Глава 4 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ТОВАРИСТВ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
До господарських товариств - об'єднань капіталів на-
лежить також товариство з додатковою відповідальністю
(далі - ТДВ), хоча йому притаманна більша кількість рис
персональних товариств, ніж АТ і ТОВ.
Це зумовлено до-датковою обмеженою відповідальністю його учасників за
борги товариства, а також присутністю в цьому виді гос-
подарських товариств вищезгаданих рис персональних то-
вариств, як і в ТОВ (обов'язковість персональної участі у
вирішенні питань, щодо яких закон вимагає одностайності,
відносна легкість зміни статутного фонду, можливість по-
кладення на учасників обов'язку сплати додаткових внес-
ків, більша простота управління справами порівняно з АТ,
обмежений рух учасників та підстави для зміни складу
учасників). Загалом ТДВ подібне до ТОВ у частині, що не
стосується відповідальності його учасників. Як уже за-
значалося, в законодавстві деяких країн аналог вітчизняного
ТДВ охоплюється поняттям ТОВ. Отже, перше (ТДВ) можна
назвати різновидом другого (ТОВ). З огляду на зазначені
-197-
обставини вітчизняний законодавець цілком закономірно
поширює дію більшості норм, що регулюють правове стано-
вище ТОВ, на ТДВ [1].
Закон визначає ТДВ як таке господарське товариство,
статутний фонд якого поділений на частки визначених
установчими документами розмірів і учасники якого відпо-
відають за боргами товариства своїми внесками до статут-
ного фонду, а за недостатності цих сум - додатково на-
лежним їм майном в однаковому для всіх учасників крат-
ному розмірі до внеску кожного учасника; при цьому гра-
ничний розмір відповідальності учасників передбачається
в установчих документах товариства [2].
Законодавець тут знову припускається помилки щодо
обсягу відповідальності учасників товариства, зазначаючи,
що вони насамперед відповідають своїми внесками до ста-
тутного фонду товариства, котрі з моменту реєстрації ТДВ
стають власністю останнього, а в учасників, які зробили
такий внесок, замість майнових виникають зобов'язальні
права.
Відповідати ж чужим майном учасники не можуть.Тому точніше було б визначити межі відповідальності учас-
ників цього товариства на зразок того, як це робить ро-
сійський законодавець у ст. 95 першої частини Цивільного
кодексу Російської Федерації: учасники такого товариства
(тобто ТДВ) солідарне несуть субсидіарну відповідальність
за його зобов'язаннями своїм майном в однаковому для
всіх кратному розмірі до вартості їхніх внесків, що визна-
чається установчими документами товариства. Тоді питан-
ня щодо характеру та обсягу відповідальності учасників
ТДВ будуть точніше врегульовані, оскільки з норм вітчиз-
няного закону важко визначити характер такої відпові-
дальності - чи є вона солідарною чи частковою. Доцільно
також використати положення названої статті Цивільно-
го кодексу Російської Федерації щодо відповідальності
учасників товариства в разі банкрутства одного з них, пе-
редбачивши, що в такому випадку його відповідальність
-198-
за зобов'язаннями товариства розподіляється між рештою
учасників, якщо інше не передбачено установчими доку-
ментами товариства. Це гарантувало б захист інтересів
кредиторів ТДВ, що особливо гостро постає в довірчих то-
вариствах, які за організаційно-правовою формою належать
до ТДВ.
Подібність правового становища ТДВ до ТОВ (за винят-
ком характеру та обсягу відповідальності учасників) зу-
мовлює подібність їхнього правового регулювання з питань,
що не стосуються відповідальності учасників, і відповідно
- застосування більшості норм гл. 2 Закону України "Про
господарські товариства", що має назву "Товариство з об-
меженою відповідальністю", до ТДВ.
ТДВ також діє на підставі двох установчих документів
- установчого договору і статуту, в яких, однак, на відміну
від ТОВ має бути зазначений граничний розмір відповідаль-
ності учасників через установлення однакового для всіх
учасників кратного розміру до їх внесків (така додаткова
відповідальність виникає в учасників ТДВ і перед товари-
ством, і перед його кредиторами); має ті самі вимоги щодо
мінімального розміру і порядку формування статутного
фонду (за винятком довірчих товариств, які щодо цього
мають свою специфіку) та резервного фонду; схема управ-
ління справами ТДВ подібна до ТОВ: збори учасників -
вищий орган, що вирішує найважливіші для товариства
питання і виносить рішення простою більшістю голосів чи
одностайно (у спеціально зазначених у законі випадках),
виконавчий орган - одноособовий (директор) або колегі-
альний (дирекція), контрольний орган - ревізійна комі-
сія, яка формується з учасників товариства; подібний до
ТОВ обмежений рух учасників і правила відступлення
частки учасника та правове регулювання інших питань, не
пов'язаних з обсягом і характером відповідальності учас-
ників.
Спільність багатьох рис у ТОВ і ТДВ зумовлює і спіль-
-199-
ність проблем щодо вдосконалення правового регулюван-
ня їх створення, діяльності та ліквідації.
Рівночасно ТДВ мають деякі особливості. Додатковий
характер відповідальності учасників цього виду товариств
забезпечує їм можливість займатися тими видами діяль-
ності, які не можуть виконувати ТОВ (страхова діяльність,
наприклад).
У формі ТДВ функціонують довірчі товариства (далі -
ДТ). їхнє правове становище регулюється Декретом Кабі-
нету Міністрів України від 17.03.1993 р. "Про довірчі то-
вариства"[3]. Характерними рисами цих товариств є такі:
господарська організація корпоративного типу;
має організаційно-правову форму товариства з додат-
ковою відповідальністю і всі його основні ознаки;
специфічний предмет діяльності - здійснює представ-
ницьку діяльність відповідно до договорів, укладених з
довірителями майна щодо реалізації їхніх прав власників
(здійснює довірчі операції);
виконує роль фінансового посередника в процесі при-
ватизації; ця діяльність здійснюється після подання до
комерційного банку дозволу (ліцензії) Фонду державного
майна України на право здійснення представницької діяль-
ності з приватизаційними паперами;
особливі вимоги до розміру статутного фонду (пови-
нен становити не менш як 1 млн карбованців) [4] та його
складу (формується виключно за рахунок коштів і цінних
паперів учасників);
особливість внесення вкладів учасників (до моменту
реєстрації ДТ кожен з його засновників зобов'язаний вне-
сти на тимчасовий рахунок принаймні 50% від зазначе-
ного в установчих документах розміру його вкладу до ста-
тутного фонду, що має підтверджуватись документами, ви-
даними комерційним банком, а протягом наступних трьох
місяців - внести свій вклад повністю);
обов'язковість аудиторської перевірки фінансового
-200-
стану засновників (крім фізичних осіб) ДТ щодо їхньої
спроможності зробити відповідні внески до статутного
фонду;
субсидіарна відповідальність учасників ДТ за його
зобов'язаннями належним їм майном у п'ятикратному
розмірі до внеску кожного учасника;
обслуговування довірчих операцій ДТ здійснюється
комерційним банком, відносини з яким визначаються до-
говором, що повинен відповідати типовому договору, який
затверджується Фондом державного майна України та
Національним банком України;
розрахунковий рахунок ДТ відкривається комерцій-
ним банком, що обслуговує здійснення довірчих операцій
і забезпечує відповідальне зберігання власних коштів ДТ
та майна довірителів;
обов'язковість персональної участі учасників ДТ в його
основній діяльності: учасники ДТ е водночас довіреними
особами, які здійснюють довірчі операції від імені ДТ і
повинні діяти виключно для реалізації інтересів власників
за умовами укладеного між ними договору; при цьому
вартість майна, що його довірена особа бере на обслугову-
вання у довірителів майна, не повинна сумарно перевищу-
вати частки довіреної особи в статутному фонді ДТ та відпо-
відно її особистої додаткової відповідальності;
особливий порядок обліку (здійснюється на спеціаль-
них довірчих рахунках, обов'язковість підписання платі-
жних документів щодо довірчих операцій з майном чи
коштами довірителя усіма довіреними особами) і звітності;
особливий порядок здійснення обліку й контролю за
діяльністю ДТ (встановлюється фондом державного май-
на України, Національним банком України і Міністер-
ством Фінансів України);
обов'язковість підтвердження аудиторською перевір-
кою достовірності й повноти річного балансу і звітності ДТ.
Проблема ДТ полягає в невизначеності законодавством
-201-
вимог до майнового стану їхніх учасників і відсутністю
належного контролю за їхньою діяльність з боку згаданих
державних органів, що призвело на практиці до фіктив-
ності встановленого законодавством 5-кратного розміру
їхньої відповідальності.
Не маючи відповідної кількостімайна на праві власності, значна частина ДТ та їх учасни-
ки фактично виявилися неспроможними покрити боргові
зобов'язання товариства, що призвело до порушення май-
нових прав клієнтів цих товариств - тих довірчих влас-
ників, в інтересах яких мали діяти довірені особи - учас-
ники ДТ. За даними Державної податкової адміністрації
України до сфери ДТ залучено близько 4 млн довірителів
майна (коштів); вартість переданого в довірче управління
майна становить майже 217 млн грн.; із загальної суми
залучених коштів 118,6 млн грн. витрачено не за призна-
ченням (придбання автомобілів, меблів, офісів, квартир
тощо); заборгованість перед довірителями сягнула 262,5
млн грн.; значну частину довірених коштів, особливо у
валюті, вивезено за межі України [5].
В зв'язку із зазначеними обставинами з метою вияв-
лення платоспроможності засновників (учасників ) ТДВ
щодо виконання взятих на себе зобов'язань (в т. ч. і по-
в'язаних з додатковою відповідальністю) уявляється до-
цільним передбачити в законодавчому порядку обов'язко-
вий аудит їхнього майнового стану - щодо юридичних осіб
і наявність у фізичних осіб, які бажають стати засновни-
ками (учасниками) ТДВ (насамперед ДТ), нерухомого май-
на на суму, що дорівнює або перевищує обсяг їхньої відпо-
відальності; протягом терміну участі таких осіб у ТДВ на
це майно має бути накладена заборона щодо його відчужен-
ня або надання в заставу.
Деякі автори пропонують запровадити додаткові меха-
нізми реалізації відповідальності ДТ та їхніх учасників, а
також забезпечення виконання ними взятих на себе зобо-
в'язань, зокрема: передбачити можливість пред'явлення до
-202-
учасників такого товариства позовів про стягнення забор-
гованості товариства без визнання його банкрутом; пошири-
ти на клієнтів ДТ дію Закону України "Про захист прав
споживачів" [6]; заборонити інвестиційним компаніям
входити до складу учасників ДТ; зобов'язати ДТ включа-
ти до договору з довірителями майна положення про стра-
хування як майбутнього прибутку, так і ризику [7]; передба-
чити обов'язковість створення в ДТ спостережної ради,
половину складу якої становили б незалежні члени (тобто
особи, що не є учасниками цього товариства): представник
обслуговуючого банку, представник фінансового органу,
представник Фонду державного майна України (якщо ДТ
здійснює операції з приватизаційними паперами); забезпечи-
ти грунтовність і публічність відомостей державної реєстра-
ції та результатів фінансово-господарської діяльності ДТ [8].
* * *
Узагальнюючи характеристику ТДВ, можна визначити
такі його основні риси:
господарська організація корпоративного типу;
різновид господарського товариства з усіма притаман-
ними останньому рисами відповідно до законодавства Укра-
їни, включно з наявністю статусу юридичної особи і влас-
ного майна, яке формується за рахунок вкладів учасників,
виробленої продукції, отриманих доходів, набутого за ра-
хунок останніх та на інших законних підставах майна;
установчі документи - установчий договір і статут;
обов'язковість статутного і резервного фондів, які
мають відповідати встановленим законом вимогам щодо
їхнього мінімального розміру і порядку формування;
поділ статутного фонду на частки, розмір яких визна-
чається установчими документами і може бути будь-яким
(рівним або різним);
-203-
відповідальність товариства за власними зобов'язан-
нями всім майном, що належить товариству на праві влас-
ності;
наявність органів управління, з допомогою яких здій-
снюється управління справами товариства і його представ-
ництво у зовнішніх відносинах (з третіми особами): збори
учасників - вищий орган, дирекція (колегіальний) або
директор (одноособовий) - виконавчий орган, ревізійна
комісія - контрольний орган;
субсидіарна обмежена майнова відповідальність учас-
ників за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої
встановлюється або законом (щодо довірчих товариств) та/
або установчими документами ТДВ в однаковому для всіх
учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника;
подібність правового становища ТДВ і його учасників
до правового становища ТОВ та його учасників, за винят-
ком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних із цим
питань (у т. ч. змісту установчих документів), зокрема:
а) можливість формування виконавчого органу з най-
маних працівників, які не є учасниками товариства;
б) обов'язковість для учасників майнової участі в това-
ристві (робити основний і додаткові внески, якщо останні
передбачені установчими документами або рішенням збо-
рів учасників);
в) обмеження обов'язкової персональної участі лише
випадками прийняття зборами учасників рішень із питань,
щодо яких закон вимагає одностайності;
г) можливість відступлення учасником своєї частки (її
частини) іншому учаснику (учасникам) за згодою решти
учасників або третім особам (якщо інше не передбачено
установчими документами товариства);
д) обмежений рух учасників; зміна складу учасників
відбувається через виключення учасника з товариства;
відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або
третій особі, якщо інше не передбачено установчими доку-
-204-
ментами товариства; спадкування частки учасника ~ фі-
зичної особи або правонаступництва учасника - юридич-
ної особи;
е) припинення участі в товаристві можливе в разі: смер-
ті учасника -фізичної особи або реорганізації чи лікві-
дації учасника - юридичної особи; відступлення частки
іншому учаснику (учасникам) або третій особі; виключен-
ня учасника з товариства; добровільного виходу учасника
з товариства з викупом його частки самим товариством;
виділення частки учасника на вимогу кредиторів остан-
нього, якщо для покриття його боргів не вистачає його влас-
ного майна.
-205-
Еще по теме Глава 4 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ТОВАРИСТВ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ:
- § 1. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
- Товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- 32. Главу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 13, ст. 69) доповнити пунктами 5-1 і 5-2 такого змісту:
- Вінник О.М.. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. - К.,1998.- 309 с., 1998
- § 2. Співвідношення правового статусу і правового становища особи в державі
- ГЛАВА 24. Правова поведінка і юридична відповідальність
- 4.1.1. Правове регулювання створення товариств на рівні ЄС
- Розділ 4 Створення товариств. Розкриття основної інформації про товариства
- Глава 3 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
- 3.2. Правова регламентація додаткових освітніх послуг
- Чи можливо при примусовому виконанні рішення суду про стягнення боргу з боржника - засновника господарського товариства звернути стягнення на статутний фонд господарського товариства?
- 1. Господарські об'єднання: поняття, види, особливості правового становища
- 2. Правове становище співвласників квартир багатоквартирного жилого будинку
- § 2. Правове становище Антимонопольного комітету
- § 1. Правове становище арбітражних судів
- Правовий статус іноземців і осіб без громадянства. Правовий статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Правовий статус закордонних українців та іммігрантів в Україні. Право притулку
- Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ