Стаття 24. Право на оскарження.

1. Кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

2. Предметом оскарження є:

1) рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів, організації або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної мит­ної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юриди­чних осіб або відмовляють у їх задоволенні;

2) дії - вчинки посадових осіб та інших працівників органів доходів і зборів, організацій, пов’язані з виконанням ними обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та ін­ших актів законодавства України;

3) бездіяльність - невиконання органами доходів і зборів, організаціями, їх посадовими осо­бами та іншими працівниками обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.

3. Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяль­ності органів доходів і зборів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, крім оскар­ження постанов по справах про порушення митних правил та випадків, коли законом встанов­лено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності.

4. У випадках, встановлених законом, із скаргами або заявами про захист прав, свобод чи інтересів інших осіб мають право звертатися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та підприємства.

5. Оскарження податкових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у по­рядку, встановленому Податковим кодексом України.

Оскарження податкових повідомлень-рішень здійснюється у порядку, встановленому статтею 56 Податкового кодексу України.