«Актуальні питання цивільного та господарського пра­ва» № 5 2009 р., - С. 36-49. Співавтор Бородін М.М.

Справа №- 22-ц-2262 /2008 рік. Головуючий 1 інст. Литвино­

ва А.В.

Категорія - поділ майна подружжя. Доповідач - Міненкова Н.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської облас­ті в складі :

Головуючого судді - Міненкової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хар­кові апеляційну скаргу ОСОБИ-1 на ухвалу Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 28 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБИ-1 до ОСОБИ-2 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА

ухвалою Куп’янського міськрайонного суду Харківсь­кої області від 28 грудня 2007 року була затверджена ми­рова угода між ОСОБОЮ-2 та ОСОБОЮ-1 відповідно до якої проведений розподіл часток у майні подружжя, від­повідно до якої за взаємною згодою сторін вартість будин­ку ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлена в 51000 грн., вартість S частини будинку в сумі 25500 сплачена ОСОБІ-1., а також компенсація рухомого майна в сумі 2053 та витрати за на­дання правової допомоги відповідач зобов’язався сплати­ти. Провадження по справі закрито. Відповідно до розпис­ки від 28 грудня 2007 року ОСОБА-1 отримала гроші в сумі 25 тис.500 грн., вартість S частини будинку та дала згоду на визнання права власності на будинок за ОСОБОЮ-2.

В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про ска­сування ухвали з тих підстав, що після роздумів вона при­йшла до висновку про те, що мирова угода суперечить її

інтересам та інтересам неповнолітніх дітей. При укладан­ні мирової угоди не була врахована думка органу опіки та піклування з приводу інтересів неповнолітніх дітей. У провадженні суду знаходиться цивільна справа про виз­нання її та дітей такими що втратили право користуван­ня житлом та скасуванні реєстрації за вищезазначеною адресою.

ОСОБА-2 проти задоволення апеляційної скарги запе­речував, посилаючись на те, що текст мирової угоди був підготовлений представником позивачки, яка на той час повністю погодилась з умовами мирової угоди. Він виму­шений був узяти кредит у банківській установі для випла­ти вартості S частки спірного будинку і на теперішній час кредит ним погашається. Гроші за мировою угодою були передані позивачці проти чого вона не заперечувала. Він сплачує аліменти на спільного з позивачкою сина ОСОБИ. Позивачка житлом забезпечена. За умовою мирової угоди за ним визнано право власності на будинок.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони, представника апелянта судова колегія не знаходить підстав для задово­лення апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що з позовом про роз­поділ майна до суду звернулась ОСОБА-1 і просила поді­лити майно яке складалось із будинку, вартість якого вона зазначила 65816 грн. та іншого рухомого майна на суму 1940 грн. Будинок був придбаний в період зареєстро­ваного шлюбу з відповідачем 21 травня 2003 року за суму 13250 грн.( а.с. 13)

В травні та в грудні 2007 року позивачка уточнювала позовні вимоги та просила визнати за нею право влас­ності на будинок на 2/3 частини з урахуванням інтересів малолітньої дитини, а за відповідачем на 1/3 частину бу­динку, а також виділити в натурі рухоме майно ( а.с. 52, 93). 21 грудня 2007 року позивачка запропонувала обгово­рити з відповідачем питання укладення по справі мирової угоди ( а.с. 101) і 28 грудня 2007 року позивачка в присут­ності її представника, відповідача та представника від­повідача заявила клопотання про закриття провадження по справі у зв’язку із укладанням мирової угоди, відповід­но до якої вона отримала від відповідача 25500 грн. - гро­шову компенсацію її частки у спільному сумісному майні у зв,язку з чим визнала за відповідачем право власності на увесь будинок.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги, в якій апелянт ставить питання про скасування ухвали суду про затвердження мирової угоди судова колегія виходить з того, що на час укладання мирової угоди, текст якої був підго­товлений представником позивачки, остання була повідом­лена про наслідки закриття провадження по справі, вона отримала, відповідно до умов угоди грошову компенсацію 27 грудня 2007 року, а ОСОБА-2 24 грудня 2007 року уклав кредитний договір з АБ „Експрес - банком”, відповідно до якого отримав кредит в сумі 14 тис. грн. строком на 36 мі­сяців та зі сплатою 18,9 відсотків річних.

Позивачка, відповідаючи на питання про можливість повернення, отриманих грошей від відповідача заяви­ла про те, що може повернути лише частину грошей,

решта була нею витрачена, не заперечувала проти того, що з 2006 року проживає в будинку батьків. Витрати від­повідача, пов’язані зі сплатою кредиту, а також із знеці­ненням грошей за період з грудня 2007 року по березень 2008 року вважала витратами відповідача.

Судова колегія, враховуючи вищевикладене не знахо­дить підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи представника апелянта про те, що позивачка у зв’язку із необізнаністю в юридичних питаннях не розуміла своїх дій не можуть бути підставою для задоволення скарги так як інтереси позивачки представляв спеціаліст, який має свідоцтво на надання юридичної допомоги, позивачка от­римала від відповідача гроші і визнала за ним право влас­ності на весь будинок. Вартість будинку на той час від­повідала вартості аналогічного нерухомого майна у даній місцевості.

Керуючись ст.ст. 209,218, 303,304, 307, п.1 ч.1 ст. 212, ст. 313,317,319 ЦПК України судова колегія,

УХВАЛИЛА

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБИ-1 відмовити, ухвалу Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 28 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя -