Митні правовідносини і їх елементи

Митні правовідносини - це суспільні відносини, які регулюються нормами митного права і виникають у процесі і з приводу переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Особливості митних правовідносин:

1) вони виникають, функціонують і розвиваються лише на основі митно-правових норм, які містяться у різних джерелах. Відносини, які не врегульовані нормами права, не мають правового характеру.

2) зазначені відносини є індивідуалізованими, оскільки в них вступають конкретні суб'єкти - носії юридичних прав і обов'язків. При цьому учасниками правовідносин може бути дві і більше сторін.

3) вони виникають внаслідок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України або ж пов'язані із таким переміщенням. Іншими словами, зазначені правовідносини носять майновий характер, оскільки передбачають переміщення матеріальних чи грошових цінностей. Така особливість пов'язана із специфікою предмета правового регулювання митного права.

4) вони мають публічний характер. Для їх виникнення, як правило, достатньо волевиявлення однієї із сторін. У переважній більшості стороною у цих правовідносинах виступає орган доходів і зборів, який у своїй діяльності застосовує імперативний метод: стягує митні платежі, здійснює митний контроль, притягує до відповідальності винних осіб.

5) ці відносини охороняються від можливих порушень примусовою силою держави в особі її органів. Учасник правовідносин, який вважає, що його права порушено, має право звернутись за захистом у компетентні органи. У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини у громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як і будь-які правовідносини, митні правовідносини мають свою структуру, яка включає у себе: об'єкт правовідносин, суб'єкт правовідносин і зміст правовідносин.

Об’єктом митних правовідносин є порядок, який існує у зв'язку із переміщенням через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Транспортні засоби (ст. 4 МКУ) - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

а) транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення;

б) транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби загальною масою до 3,5 тонни та причепи до них, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Валютні цінності:

а) валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території

8 України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;

б) іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;

в) платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;

г) банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

В залежності від напрямку руху товари диференціюються на ті, що ввозяться, ті, що вивозяться і транзитні. Товари, що ввозяться, на територію України поступають з іншої держави. При цьому країною їх походження може бути як інша держава, так і Україна при умові їх попереднього вивозу. Товари, що вивозяться, як правило виробляються в Україні і переміщаються на територію іншої держави. Транзитні товари рухаються із однієї держави в іншу, переміщаючись при цьому по митній території України.

Залежно від митного статусу товари поділяються на українські й іноземні. Митний статус товарів - належність товарів до українських або іноземних.

Українські товари - товари:

а) які повністю отримані (вироблені) на митній території України та які не містять товарів, ввезених із-за меж митної території України. Товари, повністю отримані (вироблені) на митній території України, не мають митного статусу українських товарів, якщо вони отримані (вироблені) з товарів, які не перебувають у вільному обігу на митній території України;

б) ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території;

в) отримані (вироблені) на митній території України виключно з товарів повністю вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України.

Іноземні товари - товари, що не є українськими, а також товари, що втратили митний статус українських товарів відповідно до Митного Кодексу.

Залежно від ефективності досягнення цілей митної справи, можна виділити такі категорії товарів:

а) товари, ввезення яких Україна не потребує (наприклад, алкогольні напої, продукти харчування тощо). Ефективним бар'єром проти проникнення аналогічних товарів на український ринок шляхом встановлення високих тарифних імпортних ставок;

б) товари, які можуть конкурувати із вітчизняними товарами (наприклад, кондитерські вироби, трикотаж, автомобілі, парфумерні вироби тощо). У цьому випадку тарифні ставки повинні бути збалансовані, щоб забезпечити наявність імпорту на ринку і створити умови для конкуренції;

в) товари, які не виробляються або ж не можуть вироблятись в Україні (наприклад, екзотичні фрукти, унікальні технології, медикаменти тощо).

Через митний кордон переміщаються також контрафактні товари. Контрафактні товари - товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону;

Суб’єктами митних правовідносин є їх конкретні учасники. Як правило, з однієї сторони, це органи доходів і зборів, а з іншої - фізичні і юридичні особи, які переміщають через митний кордон України товари і транспортні засоби.

Зміст митних правовідносин складають суб’єктивні права і обов'язки їх учасників.

Митні правовідносини можна поділяти на різні види.

За характером діяльності митних органів: регулятивні й охоронні. Регулятивні митні правовідносини пов’язані із правомірною поведінкою усіх суб’єктів, охоронні правовідносини виникають у процесі вчинення суб’єктом митного права порушення митного законодавства.

За кількістю сторін: прості і складні. У простих правовідносинах участь бере дві сторони, у складних - три і більше.

За ступенем наближення до факту переміщенні: прямі (їх більшість) і непрямі. Прямими зазначені відносини є тоді, коли безпосередньо базуються на переміщенні вантажів через митний кордон України, а непрямі виникають у зв’язку чи внаслідок переміщення товарів через кордон. Наприклад, перевізник, не займаючись зовнішньоекономічною діяльністю, отримує дозвіл на внутрішній митний транзит товарів, які раніше було ввезено на митну територію держави.

Залежно від характеру норм, які лежать в основі виникнення митних правовідносин: матеріальні і процесуальні.