<<
>>

Глава 4 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ТОВАРИСТВ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

До господарських товариств - об'єднань капіталів на-

лежить також товариство з додатковою відповідальністю

(далі - ТДВ), хоча йому притаманна більша кількість рис

персональних товариств, ніж АТ і ТОВ.

Це зумовлено до-

датковою обмеженою відповідальністю його учасників за

борги товариства, а також присутністю в цьому виді гос-

подарських товариств вищезгаданих рис персональних то-

вариств, як і в ТОВ (обов'язковість персональної участі у

вирішенні питань, щодо яких закон вимагає одностайності,

відносна легкість зміни статутного фонду, можливість по-

кладення на учасників обов'язку сплати додаткових внес-

ків, більша простота управління справами порівняно з АТ,

обмежений рух учасників та підстави для зміни складу

учасників). Загалом ТДВ подібне до ТОВ у частині, що не

стосується відповідальності його учасників. Як уже за-

значалося, в законодавстві деяких країн аналог вітчизняного

ТДВ охоплюється поняттям ТОВ. Отже, перше (ТДВ) можна

назвати різновидом другого (ТОВ). З огляду на зазначені

-197-

обставини вітчизняний законодавець цілком закономірно

поширює дію більшості норм, що регулюють правове стано-

вище ТОВ, на ТДВ [1].

Закон визначає ТДВ як таке господарське товариство,

статутний фонд якого поділений на частки визначених

установчими документами розмірів і учасники якого відпо-

відають за боргами товариства своїми внесками до статут-

ного фонду, а за недостатності цих сум - додатково на-

лежним їм майном в однаковому для всіх учасників крат-

ному розмірі до внеску кожного учасника; при цьому гра-

ничний розмір відповідальності учасників передбачається

в установчих документах товариства [2].

Законодавець тут знову припускається помилки щодо

обсягу відповідальності учасників товариства, зазначаючи,

що вони насамперед відповідають своїми внесками до ста-

тутного фонду товариства, котрі з моменту реєстрації ТДВ

стають власністю останнього, а в учасників, які зробили

такий внесок, замість майнових виникають зобов'язальні

права.

Відповідати ж чужим майном учасники не можуть.

Тому точніше було б визначити межі відповідальності учас-

ників цього товариства на зразок того, як це робить ро-

сійський законодавець у ст. 95 першої частини Цивільного

кодексу Російської Федерації: учасники такого товариства

(тобто ТДВ) солідарне несуть субсидіарну відповідальність

за його зобов'язаннями своїм майном в однаковому для

всіх кратному розмірі до вартості їхніх внесків, що визна-

чається установчими документами товариства. Тоді питан-

ня щодо характеру та обсягу відповідальності учасників

ТДВ будуть точніше врегульовані, оскільки з норм вітчиз-

няного закону важко визначити характер такої відпові-

дальності - чи є вона солідарною чи частковою. Доцільно

також використати положення названої статті Цивільно-

го кодексу Російської Федерації щодо відповідальності

учасників товариства в разі банкрутства одного з них, пе-

редбачивши, що в такому випадку його відповідальність

-198-

за зобов'язаннями товариства розподіляється між рештою

учасників, якщо інше не передбачено установчими доку-

ментами товариства. Це гарантувало б захист інтересів

кредиторів ТДВ, що особливо гостро постає в довірчих то-

вариствах, які за організаційно-правовою формою належать

до ТДВ.

Подібність правового становища ТДВ до ТОВ (за винят-

ком характеру та обсягу відповідальності учасників) зу-

мовлює подібність їхнього правового регулювання з питань,

що не стосуються відповідальності учасників, і відповідно

- застосування більшості норм гл. 2 Закону України "Про

господарські товариства", що має назву "Товариство з об-

меженою відповідальністю", до ТДВ.

ТДВ також діє на підставі двох установчих документів

- установчого договору і статуту, в яких, однак, на відміну

від ТОВ має бути зазначений граничний розмір відповідаль-

ності учасників через установлення однакового для всіх

учасників кратного розміру до їх внесків (така додаткова

відповідальність виникає в учасників ТДВ і перед товари-

ством, і перед його кредиторами); має ті самі вимоги щодо

мінімального розміру і порядку формування статутного

фонду (за винятком довірчих товариств, які щодо цього

мають свою специфіку) та резервного фонду; схема управ-

ління справами ТДВ подібна до ТОВ: збори учасників -

вищий орган, що вирішує найважливіші для товариства

питання і виносить рішення простою більшістю голосів чи

одностайно (у спеціально зазначених у законі випадках),

виконавчий орган - одноособовий (директор) або колегі-

альний (дирекція), контрольний орган - ревізійна комі-

сія, яка формується з учасників товариства; подібний до

ТОВ обмежений рух учасників і правила відступлення

частки учасника та правове регулювання інших питань, не

пов'язаних з обсягом і характером відповідальності учас-

ників.

Спільність багатьох рис у ТОВ і ТДВ зумовлює і спіль-

-199-

ність проблем щодо вдосконалення правового регулюван-

ня їх створення, діяльності та ліквідації.

Рівночасно ТДВ мають деякі особливості. Додатковий

характер відповідальності учасників цього виду товариств

забезпечує їм можливість займатися тими видами діяль-

ності, які не можуть виконувати ТОВ (страхова діяльність,

наприклад).

У формі ТДВ функціонують довірчі товариства (далі -

ДТ). їхнє правове становище регулюється Декретом Кабі-

нету Міністрів України від 17.03.1993 р. "Про довірчі то-

вариства"[3]. Характерними рисами цих товариств є такі:

господарська організація корпоративного типу;

має організаційно-правову форму товариства з додат-

ковою відповідальністю і всі його основні ознаки;

специфічний предмет діяльності - здійснює представ-

ницьку діяльність відповідно до договорів, укладених з

довірителями майна щодо реалізації їхніх прав власників

(здійснює довірчі операції);

виконує роль фінансового посередника в процесі при-

ватизації; ця діяльність здійснюється після подання до

комерційного банку дозволу (ліцензії) Фонду державного

майна України на право здійснення представницької діяль-

ності з приватизаційними паперами;

особливі вимоги до розміру статутного фонду (пови-

нен становити не менш як 1 млн карбованців) [4] та його

складу (формується виключно за рахунок коштів і цінних

паперів учасників);

особливість внесення вкладів учасників (до моменту

реєстрації ДТ кожен з його засновників зобов'язаний вне-

сти на тимчасовий рахунок принаймні 50% від зазначе-

ного в установчих документах розміру його вкладу до ста-

тутного фонду, що має підтверджуватись документами, ви-

даними комерційним банком, а протягом наступних трьох

місяців - внести свій вклад повністю);

обов'язковість аудиторської перевірки фінансового

-200-

стану засновників (крім фізичних осіб) ДТ щодо їхньої

спроможності зробити відповідні внески до статутного

фонду;

субсидіарна відповідальність учасників ДТ за його

зобов'язаннями належним їм майном у п'ятикратному

розмірі до внеску кожного учасника;

обслуговування довірчих операцій ДТ здійснюється

комерційним банком, відносини з яким визначаються до-

говором, що повинен відповідати типовому договору, який

затверджується Фондом державного майна України та

Національним банком України;

розрахунковий рахунок ДТ відкривається комерцій-

ним банком, що обслуговує здійснення довірчих операцій

і забезпечує відповідальне зберігання власних коштів ДТ

та майна довірителів;

обов'язковість персональної участі учасників ДТ в його

основній діяльності: учасники ДТ е водночас довіреними

особами, які здійснюють довірчі операції від імені ДТ і

повинні діяти виключно для реалізації інтересів власників

за умовами укладеного між ними договору; при цьому

вартість майна, що його довірена особа бере на обслугову-

вання у довірителів майна, не повинна сумарно перевищу-

вати частки довіреної особи в статутному фонді ДТ та відпо-

відно її особистої додаткової відповідальності;

особливий порядок обліку (здійснюється на спеціаль-

них довірчих рахунках, обов'язковість підписання платі-

жних документів щодо довірчих операцій з майном чи

коштами довірителя усіма довіреними особами) і звітності;

особливий порядок здійснення обліку й контролю за

діяльністю ДТ (встановлюється фондом державного май-

на України, Національним банком України і Міністер-

ством Фінансів України);

обов'язковість підтвердження аудиторською перевір-

кою достовірності й повноти річного балансу і звітності ДТ.

Проблема ДТ полягає в невизначеності законодавством

-201-

вимог до майнового стану їхніх учасників і відсутністю

належного контролю за їхньою діяльність з боку згаданих

державних органів, що призвело на практиці до фіктив-

ності встановленого законодавством 5-кратного розміру

їхньої відповідальності.

Не маючи відповідної кількості

майна на праві власності, значна частина ДТ та їх учасни-

ки фактично виявилися неспроможними покрити боргові

зобов'язання товариства, що призвело до порушення май-

нових прав клієнтів цих товариств - тих довірчих влас-

ників, в інтересах яких мали діяти довірені особи - учас-

ники ДТ. За даними Державної податкової адміністрації

України до сфери ДТ залучено близько 4 млн довірителів

майна (коштів); вартість переданого в довірче управління

майна становить майже 217 млн грн.; із загальної суми

залучених коштів 118,6 млн грн. витрачено не за призна-

ченням (придбання автомобілів, меблів, офісів, квартир

тощо); заборгованість перед довірителями сягнула 262,5

млн грн.; значну частину довірених коштів, особливо у

валюті, вивезено за межі України [5].

В зв'язку із зазначеними обставинами з метою вияв-

лення платоспроможності засновників (учасників ) ТДВ

щодо виконання взятих на себе зобов'язань (в т. ч. і по-

в'язаних з додатковою відповідальністю) уявляється до-

цільним передбачити в законодавчому порядку обов'язко-

вий аудит їхнього майнового стану - щодо юридичних осіб

і наявність у фізичних осіб, які бажають стати засновни-

ками (учасниками) ТДВ (насамперед ДТ), нерухомого май-

на на суму, що дорівнює або перевищує обсяг їхньої відпо-

відальності; протягом терміну участі таких осіб у ТДВ на

це майно має бути накладена заборона щодо його відчужен-

ня або надання в заставу.

Деякі автори пропонують запровадити додаткові меха-

нізми реалізації відповідальності ДТ та їхніх учасників, а

також забезпечення виконання ними взятих на себе зобо-

в'язань, зокрема: передбачити можливість пред'явлення до

-202-

учасників такого товариства позовів про стягнення забор-

гованості товариства без визнання його банкрутом; пошири-

ти на клієнтів ДТ дію Закону України "Про захист прав

споживачів" [6]; заборонити інвестиційним компаніям

входити до складу учасників ДТ; зобов'язати ДТ включа-

ти до договору з довірителями майна положення про стра-

хування як майбутнього прибутку, так і ризику [7]; передба-

чити обов'язковість створення в ДТ спостережної ради,

половину складу якої становили б незалежні члени (тобто

особи, що не є учасниками цього товариства): представник

обслуговуючого банку, представник фінансового органу,

представник Фонду державного майна України (якщо ДТ

здійснює операції з приватизаційними паперами); забезпечи-

ти грунтовність і публічність відомостей державної реєстра-

ції та результатів фінансово-господарської діяльності ДТ [8].

* * *

Узагальнюючи характеристику ТДВ, можна визначити

такі його основні риси:

господарська організація корпоративного типу;

різновид господарського товариства з усіма притаман-

ними останньому рисами відповідно до законодавства Укра-

їни, включно з наявністю статусу юридичної особи і влас-

ного майна, яке формується за рахунок вкладів учасників,

виробленої продукції, отриманих доходів, набутого за ра-

хунок останніх та на інших законних підставах майна;

установчі документи - установчий договір і статут;

обов'язковість статутного і резервного фондів, які

мають відповідати встановленим законом вимогам щодо

їхнього мінімального розміру і порядку формування;

поділ статутного фонду на частки, розмір яких визна-

чається установчими документами і може бути будь-яким

(рівним або різним);

-203-

відповідальність товариства за власними зобов'язан-

нями всім майном, що належить товариству на праві влас-

ності;

наявність органів управління, з допомогою яких здій-

снюється управління справами товариства і його представ-

ництво у зовнішніх відносинах (з третіми особами): збори

учасників - вищий орган, дирекція (колегіальний) або

директор (одноособовий) - виконавчий орган, ревізійна

комісія - контрольний орган;

субсидіарна обмежена майнова відповідальність учас-

ників за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої

встановлюється або законом (щодо довірчих товариств) та/

або установчими документами ТДВ в однаковому для всіх

учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника;

подібність правового становища ТДВ і його учасників

до правового становища ТОВ та його учасників, за винят-

ком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних із цим

питань (у т. ч. змісту установчих документів), зокрема:

а) можливість формування виконавчого органу з най-

маних працівників, які не є учасниками товариства;

б) обов'язковість для учасників майнової участі в това-

ристві (робити основний і додаткові внески, якщо останні

передбачені установчими документами або рішенням збо-

рів учасників);

в) обмеження обов'язкової персональної участі лише

випадками прийняття зборами учасників рішень із питань,

щодо яких закон вимагає одностайності;

г) можливість відступлення учасником своєї частки (її

частини) іншому учаснику (учасникам) за згодою решти

учасників або третім особам (якщо інше не передбачено

установчими документами товариства);

д) обмежений рух учасників; зміна складу учасників

відбувається через виключення учасника з товариства;

відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або

третій особі, якщо інше не передбачено установчими доку-

-204-

ментами товариства; спадкування частки учасника ~ фі-

зичної особи або правонаступництва учасника - юридич-

ної особи;

е) припинення участі в товаристві можливе в разі: смер-

ті учасника -фізичної особи або реорганізації чи лікві-

дації учасника - юридичної особи; відступлення частки

іншому учаснику (учасникам) або третій особі; виключен-

ня учасника з товариства; добровільного виходу учасника

з товариства з викупом його частки самим товариством;

виділення частки учасника на вимогу кредиторів остан-

нього, якщо для покриття його боргів не вистачає його влас-

ного майна.

-205-

<< | >>
Источник: Вінник О.М.. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. - К.,1998.- 309 с.. 1998

Еще по теме Глава 4 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ТОВАРИСТВ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ:

  1. § 1. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
  2. Товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю.
  3. 32. Главу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 13, ст. 69) доповнити пунктами 5-1 і 5-2 такого змісту:
  4. Вінник О.М.. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. - К.,1998.- 309 с., 1998
  5. § 2. Співвідношення правового статусу і правового становища особи в державі
  6. ГЛАВА 24. Правова поведінка і юридична відповідальність
  7. 4.1.1. Правове регулювання створення товариств на рівні ЄС
  8. Розділ 4 Створення товариств. Розкриття основної інформації про товариства
  9. Глава 3 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
  10. 3.2. Правова регламентація додаткових освітніх послуг
  11. Чи можливо при примусовому виконанні рішення суду про стягнення боргу з боржника - засновника господарського товариства звернути стягнення на статутний фонд господарського товариства?
  12. 1. Господарські об'єднання: поняття, види, особливості правового становища
  13. 2. Правове становище співвласників квартир багатоквартирного жилого будинку
  14. § 2. Правове становище Антимонопольного комітету
  15. § 1. Правове становище арбітражних судів
  16. Правовий статус іноземців і осіб без громадянства. Правовий статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Правовий статус закордонних українців та іммігрантів в Україні. Право притулку
  17. Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -