Порядок виконання бюджету

Виконання бюджету означає повне й своєчасне надходження до бюджетів усіх передбачених законодавством доходів і забезпечення фі­нансування всіх запланованих видатків. Основним у процесі виконан­ня бюджетів є забезпечення в повному обсязі надходження податків, зборів та інших неподаткових обов'язкових платежів у дохідну частину бюджету й фінансування заходів і програм у межах затверджених ви­датків бюджету.

Відповідно до ст. 115 Конституції і ст. 42 Бюджетного кодексу Кабі­нет Міністрів України забезпечує й відповідає за виконання Державного бюджету. Міністерство фінансів здійснює загальну організацію й управ­ління процесом виконання Державного бюджету України, координує ді­яльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

В Україні з 1997 року застосовують казначейську форму обслугову­вання Державного бюджету України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуван­ні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про вико­нання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

В органах Державної казначейської служби України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством по­рядку.

Державний і місцеві бюджети виконують за відповідними розписами. Розпис бюджету - документ, в якому встановлюється розподіл дохо­дів, фінансування бюджету, повернення кредитів до бюджету, бюджет­них асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

На основі бюджетного розпису починають виконання бюджетів за доходами. Безпосередньо виконання дохідної частини бюджетів покла­дено на органи стягнення, до яких згідно з Бюджетним кодексом нале­жать податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до зако­ну надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень. Ці органи здійснюють контроль за повнотою, своєчасністю й правильністю обчислення та зарахування обов’язкових платежів до відповідних бюджетів.

Бюджетний кодекс у ст. 46 встановлює такі стадії виконання Дер­жавного бюджету за видатками та кредитуванням:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;

2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а та­кож порядків використання бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов’язань;

4) отримання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань;

6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюд­жетних програм;

7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).

Бюджетні розписи є підставою для здійснення асигнувань із бюдже­тів. Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюд­жетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Воно має бути також обов’язково затверджено та є підставою для затвердження кошторисів.

Кошторис є основним плановим фінансовим документом бюджет­ної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноважен­ня щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визна­чених відповідно до бюджетних призначень.

Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується ке­рівником місцевого фінансового органу (до його затвердження затверджу­ється тимчасовий розпис на відповідний період). Керівник місцевого фі­нансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюдже­ту за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Доходи місцевого бюджету спрямовуються безпосередньо на раху­нок відповідного бюджету, що відкритий в територіальному органі Держ- казначейства, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стяг­нення. Доходи визнаються зарахованими в дохід місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, що відкритий в територіальному органі Держказначейства.

Інформація про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів (крім бюджетів сіл і селищ) підлягає обов’язковій публікації не пізніше 1 березня року, що настає за роком звіту: Державного бюджету України - в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр”; місцевих бюд­жетів - у газетах, визначених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами.

5.