Стаття 296. Особливості застосування ставок митних платежів під час незаконного перемі­щення товарів через митний кордон України та використання товарів з порушенням встанов­лених обмежень.

1. У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України або вивезення їх з цієї території суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставками, встановле­ними на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день вста­новити неможливо, - на день виявлення факту такого ввезення (вивезення).

2. У разі втрати, недоставки чи видачі без дозволу органів доходів і зборів товарів, що пере­бувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання.

3. У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України базою оподаткування є митна вартість цих товарів, їх кількість або інші показники, встановлені законом, що викорис­товуються для визначення бази оподаткування, на день нарахування митних платежів, відпові­дно до частини першої цієї статті. Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання органу доходів і зборів точних відомостей про характер това­рів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума митних платежів визначаєть­ся виходячи з найбільшої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

4. У разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день при­йняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази опо­даткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Вказана стаття регламентує особливості визначення ставок митних платежів залежно від виду порушення порядку переміщення товарів через митний кордон України та їх використання, а саме у випадках:

- незаконного ввезення товарів на митну територію України або вивезення їх з цієї території;

- втрати, недоставки чи видачі без дозволу органів доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні;

- нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування;

- порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподатку­вання.

Незаконне ввезення товарів на митну територію України або вивезення їх з цієї території являє собою ввезення (вивезення) товарів з порушенням (невиконанням або неналежним виконанням) ви­мог, встановлених законодавством України з питань митної справи. За таке правопорушення можуть накладатись адміністративне стягнення постановою органу доходів і зборів та/або суду (судді) або покарання вироком суду, виконання яких не звільняє від сплати належних митних платежів. Тому в таких випадках суми митних платежів нараховуються органом доходів і зборів, але з урахуванням ви­значених коментованою статтею особливостей.

Так, відповідно до частини 1 вказаної статті МК у випадку незаконного ввезення товарів на мит­ну територію України або вивезенні їх з цієї території суми належних до сплати митних платежів на­раховуються за ставками, встановленими на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо - на день виявлення факту такого ввезення (виве­зення). День переміщення є днем фактичного перетину товарами митного кордону України, що засві­дчується органом доходів і зборів при прийнятті товарів, транспортних засобів комерційного призна­чення та документів на них до митного оформлення згідно з вимогами частини 2 статті 248 МК шля­хом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформа­ційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законо­давства її замінює, а також на товаросупровідних і товарно-транспортних документах у разі їх подан­ня на паперовому носії.

Відповідно до частини 2 коментованої статті при втраті, недоставці чи видачі без дозволу органів доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання. Вказане ді­яння є порушенням митних правил, передбачене статтею 470 МК (див. коментар до відповідної ст.). Для визначення дня прийняття товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання з метою застосування відповідної ставки митних платежів дивитись коментарі до глави 17 «Транзит» і глави 29 «Тимчасове зберігання» МК.

Відповідно до частини 4 коментованої статті в разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, помі­щення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних плате­жів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлен­ня. День прийняття митної декларації, решти документів на товари і транспортні засоби комерційно­го призначення до митного оформлення визначається, як було вказано вище, згідно з вимогами час­тини 2 статті 248 МК.

Для розрахунку ставки митних платежів необхідно визначити базу оподаткування, яка з ураху­ванням особливостей, перерахованих у коментованій статті, являє собою митну вартість товарів, їх кількість або інші показники, встановлені законом для визначення бази оподаткування, на день нара­хування митних платежів. Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання органу доходів і зборів точних відомостей про характер товарів, їх назву, кіль­кість, країну походження і митну вартість, сума митних платежів визначається, виходячи з найбіль­шої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей. Джерелами таких відомостей можуть бути інформаційні бази даних ор­ганів доходів і зборів, офіційна інформація від органів доходів і зборів іноземних держав тощо. Дода­ткову інформацію щодо змісту поняття «база оподаткування» дивитись коментар до статті 294 МК.