Визначення сум податкових зобов’язань платника, порядок сплати, оскарження рішень контролюючих органів

Платник податків зобов’язаний самостійно визначати суму подат­кового зобов’язання, яке вважається узгодженим з дня подання подат­кової декларації. Узгоджене податкове зобов’язання сплачується до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації.

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити податко­ве зобов’язання, якщо:

- платник податку не подає декларацію в установлені строки;

- перевіркою встановлено заниження (завищення) податкових зобов’язань, завищення від’ємного значення податку на додану вар­тість та бюджетного відшкодування;

- рішенням суду платника визнано винним в ухилянні від сплати по­датків;

- контролюючий орган сам визначає платежі до бюджету згідно з По­датковим кодексом (плата за землю з фізичних осіб, податок на нерухо­мість з фізичних осіб тощо);

- результати митного контролю після митного оформлення свідчать про завищення (заниження) податкових зобов’язань;

- дані перевірок утримання податку у джерела виплати чи у по­даткового агента свідчать про неправильне визначення податкових зобов’язань.

У разі коли сума податкового зобов’язання визначається контролю­ючим органом (плата за землю) або перевіркою донараховано платежі податку, зменшено бюджетне відшкодування або податок на додану вартість, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику повідомлен- ня-рішення, до якого додається розрахунок податкового зобов’язання та штрафних санкцій.

Суму податкового зобов’язання у митній декларації платник зобов’язаний сплатити до/або на день подання митної декларації. Якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу у строки для повідомлення-рішення. Податкова ви­мога не надсилається, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 60 н.м.д.

Податкова вимога надсилається платнику податків не раніше 1 ро­бочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога надсилається платнику податків і в тому випадку, коли платник подав податкову декларацію самостійно, але не сплатив податкове зобов’язання у встановлені строки.

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважається відкликаним, якщо:

- сума боргу самостійно погашена платником;

- контрольний орган скасовує податкове повідомлення-рішення;

- рішенням суду скасовується повідомлення-рішення.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошово­го зобов’язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить чинному законодавству, він має право звернутися до контролюючого органу ви­щого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання повідом­лення-рішення. Одночасно із поданням скарги платник зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган про оскарження його повідом- лення-рішення. Якщо контролюючий орган не задовольнив скаргу або частково задовольнив скаргу платника, він може звернутися протягом 10 календарних днів після отримання рішення про результати розгляду скарги зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Контролюючий орган зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника поштою з повідомленням про вручення або під розписку. Керівник або його заступник може при­йняти рішення про продовження розгляду справи але не більше 60 ка­лендарних днів. Скарга вважається задоволеною, якщо контролюючий орган не прийняв рішення у вказані вище строки. Рішення ДФС щодо розгляду скарги є остаточним і не підлягає оскарженню в адміністратив­ному порядку, але може бути оскаржене у судовому порядку. Платник податків може звернутися в суд протягом місяця від дня закінчення про­цедури адміністративного оскарження.

Не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визна­чене платником податків.

4.