухо­мість та правочинів із нерухомістю (ст. 182 ЦК), які поширюються також на правочини за участю подружжя. Стосовно форми догово­ру про поділ майна подружжя, об'єктом якого є рухомі речі, у сімейному законодавстві немає спеціальних вимог.

Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добро­вільний порядок поділу майна змінюється на судовий.

При поділі майна подружжя мають враховуватися три категорії об’єктів:

а) речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;

б) кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за догово­ром позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);

в) боргові зобов'язання подружжя (зобов'язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов'язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).

Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.

Поділ майна подружжя здійснюється в два етапи:

- суд визначає розмір часток чоловіка та жінки у праві на майно;

- здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток.

1- й етап. При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з того, що відповідно до законодавства частки майна дружини та чоловіка є рівними (ч. 1 ст. 70 СК). Це правило не зміню­ється і в тому разі, якщо один із подружжя не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хво­роба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч. 1 ст. 60 СК).

Існують два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя:

- по-перше, суд може відступити від засади рівності часток і зменшити частку одного з подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забез­печення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, ви­трачав його на шкоду інтересам сім'ї (ч. 2 ст. 70 СК);

- по-друге, суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одер­жують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч. З ст. 70 СК).

2- й етап - безпосередній поділ майна подружжя відповідно до цих часток, які належать кожному з них.

Способи поділу майна подружжя:

1) відповідно до ч. 1 ст. 71 СК майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділяється між ними в натурі. Такий спосіб застосовується щодо подільних речей, тобто речей, які можна поділити без втрати їхнього цільового призначен­ня (ст. 183 ЦК). У разі, якщо дружина і чоловік не домовилися про порядок поділу майна, тобто не розв'язали цього питання за взаєм­ною згодою, спір між ними щодо поділу майна може бути виріше­ний судом за заявою одного з подружжя;

2) суд може прийняти рішення про присудження майна одному з подружжя:

- неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.

- речі професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності (ч. 3 ст. 71 СК);

- присудження одному з подружжя грошової компенсації за­мість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокре­ма на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, припускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК (ч. 4 ст. 71 СК);

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя від­повідної грошової компенсації.

Відповідно до ст. 72 СК строк позовної давності (строк, про­тягом якого особа має право звернутися до суду з позовом щодо розподілу майна) залежить від факту наявності чи відсутності між особами шлюбу:

1) якщо шлюб між подружжям не розірвано, то до вимог про поділ майна позовна давність не застосовується;

2) якщо шлюб розірвано - застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого пра­ва власності.

6.