Стаття 86. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз
1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.
2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.
3. Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.
4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.
5. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
1. Свідки, спеціалісти, перекладачі, експерти, залучені до участі у справі, витрат у зв‘язку з участю у справі нести не повинні. Ці витрати несе сторона, яка заявила відповідне клопотання про виклик цих осіб або проведення експертизи.
2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.
У ст. 143 ЦПК передбачено, що суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Звертаємо увагу на два моменти. По-перше, формальною підставою для призначення експертизи є заява, а не клопотання. Разом з тим, вже у ст. 145 ЦПК зазначено, що призначення експертизи є обов‘язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Тому в даному випадку заяву і клопотання слід вважати синонімами.
По-друге, з такою заявою можуть звертатися не лише сторони, а будь-які особи, які беруть участь у справі. В такому випадку постає питанння, хто повинен нести витрати на її проведення, адже у коментованій статті чітко зазначено, що витрати несе сторона.
На наш погляд, у суда не має правових підстав покладати витрати на проведення експертизи на сторону, якщо вона не заявляла клопотання про проведення експертизи. Хто клопотав, той і повинен нести витрати. Тут слід застосовувати аналогію закону.
Особою, яка клопоче про проведення експертизи слід вважати особу, яка бере участь у справі, і першою заявила відповідне клопотання суду в усній або письмовій формі. Таке клопотаня може бути заявлено одночасно із поданням позовної заяви, в попередньому судовому засіданні або під час судового розгляду справи. Клопотання вирішується судом після з‘ясування думки інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, та обставина, що ці особи не заперечують проти призначення експертизи або підтримують таке клопотання, не є підставою для покладення на них витрат, пов‘язаних із її проведенням.
Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. Про такий порядок оплати експертизи повинно бути зазначено в ухвалі суду.
Якщо на одній стороні беруть участь кілька співучасників і всі вони заявляють клопотання про проведення судової ескпертизи, то необхідні витрати несуть усі співучасники порівну.
При цьому між ними розподіляється лише половина витрат, якщо клопотання заявлено також і відповідачем.На нашу думку, правило про покладення витрат з проведення експертизи на сторону, яка заявила відповідне клопотання, не є імперативним. Суд може покласти ці витрати й на іншу сторону, якщо вона сама про це просить, з цим погоджується або якщо сторони домовилися про конкретний порядок оплати експертизи (наприклад, порівну). Це може бути пов‘язано із неплатоспроможністю сторони, яка заявляє відповідне клопотання; намаганням запобігти затягуванню розгляду справи цією стороною (умисна неоплата) та іншими обставинами.
У коментованій нормі не передбачено, як саме вносять кошти на оплату експертизи: на рахунок суду чи експертної установи. Вважаємо, що ці кошти можуть вноситися безпосередньо на рахунок експертної установи на підставі виставленого нею рахунку, адже суд, призначаючи експертизу, не може визначити її вартість.
Сторонам виставляються окремі рахунки на оплату. Слід звернути увагу, що строк оплати витрат на проведення експертизи встановлюється судом. Оскільки призначаючи експертизу, суд не можне точно знати коли буде визначена вартість експертизи та виставлено рахунки на її оплату, строк оплати доцільно визначати не конкретною календарною датою, а певною кількістю днів після одержання рахунку. Строк оплати встановлюється ухвалою суду.
Законом передбачено лише один можливий наслідок неоплати вартості експертизи у встановлений строк – скасування ухвали. При цьому не допускається стягнення зі сторони вартості експертизи, або покладення обов‘язку з її оплати на іншу сторону, або проведення експертизи з наступним стягненням її вартості. Разом з тим, за клопотанням сторони або іншої особи, на підставі ст. 73 ЦПК суд вправі продовжити строк оплати експертизи у разі його пропуску з поважних причин.
Суд не контролює своєчасність та повноту оплати експертизи. Про неоплату він дізнається, як правило, від експертної установи, яка повертає без виконання матеріали, що надавалися для експертизи.
Після повернення матеріалів, суд ухвалою відновлює провадження, якщо воно зупинялося, і лише потім скасовує ухвалу про призначення судової експертизи. Якщо без з‘ясування питань, що ставилися експерту, вирішення справи не можливе, і вони не можуть бути встановлені іншими засобами доказування, замість скасування ухвали суд може покласти її оплату на іншу сторону за її згодою.3. Відповідно до коментованої статті до складу судових витрат включаються:
1) витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів;
2) витрати, пов‘язані із найманням ними житла;
3) добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту);
4) компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам.
Витрати, зазначені у п.1-3 несуть сторони, зацікавлені в участі у справі свідка, перекладача, спеціаліста або експерта. Компенсація сплачується стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Фактично, у коментованій статті встановлено правило розподілу витрат за результатами розгляду справи, а не порядок їх авансування. Іншими словами, законом не передбачено обов‘язку сторони щодо сплати компенсації втраченого заробітку чи за відрив від звичайних занять свідку, спеціалісту, перекладачу або експерту під час розгляду справи.
Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.
4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.
5. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Еще по теме Стаття 86. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз:
- Стаття 49. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
- Стаття 87. Види судових витрат
- Стаття 92. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз
- Стаття 131. Роз'яснення прав і обов'язків експерта, присяга експерта
- Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
- Особи, які беруть участь у справі
- Особи, які не беруть участі у справі
- Витрати, пов'язані з розглядом судової справи
- Стаття 79. Види судових витрат
- Стаття 82. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати
- Стаття 86. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз