ІІ. МІСЦЕВІ ВИБОРИ ЯК ФОРМА БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ У СИСТЕМІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Місцеві вибори є найзастосовнішою та однією з найдієвіших форм безпосередньої демократії у місцевому самоврядуванні, адже вони дають змогу перетворити волевиявлення громадян України - жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці у волю територіальної громади при формуванні представницьких органів місцевого самоврядування.

За своєю природою вибори є легітимним способом делегування влади від територіальної громади до представницького органу місцевого самоврядування. Логічно, що вибори є тим інструментом, який є причиново необхідним для постання іншої форми народовладдя - представницької. Як зазначає А.Безуглов, якщо всю систему представницьких органів місцевого самоврядування представляє народ, то фактичною підставою утворення цих органів повинна бути воля народу, його окремої спільноти - територіальної громади. Але для того щоб ця воля, яка виходить не від одного, а багатьох виборців, була виражена ззовні, необхідним є певний спосіб волевиявлення. Цей спосіб повинен забезпечити можливість виразити волю всім, кого представляють, забезпечити повну свободу та об'єктивність волевиявлення і проводитися у певних, закріплених нормами права організаційних формах. Таким вимогам відповідають вибори - історично мінливий спосіб формування представницьких органів». Як зазначає О.Мурашин, сам акт виборів за своєю суттю є концентрованим проявом реальної волі народу. Цим актом волевиявлення народу здійснюється конституювання та відтворення як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування, надаються владні повноваження обраним представникам у межах їх компетенції, встановлюється зміст владного мандату.

Значення виборів для долі окремої людини та народів в цілому відбилося в міжнародному публічному праві визнанням виборів за критерій оцінки демократичності та забезпечення права в державах, а отже, в сучасну пору вибори - «це достатньо рідкісний інститут конституційного права, відносно якого розроблені й визнані єдині міжнародні стандарти». Вказане положення знаходить своє підтвердження в таких міжнародних документах:

1) пункт 3 ст. 21 Загальної декларації прав людини зазначає: «Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні проводитися при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування»;

2) Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (Протокол І, 1952 рік), містить таке положення: «Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю таємним голосуванням на умовах, які забезпечують народу вільне виявлення своєї думки під час вибору представницьких органів влади»;

3) стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, конкретизуючи положення Загальної декларації прав людини проголошує, що «Кожний громадянин повинен мати без будь-якої дискримінації... і без необгрунтованих обмежень право і можливість: а) брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників; б) голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців»;

4) Документ Копенгагенської наради Конференції з людського виміру НБСЄ від 29 червня 1990 року, який встановлює засади легітимності виборчого процесу;

5) Паризька хартія для Нової Європи закріплює, що «демократичне правління ґрунтується на волі народу, що виражається регулярно в ході вільних і справедливих виборів»;

6) пункт 17.1 Документа Московської наради Конференції з людського виміру НБСЄ від 3 жовтня 1991 року закликає «безумовно засуджувати ті сили, що прагнуть захопити владу у представницького уряду...

В Україні ж вибори відповідно до міжнародних стандартів та норм діючого внутрішнього законодавства з урахуванням демократичних засад почали проводитися одночасно з проголошенням незалежності нашої держави. З того часу вибори до органів місцевого самоврядування в нашій країні проводяться регулярно. їх періодичне проведення у територіальних громадах є основою безпосередньої демократії у сфері місцевого самоврядування.

Відповідно до Конституції України (ст. 69) народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії, що відповідає Загальній декларації прав людини та Пакту про громадянські та політичні права.

Місцеві вибори - форма безпосереднього волевиявлення територіальних громад села, селища, міста при здійсненні ними місцевого самоврядування.

Принципи обрання депутатів сільських, селищних, міських рад та

сільських, селищних, міських голів:

принцип вільного виборчого права, принцип загального виборчого права,

принцип рівного виборчого права, принцип прямого виборчого права, принцип таємного голосування.

Принцип загального виборчого права передбачає право участі у виборах усіх громадян, що досягли визначеного законом віку без будь-яких обмежень, за винятком тих, що передбачені законом.

Принцип рівності виборчого права забезпечує кожному громадянинові право брати участь у виборах на рівних з іншими засадах, при цьому кожен виборець має один голос (або рівну кількість голосів), а всі виборці голосують на рівних засадах, тобто в однакових за чисельністю виборчих округах.

Принцип таємності голосування покликаний забезпечити незалежність того, хто голосує, від наслідків його волевиявлення, при цьому виборці не зобов'язані звітувати, за кого вони віддали свої голоси.

Особливості місцевих виборів залежно від певних критеріїв:

за суттю - це локальні (місцеві) вибори, що проводяться в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

за змістом - це вибори, в ході яких формуються органи місцевого самоврядування, а саме система органів місцевого самоврядування, до якої входять сільські, селищні, міські, районні (районні в містах), обласні ради, а також сільські, селищні, міські голови.

КЛАСИФІКАЦІЯ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ

1. За суб'єктами місцеві вибори поділяють на:

а) вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад - колегіальні органи;

б) вибори сільських, селищних і міських голів - одноособові органи.

2. За часом проведення місцеві вибори поділяють на:

а) чергові;

б) позачергові;

в) повторні;

г) вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули (проміжні);

д) вибори депутатів місцевої ради та сільського, селищного, міського голів, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці (перші).

Чергові вибори проводяться в період закінчення строку повноважень вищезазначених рад або голів, тобто кожні 5 років; рішення щодо проведення цих виборів приймає Верховна Рада України та призначає не пізніш як за 120 днів до закінчення строку повноважень депутатів місцевих рад поточного скликання; виборчий процес розпочинається за 90 днів до дня виборів. Рішення про проведення чергових виборів депутатів ВР АРК приймає ВР АРК;

Позачергові (дострокові) вибори проводяться в разі дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцією України та законами України для функціонування певного виду місцевої ради, ВР АРК або голови, рішення щодо проведення цих виборів приймає Верховна Рада України і призначає не пізніш як за 70 днів до дня виборів, а їх виборчий процес - за 60 днів.

Повторні вибори депутата (депутатів) призначаються

територіальною виборчою комісією та проводяться:

- у разі визнання виборів у цьому окрузі недійсними;

- або такими, що не відбулися;

- або у разі визнання особи такою, що відмовилась від депутатського мандата.

Повторні вибори голови призначаються територіальною виборчою комісією та проводяться:

- у разі визнання виборів недійсними;

- або такими, що не відбулися;

- або у разі визнання особи такою, що відмовилась від посади голови.

Повторні вибори проводяться в останню неділю 60-го строку з дня оприлюднення ТВКрішення про їх призначення.

Проміжні вибори проводяться в разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або сільського, селищного, міського голови. Проводяться в останню неділю 60-го строку з дня опублікування рішення про призначення виборів. Рішення щодо призначення таких виборів приймає ТВК не пізніш як у 30-денний строк з дня дострокового припинення повноважень.

Перші вибори призначаються відповідно ВР АРК, обласною, Київською або Севастопольською міською радою. Строк повноважень обраних депутатів місцевої ради та сільського, селищного, міського голів в новоутвореній адміністративно-територіальній одиниці складає строк, який залишається до обрання на чергових місцевих виборах депутатів, сільського, селищного, міського голів та утворення за результатами таких виборів відповідної ради у правомочному складі. Призначаються не пізніш як за 120 днів до дня виборів, а початок виборчого процесу не пізніш як за 90 днів.

3. З огляду на правові наслідки місцеві вибори поділяються на дійсні та недійсні:

а) дійсні вибори - це вибори, проведені у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів";

б) недійсні вибори - це вибори, в ході яких мали місце порушення виборчого законодавства, що вплинули на підсумки виборів.

1. В залежності від виборчої системи:

а) вибори, що проводяться за мажоритарною системою;

б) вибори, що проводяться за пропорційною системою.

- Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

- Вибори депутатів міських рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати (далі - виборчі списки) від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами території відповідної міської громади.

- Вибори депутатів районних у містах рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району у місті

- Вибори депутатів районних рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району.

- Вибори депутатів обласних рад, міст Києва та Севастополя проводяться за пропорційною системою: депутати обираються у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної області, міст Києва та Севастополя.

- Вибори депутатів ВР АРК проводяться за пропорційною системою: депутати обираються у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами Автономної Республіки Крим.

- Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної територіальної громади.

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО ПИТАННЯ

Таким чином, вибори забезпечують можливість альтернативного вирішення питання, хто буде безпосередньо управляти територіальною громадою, та яку політику буде провадити.