Стаття 6. Митні інтереси та митна безпека.

1. Митні інтереси України - це національні інтереси України, забезпечення та реалізація яких досягається шляхом здійснення державної митної справи.

1. Митна безпека - це стан захищеності митних інтересів України.

До митних інтересів, захист яких забезпечує митну безпеку України, можна віднести:

- створення сприятливих умов для полегшення торгівлі;

- сприяння транзитові;

- прискорення товарообігу й пасажиропотоку через митний кордон;

- своєчасне й повне стягнення податків і митних зборів;

- ефективну організацію боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил та ефективно­го запобігання їм (у тому числі попередження та відвернення правопорушень);

- наближення митного законодавства України до світових вимог, розвиток міжнародного співро­бітництва в галузі митної справи;

- забезпечення конфіденційності інформації щодо суб’єктів ЗЕД; збільшення транзитної приваб­ливості країни;

- недопущення ввезення на територію держави неякісних товарів, використання й споживання яких становить небезпеку для здоров’я населення;

- недопущення ввезення продукції низького морально-етичного змісту, зокрема такої що пропа­гує міжнаціональні конфлікти, сепаратизм тощо.

Митним інтересам держави протистоять загрози. Джерело митної загрози - дії та вплив людсь­ких, соціально-економічних, техногенних і природних чинників, її носії - товари і транспортні засо­би, що перетинають митний кордон; особи, пов’язані з митною діяльністю; природні й техногенні явища, здатні зупинити або обмежити митну діяльність.

Митні загрози є результатом суперечностей, що формуються в самому суспільстві, у зовнішньо­економічних сферах, у політичних і економічних відносинах, у регіонах, у природних та інших яви­щах тощо, тому нагальною є потреба виявлення причин цих суперечностей з метою їх попередження та досягнення стану безпеки. Причини небезпеки - це суперечності, що призводять до загроз, резуль­тати прояву яких набувають якісно суттєвого характеру.

Небезпеку можна трактувати як суттєвий ризик, виникнення якого високоймовірне. Тоді митна небезпека - об’єктивна можливість негативного впливу на стан митної безпеки, а її джерело - сукуп­ність реальних або потенційних економічних, політичних, техногенних та природних умов і явищ, їх властивостей та суперечностей, дій і намірів певних суб’єктів митних економічних відносин, яка міс­тить у собі та створює (у різному поєднанні) ризикові ситуації, які сприяють виникненню намірів пе­реміщення товарів і транспортних засобів на територію країни шляхом економічного й митного шах­райства, прояву деструктивних властивостей наявного регуляторного інструменту організації та за­безпечення митної діяльності, а також інших митних небезпек. Митний ризик - це кількісна величина митного виклику у вигляді визначеної оцінки чи ймовірності реалізації дійсної або потенційної мит­ної загрози з точки зору усвідомленої можливості виникнення митної шкоди. Ймовірність реалізації загрози повинна збалансовано розраховуватися на підставі комплексної оцінки показників її ймовір­ності як у зовнішньому, так і у внутрішньому середовищі.

В Україні поняття економічної безпеки офіційно запроваджено до нормативної лексики у Кон­ституції України ст.

Під митною безпекою слід розуміти стан захищеності національних інтересів, забезпечення й ре­алізацію яких покладено на митні адміністрації країни, що дає змогу незалежно від будь-яких зовні­шніх і внутрішніх загроз забезпечити здійснення митної справи. Відповідно під митною безпекою України пропонується розуміти стан захищеності національних інтересів України в митній галузі, який дає змогу в різних зовнішніх і внутрішніх умовах, незалежно від будь-яких загроз, забезпечити: переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів; здійснення митного регулювання, пов’язаного із встановленням та справлянням митних податків і зборів; застосування процедур мит­ного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням заходів із тарифного й нетарифного регулювання; проведення боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, а також виконан­ня інших покладених на органи доходів і зборів завдань шляхом ефективної реалізації митної спра- 5 ви.

До найважливіших національних економічних інтересів у сфері митно-тарифних відносин можна віднести:

- приєднання й адаптацію до міжнародної системи митних взаємовідносин;

- структурну перебудову митної системи, наближення її до суб’єктів зовнішньоекономічної дія­льності;

- зменшення впливу адміністративних бар’єрів на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

- створення умов для активізації розвитку економічних суб’єктів, вітчизняного науково- технічного й інноваційного потенціалів, підвищення конкурентоздатності національної економіки;

- упровадження дієвого механізму збереження й відтворення природних, трудових, інтелектуа­льних, енергетичних ресурсів і основних фондів на території держави, а також економічного стиму­лювання найефективнішого їх використання в межах країни;

- заохочення підприємств до ефективного зовнішньоекономічного співробітництва;

- забезпечення збалансованості структури зовнішньої торгівлі шляхом застосування прийнятих у міжнародній практиці заходів, що підвищить експортний потенціал, задовольнить потреби внутріш­нього ринку, захистить вітчизняних товаровиробників.

До митних інтересів, захист яких забезпечує митну безпеку України, можна зарахувати^{[9] [10]:}

- створення сприятливих умов для полегшення торгівлі;

- прискорення товарообігу й пасажиропотоку через митний кордон;

- своєчасне й повне справляння митних платежів;

- ефективну організацію боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил та ефективно­го запобігання їм (у тому числі попередження та відвернення правопорушень);

- наближення митного законодавства України до світових вимог, розвиток міжнародного співро­бітництва в галузі митної справи;

- забезпечення конфіденційності інформації щодо суб’єктів ЗЕД;

- збільшення транзитної привабливості країни;

- недопущення ввезення на територію держави неякісних товарів, використання й споживання яких становить небезпеку для здоров’я населення;

- недопущення ввезення продукції низького морально-етичного змісту, зокрема такої, що пропа­гує міжнаціональні конфлікти, сепаратизм тощо.