<<
>>

Стаття 23. Попередні рішення.

1. За письмовими зверненнями декларантів або уповноважених ними осіб органи доходів і зборів приймають попередні рішення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань державної митної справи.

Такі рішення виносяться до початку переміщення товарів через митний кордон України.

2. Попереднє рішення є обов’язковим для виконання будь-яким органом доходів і зборів.

3. Форма попереднього рішення та порядок його прийняття визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

4. Попередні рішення можуть прийматися з питань:

1) класифікації товарів (у тому числі комплектних об’єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) згідно з УКТ ЗЕД;

2) визначення країни походження товарів;

3) надання у випадках, передбачених цим Кодексом, дозволу на поміщення товарів в окремі митні режими.

5. Строк прийняття попередніх рішень з питань класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та надання дозволу на поміщення товарів в окремі митні режими становить 30 днів з дня отри­мання органом доходів і зборів відповідного звернення. Цей строк може бути продовжений ке­рівником органу доходів і зборів або уповноваженою ним особою, але не більше, ніж на 15 днів, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Попереднє рішення про визначення країни походження товару приймається в строк, що не перевищує 150 днів з дня отримання органом доходів і зборів відповідного звернення за умови, що декларантом або уповноваженою ним осо­бою повідомлено всі необхідні для прийняття такого рішення дані про товар.

6. Строк дії попереднього рішення становить три роки з дати його винесення, якщо факти та умови (у тому числі правила визначення походження товарів), на основі яких було прийнято це рішення, залишатимуться незмінними.

7.

Орган доходів і зборів, який прийняв попереднє рішення, може його відкликати. Попере­днє рішення підлягає відкликанню, якщо воно:

1) було прийняте на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним не­достовірної інформації, та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інфор­мації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення;

2) вступило в суперечність із законодавством України з питань державної митної справи внаслідок змін в останньому;

3) прийняте з порушенням вимог цього Кодексу.

8. Якщо попереднє рішення відкликано органом доходів і зборів з причини, зазначеної у пункті 1 частини сьомої цієї статті, декларант або уповноважена ним особа несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за негативні наслідки застосуван­ня такого рішення з моменту його прийняття.

Частиною восьмою статті 23 законодавцем передбачено відповідальність за негативні наслідки застосування попереднього рішення, прийнятого на підставі поданих заявником недостовірних доку­ментів, наданої ним недостовірної та/або неповної інформації, що суттєво вплинуло на його характер.

Так, якщо за результатами документальної перевірки встановлено факт недостовірності докумен­тів, недостовірності та/або неповноти інформації, що суттєво вплинули на його характер, орган дохо­дів і зборів викладає зазначене у акті перевірки. У такому випадку окремо рішення не виноситься, а зазначається в акті перевірки.

За результатами перевірки нараховується грошове зобов’язання (з урахуванням штрафних санк­цій).

9. Якщо попереднє рішення відкликано органом доходів і зборів з причин, зазначених у пунктах 2 і 3 частини сьомої цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не несе відпові­дальності за негативні наслідки застосування такого рішення з моменту його прийняття і до моменту його відкликання.

10. Попереднє рішення вважається відкликаним з дня прийняття рішення про його відкли­кання.

Письмове повідомлення про відкликання негайно направляється особі, за зверненням якої воно було прийняте.

11. За необхідності внесення змін до попереднього рішення таке рішення відкликається, а на його заміну приймається нове з обов’язковим посиланням у ньому на відкликане рішення та за­значенням причин його відкликання. Нове попереднє рішення не пізніше наступного робочого дня після його прийняття надсилається особі, за зверненням якої було прийнято відкликане рішення.

12. Попередні рішення, за винятком інформації, що є конфіденційною відповідно до цього Кодексу, є загальнодоступними та оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З метою забезпечення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та на виконання «Рекомендації Ради митного співробітництва про вдосконалення класифікаційної роботи та пов’язаної з нею інфраструктури» Всесвітньої митної організації Держмитслужбою Украї­ни забезпечено можливість отримання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності попереднього кла­сифікаційного рішення, а саме, в Україні з 2005 року запроваджено порядок отримання попередніх рішень про класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД, цей порядок діє в редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.07.2012.

Статтею 23 нової редакції Митного кодексу України вперше на законодавчому рівні передбачено надання попередніх рішень з питань класифікації товарів (у тому числі комплектних об’єктів), що по­стачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) та визначено, що попереднє рішення є обов’язковим для виконання будь-яким органом доходів і зборів. Строк дії по­переднього рішення складає три роки. Після закінчення строку дії попереднє рішення втрачає чин­ність, що не перешкоджає заявнику звернутися з новим запитом про прийняття попереднього рішен­ня.

Відповідно до частини п’ятої статті 23 Митного кодексу України строк прийняття попередніх рішень з питань класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД становить 30 днів з дня отримання органом доходів і зборів відповідного звернення та може бути продовжений керівником органу доходів і збо­рів або уповноваженою ним особою, але не більше, ніж на 15 днів.

Положення статті 23 Митного кодексу України містять умови відкликання та внесення змін до попередніх рішень органів доходів і зборів з питань класифікації та встановлюють рівень конфіден­ційності та обов’язок щодо їхнього оприлюднення центральним органом виконавчої влади, що забез­печує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Попереднє рішення про класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД - документ установленої форми, який приймається органом доходів і зборів за результатами розгляду звернення декларанта або упов­новаженої ним особи.

Попередні рішення про класифікацію виносяться органами доходів і зборів стосовно товарів, які є об’єктом зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), в тому числі, стосовно комплектних об’єктів.

Попереднє рішення про класифікацію видається декларанту або уповноваженій ним особі, юри­дичній або фізичній особі та діє протягом трьох років з дня його прийняття, якщо факти та умови, на основі яких було прийнято це рішення, залишатимуться незмінними.

Після закінчення строку дії, попереднє рішення про класифікацію втрачає чинність, що не пере­шкоджає декларанту або уповноваженій ним особі, юридичній або фізичній особі звернутися з новим зверненням про прийняття ПРК.

З метою одержання попереднього рішення про класифікацію декларант або уповноважена ним особа, надсилає до органу доходів і зборів письмове звернення про прийняття попереднього рішення про класифікацію товару відповідно до УКТ ЗЕД (далі - звернення) щодо одного найменування (ар­тикула) товару.

До звернення декларанта або уповноваженої ним особи додаються:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжна­родній практиці замість договору (контракту);

- технічні умови, технологічні схеми виготовлення товару (за наявності);

- фотографії, креслення товару (за наявності);

- дозволи й сертифікати уповноважених державних органів (за наявності);

- специфікації, каталоги та паспортні дані про товар виробника (за наявності);

- сертифікати походження товару, дозволи, маркувальні етикетки (за наявності);

- зразки товарів (за наявності).

Документи подаються у вигляді оригіналів або їх копій. Якщо оригінали документів складені мо­вою, відмінною від української або офіційної мови митних союзів, членом яких є Україна, то декла­рант або уповноважена ним особа забезпечує їх переклад українською мовою.

За наявності конфіденційної інформації про товар (наприклад, у назві товару або у складі товару) декларант або уповноважена ним особа зобов’язаний повідомити у зверненні про характер такої ін­формації. Реєстрація звернення відбувається в день його фактичного отримання органом доходів і зборів.

Якщо звернення подається в інтересах декларанта або уповноваженої ним особи, то до звернення додається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства України.

Строк прийняття ПРК становить 30 календарних днів з дня отримання органом доходів і зборів відповідного звернення. Цей строк може бути продовжений керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов’язки, але не більше ніж на 15 календарних днів, про що повідомляєть­ся особі, яка подала звернення письмово або в електронному вигляді, до закінчення 30-денного стро­ку із зазначенням причин.

У разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою разом зі зверненням всіх необ­хідних документів і відомостей для прийняття ПРК строк прийняття ПРК відраховується з дати по­дання декларантом або уповноваженою ним особою всіх документів, яких бракувало. При цьому де­кларанту або уповноваженій ним особі надається письмове або електронне повідомлення про необ­хідність подання додаткових документів у строк не пізніше 15 календарних днів з дня отримання зве­рнення.

У разі ненадання декларантом або уповноваженою ним особою всіх передбачених документів чи відомостей або встановлення факту здійснення розгляду іншим органом доходів і зборів звернення цього декларанта або уповноваженої ним особи щодо ідентичного товару орган доходів і зборів від­мовляє у розгляді звернення з обґрунтуванням причин, що стали підставою для відмови в прийнятті ПРК, з поверненням проб і зразків товару (у разі їх подання).

Відмова в розгляді звернення не пере­шкоджає повторному зверненню декларанта або уповноваженої ним особи за умови усунення при­чин, що були підставою для відмови.

Посадова особа ВМП перевіряє в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) наявність ПРК або Рішень на ідентичні, аналогічні або подібні товари до зазначених декла­рантом або уповноваженою ним особою відомостей у зверненні. Наявність ПРК перевіряється за до­помогою програмно-інформаційного комплексу «Реєстр попередніх рішень щодо класифікації та ко­дування товарів в УКТЗЕД» ЄАІС (далі - Реєстр ПРК ЄАІС). Наявність Рішень перевіряється за до­помогою бази даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС.

Якщо органом доходів і зборів раніше було прийнято Рішення стосовно товару, що є об’єктом зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжна­родній практиці замість договору (контракту), декларанта або уповноваженої ним особи і таке Рі­шення не змінено і не скасовано, а також якщо факти та умови, на основі яких було прийнято Рішен­ня, залишаються незмінними, то ПРК не надається, крім випадків, коли розглядається надання ПРК на КО.

Протягом наступного робочого дня після оформлення ПРК його електронна копія разом з наяв­ними фото товару вноситься посадовою особою ВМП до Реєстру ПРК ЄАІС.

Інформація про прийняті органами доходів і зборів ПРК, за винятком інформації, що є конфіден­ційною, оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реа­лізує державну податкову і митну політику, відповідно до вимог статті 23 Кодексу.

Оригінал ПРК видається (направляється) декларанту або уповноваженій ним особі, копія залиша­ється в органі доходів і зборів, який його видав. ПРК застосовується всіма органами доходів і зборів при митному оформленні. Відсутність ПРК не є підставою для відмови в митному оформленні, крім випадків, коли до митного оформлення надається КО.

Оригінал ПРК та його копія подаються декларантом або уповноваженою ним особою до органу доходів і зборів одночасно з документами для митного оформлення товару, відомості про який наве­дені у цьому ПРК. Посадова особа органу доходів і зборів після звірення копії ПРК з оригіналом по­вертає оригінал декларанту або уповноваженій ним особі. Копія ПРК залишається в органі доходів і зборів.

При митному оформленні органи доходів і зборів проводять ідентифікацію товару з метою вста­новлення відповідності його характеристик відомостям про товар, наведеним у ПРК.

У разі встановлення факту невідповідності товару відомостям, наведеним у ПРК, органом дохо­дів і зборів, яким виявлено невідповідність, надається інформація про цей факт органу доходів і збо­рів, який видав ПРК, після чого приймається рішення щодо митного оформлення пред’явленого това­ру згідно із законодавством України. Орган доходів і зборів, який видав ПРК, відкликає таке ПРК у порядку, визначеному статтею 23 Кодексу.

У разі втрати оригіналу ПРК орган доходів і зборів, який його видав, за вмотивованим звернен­ням видає декларанту або уповноваженій ним особі дублікат ПРК.

Видача дубліката здійснюється протягом 10 днів з дати подання заяви на підставі відомостей, які зберігаються в справах органу доходів і зборів, який його видав. На дублікаті ПРК проставляються дата та номер оригіналу, замість якого він виданий. При цьому над реєстраційним номером зазнача­ється слово: «ДУБЛІКАТ». Відмітка про видачу дубліката ПРК вноситься до Реєстру ПРК ЄАІС про­тягом наступного робочого дня після оформлення дубліката ПРК.

Строк дії дубліката ПРК не може перевищувати строку дії ПРК, замість якого він виданий. Вида­вати дублікати ПРК має право лише орган доходів і зборів, який видав оригінал (або його правона­ступник).

Таким чином, запроваджені положення Митного кодексу України щодо попередніх рішень з пи­тань класифікації товарів надають можливість скоротити термін митного оформлення за рахунок на­явності інформації про код товару до початку переміщення товарів через митний кордон. Надання попередніх рішень про класифікацію товарів зменшує ризики недостовірного або неповного деклару­вання товарів.

Порядок прийняття попередніх рішень органами доходів і зборів відповідає міжнародним нор­мам з питань класифікації товарів, зокрема Рекомендаціям Всесвітньої митної організації та вимогам Митного Кодексу Європейського Союзу.

<< | >>
Источник: Митний кодекс України: практичні аспекти : навчально-методичний посібник / ред. кол. : А. Д. Войцещук, І. О. Іващук, А. І. Крисоватий, О. М. Омельчук, П. В. Пашко та ін. - Терно­піль : ТНЕУ,2016. - 516 с.. 2016

Еще по теме Стаття 23. Попередні рішення.:

  1. Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
  2. Стаття 332. Попередній розгляд справи
  3. Відповідно до п.5ч. 1 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Що слід розуміти під новим рішенням суду і в яких випадках рішення вважається зміненим?
  4. 86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
  5. Стаття 341. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення
  6. Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
  7. Як повинен поступити суд касаційної інстанції, якщо в касаційній скарзі міститься прохання про скасування рішення суду першої інстанції і не ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін, а також у випадку зміни такого рішення або прийняття нового рішення?
  8. В яких випадках при скасуванні рішення суду першої інстанції апеляційний суд ухвалює нове рішення, а в яких - замінює рішення?
  9. Зразок позовної заявияро поновлення на попередній роботіі оплату вимушеного прогулув разі переведення працівникабез його згоди па іншу роботу
  10. Апеляційним судом прийнята апеляційна скарга від позивача на заочне рішення. У ході розгляду апеляційним судом справи відповідач надав копії заяв, поданих до суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, про поновлення строку наперегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач також має намір оскаржити заочне рішення. Як поступити апеляційному суду?
  11. Чи вправі суд зупинити вирішення питання про визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні у разі подання боржником скарги на це рішення у вищестоящу судову інстанцію держави, суд якої ухвалив рішення?
  12. Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
  13. Як правильно розуміти кожну з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення? Які порушення норм процесуального права слід вважати такими, що призвели до неправильного вирішення справи (ч. З ст. 309 ЦПК)?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -