Стаття 69. Класифікація товарів.

1. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визна­чаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

2. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, пода­них до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

3. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів то­варів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко- технологічну документацію на них.

4. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

5. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі конт­ролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару вини­кають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

6. Штрафи й інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів ви­ключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на ха­рактер цього рішення.

7. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або упов­новажена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

8. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Нормами Митного кодексу, а саме статті 69, передбачено, що класифікація проводиться при де­кларуванні товарів, при цьому органи доходів і зборів здійснюють контроль класифікації товарів, та у випадку виявлення невірної класифікації мають право самостійно класифікувати товар.

При декларуванні товарів декларант або уповноважена ним особа повинні виконувати вимоги статті 257 Митного кодексу України, зокрема пункту п’ятого частини восьмої стосовно відомостей про товари (найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифіку­вати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних і комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД).

Першою та другою частинами статті 69 Митного кодексу України зазначається, що класифікує товар декларант або уповноважена ним особа, а органи доходів і зборів здійснюють контроль прави­льності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадо­вої особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наяв­ні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформ­лення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

При цьому частиною четвертою статті 69 Митного кодексу України встановлено, що орган дохо­дів і зборів має право самостійно класифікувати задекларовані товари у випадку виявлення під час або після їх митного оформлення порушення правил класифікації товарів.

Рішення про визначення коду товару приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, в тому числі, за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, у складних ви­падках митних формальностей; у випадках, передбачених законодавством України з питань держав­ної митної справи.

Положеннями Митного кодексу затверджено порядок класифікації товарів, який відповідає від­повідним рекомендаціям Всесвітньої митної організації, а саме, цей порядок складається з трьох ета­пів - класифікація товару декларантом, контроль правильності класифікації посадовими особами ор­гану доходів і зборів під час митного оформлення товару, перевірка правильності класифікації това­рів після завершення митного оформлення цих товарів.

Частиною п’ятою статті 69 Митного кодексу України надано визначення складного випадку кла­сифікації товарів. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару вини­кають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких вимагає додаткової інфо­рмації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Прийняття рішень про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у складних випадках здійснює спеціалізований підрозділ органу доходів і зборів, зокрема шляхом отримання додаткової інформації (техніко-технологічної документації на товар (офіційно видані книги, державні стандарти, технічні умови, каталоги фірм-виробників, креслення виробів, паспорти виробу, інструкції користувача, реце­птури тощо), фотознімків, схем, специфікацій та інших документів.

Якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різ­них галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки при застосуванні системи управління ризиками і спрацюванні індикатору «профілю ризику», то орган доходів і зборів може звернутися до спеціалізованого органу доходів і зборів з питань експе­ртного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Норми відбору, норми техніки безпеки, термін доставки зразків, строк проведення зразків, строк проведення досліджень, порядок взаємодії органів доходів і зборів зі спеціалізованими органами до­ходів і зборів з питань експертного забезпечення та його відокремлених підрозділів розробляється спеціалізованим органом доходів і зборів відповідно до статей 255, 356 - 357 Митного кодексу Укра­їни.

Частиною шостою статті 69 Митного кодексу України визначено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, коли прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийняте на підставі пода­них заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної та/або неповної інформації, що суттєво вплинуло на його характер.

Визначена шостою частиною статті 69 норма призначена для посилення дисципліни дотримання положень чинного законодавства та правил класифікації інспекторським складом органів доходів і зборів, адже при наявності достовірної та повної інформації про товар відповідальність за невірну класифікацію покладається на посадову особу органу доходів і зборів.

Проте ця норма стосується тільки штрафів і санкцій, обов’язкові платежі, у разі виявлення невір­ної класифікації товару після митного оформлення, згідно з положеннями Митного кодексу, суб’єкт ЗЕД зобов’язаний внести до Державного бюджету в повному обсязі.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються в установленому законодавством порядку.

У разі незгоди декларант або уповноважена ним особа має право на оскарження рішення органу доходів і зборів щодо класифікації товарів відповідно до глави 4 Митного кодексу України, згідно з якою встановлено оскарження рішень, дій та бездіяльності органів доходів і зборів, організацій, їх посадових осіб й інших працівників і відповідальність за них.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер. Це положення восьмої час­тини 69 статті Митного кодексу України надає можливість посадовим особам органів доходів і зборів при оскарженні прийнятих рішень у судовому порядку відстоювати право органів доходів і зборів на проведення класифікаційної роботи як сукупності заходів, що здійснюються посадовими особами ор­ганів доходів і зборів для забезпечення правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Контрольні запитання:

1. Що є основою для Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД)?

2. Яким документом затверджується Українська класифікації товарів зовнішньоекономічної дія­льності (УКТ ЗЕД)?

3. Як систематизовано товари в УКТ ЗЕД?

4. Який орган здійснює ведення УКТ ЗЕД?

5. Що вважається складним випадком класифікації товарів?

6. В якому випадку застосовуються штрафи та інші санкції за несплату митних платежів і за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів?

7. Яка структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД?

8. Що передбачає ведення УКТ ЗЕД?

9. Що здійснюють органи доходів і зборів стосовно класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД?

10. Чи можна використовувати висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів за УКТ ЗЕД?