<<
>>

§ 5. Співвідношення органів держави та органів місцевого самоврядування

Організаційні форми місцевого самоврядування виражаються через інститути безпосередньої (прямої) та представницької (непря­мої) демократії.

До інститутів безпосередньої (прямої) демократії, що забезпечу­ють ухвалення державних рішень шляхом урахування прямо­го волевиявлення суспільства, належать: референдуми, вибори, органи самоорганізації населення, публічні обговорення проектів нормативно-правових актів, звіти депутатів місцевих рад та їх вико­навчих органів перед населенням.

До інститутів представницької (не­прямої) демократії, що є засобом реалізації волі народу через обраних ним представників, належать: вищі представницькі органи держави, глава держави, органи місцевого самоврядування тощо.

Державний механізм діє та розвивається не ізольовано від інсти­тутів громадянського суспільства. Його взаємодія з органами місце­вого самоврядування, які не належать до системи органів державної влади, має дві правові підстави. Вони виходять із спільності завдань у сфері економічного і соціального розвитку. Разом з тим закон до­пускає можливість наділення органів самоврядування певними управлінськими повноваженнями. Взаємодія механізму держави з органами місцевого самоврядування сприяє розширенню демокра­тичної основи державної влади, а реалізація конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами перш за все пов’язується з їх діяльністю в органах самоврядування. Саме це не­рідко забезпечує компроміс суспільних інтересів.

Як інститут громадянського суспільства, місцеве самоврядування:

1) має децентралізований характер, оскільки не передбачає наяв­ності ієрархічної структури;

2) здійснює публічну владу на території певної територіальної одиниці з метою прийняття та реалізації рішень місцевого зна­чення;

3) є інститутом народовладдя, що забезпечує вирішення питань місцевого значення самим суб’єктом самоврядування;

4) здійснюється представниками місцевої територіальної грома­ди, що нею ж і обираються;

5) є самостійним соціальним інститутом, що організаційно відо­кремлений від державних структур і має недержавний харак­тер;

6) несе відповідальність за свою діяльність перед населенням, що складає його основу, та державою, яка його підтримує і фінан­сує.

Однак наявність цих рис не означає цілковиту відокремленість органів місцевого самоврядування від органів державної влади. У процесі здійснення своїх завдань і повноважень вони взаємодіють, позаяк і перші, і другі функціонують у межах держави та суспільства, забезпечують громадянам можливості реалізувати надані їм права та відповідні їм законні інтереси. Спільні риси органів держави і само­врядування проявляються у тому, що вони:

— спільно здійснюють функції з управління суспільними справа­ми шляхом встановлення і гарантування діяльності суб’єктів права; їх повноваження конкретизуються у законах та підза- конних актах;

— визначені як такі конституційно;

— приймають рішення нормативного характеру відповідно до наданих їм повноважень;

— мають чітко визначену компетенцію у відповідній сфері дер­жавно-владної діяльності і забезпечені засобами і методами, необхідними для її здійснення;

— приймають рішення, що мають владний характер, їх дотриман­ня і виконання певним чином забезпечується і захищається;

— формуються у встановленому законом порядку шляхом об­рання чи призначення;

— функціонують на основі принципу розподілу повноважень та певним чином взаємодіють у процесі їх здійснення.

Відмінності між органами держави і самоврядування такі:

Органи держави Органи самоврядування
формуються шляхом загальних ви­борів, призначаються чи затверджу­ються обираються населенням відповідної територіальної громади
дія виданих ними нормативних актів поширюється на територію всієї дер­жави або окремої адміністративно- територіальної одиниці дія виданих ними норматив­них актів поширюється лише на адміністративно-територіальні оди­ниці, в яких вони діють
їх повноваження визначають зміст управлінської функції держави їх повноваження спрямовані на ви­рішення питань місцевого значення
є структурно організованими колек­тивами державних службовців провадять діяльність на напівпрофе- сійній основі
діють на основі конституційно закрі­пленого принципу поділу влади можуть за взаємною згодою перероз­поділяти між собою окремі повно­важення на підставі відповідного договору
рішення приймаються колегіально їх членами чи одноосібно керівником рішення приймаються виключно шляхом голосування
здійснюють повноваження безпосе­редньо здійснюють повноваження як без­посередньо, так і через обрані ними органи

Продовження таблиці

матеріальною і фінансовою основою діяльності є державний бюджет матеріальною і фінансовою основою діяльності є місцевий бюджет та не- бюджетні надходження
виступають від імені держави є представниками інтересів членів певної територіальної громади
виконавчі органи складають само­стійну частину державного апарату виконавчі органи формуються керів­ником органу самоврядування
діють на основі принципу координа­ції діють на основі принципу суборди­нації
у деяких випадках можливе делегу­вання окремих повноважень органам самоврядування делегування повноважень держав­ним органам виключається

Таким чином, органи держави та органи місцевого самоврядуван­ня є взаємодіючими соціальними структурами, що забезпечують най­більш доцільний і оптимальний рівень упорядкування суспільних відносин та забезпечення функціонування суспільства як цілісної і структурно організованої соціальної системи. Особливе значення ця взаємодія має за умови формування громадянського суспільства і со­ціальної правової держави.

Запитання для самоконтролю

1. Що являє собою механізм держави. Які елементи він включає?

2. Чому державні підприємства і державні установи не можуть характе­ризуватися як державні органи?

3. Що таке апарат держави? На яких принципах базується його діяль­ність?

4. Дайте визначення державного органу і назвіть його основні ознаки.

5. Охарактеризуйте принцип поділу влади і опишіть механізм його дії на прикладі функціонування і взаємодії різних її гілок.

6. Що таке місцеве самоврядування? Через що виражаються його орга­нізаційні форми?

7. Як співвідносяться між собою органи держави і місцевого самовряду­вання?

<< | >>
Источник: Теліпко В.Е.. Загальна теорія держави і права. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літе­ратури,2009. — 576 с.. 2009

Еще по теме § 5. Співвідношення органів держави та органів місцевого самоврядування:

  1. § 5. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування
  2. 4. Юридична природа органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування: особливі й спільні риси
  3. Мета, підстави і процесуальні форми участі у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування
  4. Стаття 154. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за по­рушення права власності на землю
  5. § 3. Адміністративно-правовий статус службовців державних органів і органів місцевого самоврядування
  6. § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
  7. Глава 14. Адміністративно-правовий статус інших державних органів, органів місцевого самоврядуваня, організацій та підприємств
  8. Стаття 155. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок
  9. Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування
  10. Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень
  11. Стаття 8. Контроль Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -