ІНШІ ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ УЧАСТІ ЖИТЕЛІВ У ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Принципово новою для вітчизняної муніципальної практики формою безпосередньої демократії, яка не була передбачена ні попереднім законодавством про місцеві ради, ні законами про місцеве самоврядування, є місцеві ініціативи.

Слід зауважити, що місцева ініціатива - це не пряма нормотворчість громадян, яка практикується у Швейцарії, ряді штатів США та деяких інших країнах і означає прийняття правових актів голосуванням членів місцевої спільноти. У цих країнах пряма нормотворчість практикується чимало років та має свої традиції. Водночас вона в жодному разі не замінює представницьких форм правотворчості та нормотворчості, фактично є доповненням до них, іноді вступаючи в конфлікти з представницькими органами, які відстоюють іншу позицію, аніж певна частина місцевої спільноти, або відіграючи пасивну роль у розв'язанні назрілої проблеми муніципального життя.

Особливістю вітчизняної моделі місцевого самоврядування є те, що вона поки не знає практики прямої правотворчості. В Україні закріплена місцева ініціатива, що суттєво відрізняється від безпосередньої нормотворчості та є формою волевиявлення членів територіальної громади шляхом ініціювання розгляду відповідною радою будь-якого питання місцевого значення. Змістом конституційно-правового інституту місцевої (громадської) ініціативи є сукупність конституційно-правових норм, які регулюють порядок здійснення у вигляді обов'язкової для розгляду у встановленому законом порядку громадської ініціативи, спрямованої на прийняття представницьким органом місцевого самоврядування в межах встановленої компетенції нормативно­правового акта відповідно до Конституції та законів або на вирішення ним в іншій формі громадського значущого питання, яке міститься в пропозиціях громадян.

Наприклад, члени територіальної громади міста Києва згідно з законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та рішенням Київської міської ради №439/3015 від 16.06.2005 «Про врахування громадських інтересів та захист прав громадян при проведенні містобудівної діяльності в місті Києві» мають право в порядку місцевої ініціативи внести на розгляд Київради будь-яке питання містобудівної діяльності, вирішення якого належить до компетенції Київради. Місцева ініціатива, внесена на розгляд Київради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Відповідно до ч. 2. ст. 9 Закону порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади. Таким чином, надаючи подібне право органам місцевого самоврядування. Закон допускає різні варіанти порядку внесення місцевої ініціативи на розгляд ради, що створює можливість найбільш оптимально врахувати історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості здійснення місцевого самоврядування, але на основі Конституції України та в межах цього Закону.

Слід зазначити, що проголошуючи та захищаючи право членів територіальних громад на проявлення місцевої ініціативи, законодавець має приділяти увагу правам тих, хто може виступати проти цієї ініціативи, гарантувати можливість заперечувати її, агітувати за інше вирішення проблеми тощо. Саме захист прав опозиції, в тому числі й муніципальної, - це неодмінна риса демократії.

Також, згідно зі ст. 13. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічі з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати запрошених, порушувати питання та вносити пропозиції щодо проблем місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.

Правова природа цієї, як і більшості інших форм діяльності територіальної громади, також випливає зі змісту ст. 140 Конституції України, яка проголошує первинним суб'єктом місцевого самоврядування територіальну громаду як певну самоорганізацію громадян, об'єднаних за територіальною ознакою з метою задоволення в межах закону своїх колективних потреб і запитів та захисту своїх законних прав та інтересів. Тому в Конституції прямо йдеться про підвищення ролі різноманітних форм безпосередньої участі територіальних громад - жителів сіл, селищ, міст - в управлінні місцевими справами. Конституція України не визначає самих форм участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування, вона залишає їх для врегулювання окремими законами.

Предметом громадських слухань, на думку М.І. Корнієнка, можуть бути: проект програми соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади; проект місцевого бюджету; місцеві податки та збори; надання пільг по місцевих податках і зборах; відчуження об'єктів комунальної власності, які мають важливе значення для задоволення потреб територіальної громади, а також об'єктів спільної комунальної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні районних та обласних рад, передача їх під заставу тощо.

Цим ще раз підкреслюється роль, яку відіграє територіальна громада у вирішенні важливих питань місцевого значення.

Слід зауважити, що Закон не визначає порядок організації, періодичність, терміни проведення громадських слухань, надаючи право регулювати ці питання територіальній громаді. Однак закріплюючи в ч. 2 ст. 13 Закону положення про те, що такі громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік, законодавець зазначає важливість цієї форми безпосередньої участі територіальних громад в управлінні місцевими справами.

Особливе місце серед форм реалізації жителями права на участь у місцевому самоврядуванні посідає закріплене ст. 40 Конституції України право направляти індивідуальні та колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Це право є гарантією захисту та охорони інших прав та інтересів громадян, важливим засобом зміцнення зв'язку посадових осіб із населенням, суттєвим джерелом інформації. Оскільки звернення є однією з форм участі населення у справах місцевого самоврядування, вони сприяють посиленню контролю мешканців за діяльністю органів місцевого самоврядування. Найбільш істотною формою вираження такого права є колективне звернення. Ця форма найбільш наближена за своїми ознаками до місцевої правотворчої ініціативи, хоча безпосередньо й не пов'язана з прийняттям правового акта. В Україні правовий механізм реалізації права громадян на звернення встановлюється Законом «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р.

Досить перспективною формою діяльності територіальних громад слід назвати участь мешканців у роботі органів місцевого самоврядування, зокрема: членство в комісіях, що утворюються на громадських засадах при органах та посадових особах місцевого самоврядування; участь у роботі фахових організацій, які створюються при виконавчих органах відповідних рад і об'єднують спеціалістів, котрі працюють у системі місцевого самоврядування або діяльність яких пов'язана з наданням громадських послуг членам територіальної громади з метою їх залучення до розробки та реалізації проектів, що передбачають підвищення якості таких послуг; діяльність через національно-культурні організації, земляцтва; участь у роботі громадських рад, що утворюються при місцевій раді з метою вивчення потреб окремих категорій жителів населеного пункту та надання їм соціальних послуг у системі місцевого самоврядування, залучення їх до виконання завдань і функцій місцевого самоврядування (наприклад, за рішенням місцевої ради при ній можуть бути утворені ради пенсіонерів, інвалідів, іноземців, біженців, воїнів- інтернаціоналістів, учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи, військовослужбовців, які не забезпечені житлом тощо).

Розмаїття форм муніципальної демократії також передбачає громадські обговорення проектів актів органів місцевого самоврядування, участь у масових акціях, метою проведення яких є привернення уваги органів і посадових осіб місцевого самоврядування до актуальних проблем загальногромадського значення або проблем соціального забезпечення членів територіальної громади, охорони навколишнього середовища, підтримання громадської безпеки тощо, які вимагають негайного вирішення.

Цікавою та перспективною формою участі жителів у здійсненні місцевого самоврядування є дорадчі комітети - як правило, тимчасові колективи, групи волонтерів - представників територіальної громади та представників органів місцевого самоврядування, створені для вирішення питань, що потребують поєднання різних функцій і залучення фахівців у різних галузях. Вони працюють у режимі проведення засідань і допомагають з'ясувати інтереси членів територіальної громади з питань місцевого значення.

Таким чином, підсумовуючи, можна зазначити, що безпосереднє волевиявлення членів територіальної громади, пов'язане з їхнім включенням до сфери громадсько-політичного життя, має багато видів та форм. Як свідчить вітчизняний муніципальний досвід та,аналіз чинного законодавства, нормативних актів органів місцевого самоврядування, система форм діяльності територіальних громад та порядок безпосередньої реалізації прав жителів на участь у місцевому самоврядуванні, зазвичай, детально не регламентується (за винятком місцевих виборів). Така ситуація суттєво ускладнює впровадження нових форм безпосередньої демократії у системі місцевого самоврядування у практику територіальних громад і не сприяє розвиткові місцевої демократії, залученню громадян до участі у вирішенні питань місцевого значення.