<<
>>

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

Важливою формою безпосереднього волевиявлення територіальної громади є загальні збори жителів за місцем проживання - організаційно- правова форма спільного публічного обговорення та вирішення жителями певної території питань місцевого значення.

За законодавством України під загальними зборами розуміється зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення (ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). Проведення зборів громадян, крім того, регламентується Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання, затвердженим постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 р., за яким загальні збори громадян є складовою частиною системи місцевого самоврядування (сільрад, селищ і міст).

Загальні збори громадян скликаються за місцем проживання громадян (села, селища, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку та іншого територіального утворення) для обговорення найважливіших питань місцевого життя (ст. 1 означеного Положення).

Такі збори є багатогранним та багатофункціональним явищем. Вони можуть розглядатися як засіб народовладдя та форма здійснення місцевого самоврядування; організаційна форма діяльності громадських організацій та структурний елемент інших форм народовладдя; форма реалізації конституційних прав та свобод людини та громадянина - засіб волевиявлення; комплекс природних прав; засіб зворотного зв'язку між громадянами та державою тощо.

Загальні збори громадян за місцем проживання значною мірою відрізняються від інших форм безпосередньої демократії, зокрема референдумів, виборів тощо. На відміну від місцевого референдуму, який є формою вирішення питань місцевого значення шляхом голосування всіма членами громади, загальні збори проводяться на рівні «мікрогромад», у межах окремих частин сіл, селищ, міст як адміністративно-територіальних одиниць (будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів тощо), а тому є формою участі окремих груп членів територіальної громади в обговоренні та вирішенні питань, що належать до відання місцевого самоврядування.

Істотний момент, який відрізняє збори від означених заходів, - одночасна присутність учасників в одному місці та прийняття ними рішення безпосередньо після обговорення винесеного на порядок денний питання. Відмінність зборів жителів від усіх інших зборів, зокрема трудових колективів, полягає також в організаційній постійності та періодичності, у великому розмаїтті питань, які обговорюються та вирішуються місцевими жителями.

Основною перевагою зборів як інституту безпосередньої демократії і як форми діяльності територіальної громади є органічне поєднання в них колективної соціальної дії: обговорення тієї чи іншої проблеми, вираження колективної думки, прийняття колективного рішення з особистою активністю учасників зборів. Історична практика місцевого самоврядування свідчить, що загальні збори громадян є однією з найбільш поширених та масових форм безпосередньої демократії. Протягом століть однією з основних форм управління місцевими справами були сільські сходи (збори). На них вирішувалися питання, пов'язані з громадським землеволодінням, благоустроєм населеного пункту та веденням місцевого господарства. Ці питання, зокрема, стосувалися прийняття до громади нових членів із правом на земельну ділянку, виключення з громади порочних членів, опіки над малолітніми та неповнолітніми сиротами, устрою та підтримання церков та сільських училищ, заснування сільських банків, утримання доріг тощо.

У чинному законодавстві України не міститься нормативного визначення поняття «загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання». Більше того, в різних законодавчих актах вживається різна термінологія, що на практиці викликає певні труднощі, пов'язані з організацією та проведенням зборів (конференцій).

Збори як інститут безпосередньої демократії в місцевому само­врядуванні мають ряд специфічних функцій:

політичну;

дорадчу;

інформаційну;

контрольну;

культурну тощо.

Суб'єктів інституту загальних зборів можна поділити на:

суб'єктів ініціативи;

суб'єктів участі;

суб'єктів підготовки та організації;

суб'єктів реалізації рішень зборів.

Загальні збори громадян за місцем проживання скликаються сільськими, селищними, міськими головами, виконавчими органами відповідних рад, органами самоорганізації населення за власною ініціативою або на вимогу однієї третини членів територіальної громади, які проживають відповідно у будинку, кварталі, вулиці, мікрорайоні, селі, селищі, місті тощо.

У загальних зборах мають право брати участь громадяни України - мешканці територіальних громад із правом голосу, тобто фізичні особи, які проживають у територіальній громаді, є її членами і відповідають усім вимогам закону про вибори до органів місцевої влади. З цим статусом як законодавець, так і деякі автори пов'язують право здійснювати вплив на політичні, економічні, культурні, соціальні, екологічні та інші процеси розвитку терито - ріальної громади. І хоча Закон забороняє будь-які обмеження права громадян на участь у загальних зборах громадян (залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками), фактично у загальних зборах, як і в інших формах волевиявлення місцевих жителів, не можуть брати участь іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні на відповідній території та фактично є членами відповідних територіальних громад.

З точки зору принципу законності на зборах можна розглядати та вирішувати лише ті питання місцевого значення, що віднесені до їх компетенції актами чинного законодавства, статутами територіальних громад та рішеннями відповідних рад.

ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ

Таким чином, збори жителів за місцем проживання є важливим інститутом у системі форм безпосередньої демократії, об'єднуючою ланкою жителів з муніципальними органами, формою прояву справжнього народовладдя, яке здійснюється шляхом прямого вільного волевиявлення.

V.

<< | >>
Источник: Зимовець А.В.. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПРАВО»ю=. Для студентів юридичного факультету. Дніпро - 2016. 2016

Еще по теме ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ:

  1. Стаття 36. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проживання
  2. 1. Загальні засади — форма вираження основ конституційного ладу України
  3. Глава III Загальні засади конституційного ладу в Україні
  4. 1. Конституційно-правові засади побудови системи органів виконавчої влади
  5. Чи є обов'язковим для суду клопотання відповідача про передачу справи до іншого суду за місцем проживання, якщо раніше його місце проживання не було відоме?
  6. Стаття 78. Допит свідка за місцем або у місці його проживання (перебування)
  7. § 9. Вирішення спорів, пов'язаних з місцем проживання дітей
  8. 6.2.1. Загальні збори учасників компанії
  9. Стаття 37. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем роботи
  10. Чи може позов пред'являтися (або змінюватися підсудність) за місцем постійного знаходження відповідача, і не за його місцем реєстрації?
  11. 4. Конституційно-правові відносини
  12. Формування засад конституційного права
  13. Формування засад конституційного права як галузі юридичної науки
  14. § 4. Загальні засади діяльності судів в Україні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -