<<
>>

Стаття 324. Право касаційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

(Частина перша статті 324 в редакції Закону № 3570-IV від 16.03.2006 р.)

2. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

1. Право касаційного оскарження судових рішень є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у справі. Касаційна інстанція покликана перевіряти законність оскаржених рішень суду першої інстанції та своєчасно усувати помилки і порушення у роботі судів по розгляду цивільних справ. Крім того, така перевірка забезпечує формування єдиної прак­тики застосування судами норм матеріального й процесуального права.

2. Право касаційного оскарження належить, насамперед, особам, які брали участь у справі. Перелік цих осіб міститься у ч. 1 ст. 26 ЦПК. Сторони (позивач і відповідач) мають самостійне право на касаційне оскарження рішен­ня суду і в тих випадках, коли в справі беруть участь кілька позива­чів або відповідачів — співучасники (ст. 32 ЦПК) або коли судом здійснена заміна неналежної сторони (ст. 33 ЦПК). Якщо позивач не погоджується на заміну відповідача і суд притягає до участі в справі іншу особу як співвідповідача, обидва відповідачі впра­ві оскаржити рішення в касаційному порядку.

Таким же правом користуються процесуальні правонаступники сторін (ст. 37 ЦПК) та інших осіб, які беруть участь в справі, коли за законом таке правонаступництво може мати місце.

Право касаційного оскарження судових рішень надано також третім особам як з самостійними, так і без самостійних вимог (ст. ст. 34, 35 ЦПК), а також заявникам і заінтересованим особам по справах наказного та окремого провадження.

Право касаційного оскарження судового рішення мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки. Зазначені особи можуть подати касаційну скаргу, якщо оскаржуваним рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права, свободи або про їх обов‘язки. Тому, за загальним правилом, у цих осіб відсутні правові підстави для касаційного оскарження ухвал суду (оскільки ухвалами не вирішуються питання про спірні права та обов‘язки), а також оскарження рішень суду, які в майбутньому лише можуть вплинути на права та обов‘язки осіб, які не залучалися до справи. Особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в касаційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов‘язки цих осіб.

3. Предметом касаційного оскарження можуть бути рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду.

Будь-які рішення суду можна оскаржити в касаційному порядку повністю або частково. Зо­крема, коли сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не ос­порюючи резолютивної частини рішення, не згодні з його мотиву­вальною частиною, вони вправі оскаржити його лише в цій частині.

Ухвали суду першої інстан­ції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскар­жені у касаційному порядку, лише якщо вони прямо передбачені законом, а саме це ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29 частини першої ст.

293 ЦПК, а також ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі (про закриття провадження у справі, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження у справі).

Зокрема, не підлягають касаційному оскарженню ухвали суду першої інстанції після їх перегляду апеляційним судом, що стосуються:

- забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;

- відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;

- передачі справи на розгляд іншому суду;

- відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

- визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

- визначення розміру судових витрат;

- внесення виправлень у рішення;

- відмови ухвалити додаткове рішення;

- роз'яснення рішення;

- поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

- тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

- оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

- примусового проникнення до житла;

- виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

- звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника.

4. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На відміну від апеляційних судів, суд касаційної інстанції не перевіряє обґрунтованості рішень та ухвал. Тому в касаційній скарзі недоцільно покликатися на неправильне дослідження чи оцінку фактичних обставин справи судом першої або (та) апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 335 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність засто­сування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати дове­деними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

<< | >>
Источник: Науково практичний коментар до ЦПК України. 2006

Еще по теме Стаття 324. Право касаційного оскарження:

  1. 3-і Процесуальні форми та підстави участі прокурора у цивільному процесі
  2. Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
  3. Стаття 324. Право касаційного оскарження
  4. § 5. Принцип процесуальної рівноправності сторін
  5. § 2 . Правила територіальної підсудності цивільних судів
  6. § 1. Підстави та форми участі
  7. § 2. Право на оскарження судових рішень та право на справедливий судовий розгляд
  8. § 5. Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішень та ухвал в суді апеляційної інстанції
  9. § 1. Сутність та значення перегляду судових постанов у касаційному порядку
  10. § 5. Оскарження ухвал суду першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку
  11. § 2. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
  12. Хто вправі оскаржити в касаційному порядку судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій? Чи справі оскаржити судове рішення, що набрало законної сили, не учасники процесу та який їхпроцесуальний статус? Наведіть приклади.
  13. ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ процесуальних строків, закріплених у ЦПК України
  14. СУДОВА ПРАКТИКА:
  15. Оскарження потерпілим рішень, якими закінчується провадження у справі
  16. 2. Іарантп реалізації прав потерпілого в кримінальному судочинстві
  17. Кримінально-процесуальні функції вторинного рівня та їх реалізація в кримінальному провадженні
  18. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -