§ 5. Особливості охорони внутрішніх морських вод і територіального моря

Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря має певні особли­вості, пов'язані як із правовим режимом, так і з характером і видами діяльності в цьому виді водних об'єктів.

Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення¹. Дія Правил поширюється на внутрішні морські води, територіальне море України, на охорону вод гирлових ділянок річок, які впадають у море, прибережних захисних смуг морів та островів у внутрішніх морських водах.

¹ Див.: Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення: затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 269 від 29 лютого 1996 року в редакції поста­нови КМУ від 29 березня 2002 року № 431 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 956 від 9 вересня 2009 року.

До внутрішніх морських вод Україниналежать морські води, розташовані вбік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини терито­ріального моря України; води портів України, обмежені лінією, що проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря; води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морські милі; води заток, бухт, губ і лиманів, морів та проток, що історично належать Україні.

Правилами передбачено заходи з охорони внутрішніх морських вод і тери­торіального моря України від забруднення та засмічення із суден. Заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані; відходів та сміття; вод, які містять забруднюючі речовини в концентраціях, що переви­щують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин, наведениху додатку до Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів.

Рішення щодо відповідності якості вод нормативам ГДК речовин приймає відповідно Державна Азовська морська екологічна інспекція, Державна Азово- Чорноморська екологічна інспекція та Державна екологічна інспекція Північно- Західного регіону Чорного моря Мінприроди України на підставі результатів аналізів води. Дозволено скидання стічних вод із суден: які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у портах України за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповіда­ють вимогам МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства; які не обладнані закритими системами стічних вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на борту, не перевищує 10 чоловік.

Перед заходом суден у внутрішні морські води та територіальне море України всі запірні пристрої, призначені для скидання забруднюючих речовин, у тому числі вод, що їх містять, мають бути закриті адміністрацією судна. У разі постановки судна в порту всі зазначені пристрої опломбовуються адміністрацією порту в установленому порядку.

Забруднюючі речовини, в тому числі води, що їх містять, та сміття, повин­ні накопичуватися на суднах у спеціальних місткостях. Під час перебування у внутрішніх морських водах та територіальному морі України судна можуть здавати в установленому порядку забруднюючі речовини, в тому числі води, що їх містять, та сміття, тільки на судна-збирачі, плавучі приймальні споруди, а під час перебування судна у порту - на берегові приймальні споруди.

У разі будь-якого скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України забруднюючих речовин, у тому числі вод, що їх містять, та сміття або їх втрата, а також у разі виникнення загрози такого скидання або втрати капітан судна зобов'язаний терміново повідомити про це адміністрацію найближчого порту України, вжити заходів до максимального зменшення скидання або втрати та до ліквідації забруднення.

Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря України від за­бруднення та засмічення береговими об'єктами включає заборону скидання зворотних вод у внутрішні морські води і територіальне море України в разі, коли: води неочищені; води містять речовини, щодо яких не встановлено ГДК, збудники інфекційних захворювань; перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин, а також за обсягом скидання забруднюючих речовин гра­нично допустимі нормативи; їх надходження до водного об'єкта призводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин понад встановлені нормативи ГДК у контрольних точках або перевищення сформованих фонових значень; територія (акваторія) віднесена до природно-заповідного фонду, курортної, лікувально- оздоровчої, рекреаційної території, а також має наукове та історико-культурне значення.

Забір і використання вод, скидання забруднюючих речовин береговими об'єктами, включаючи скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, здійснюється на підставі дозволів на спеціальне водо­користування, які видаються територіальними органами Мінприроди України у встановленому порядку. Заборонено розміщення відходівта сміття береговими об'єктами у внутрішні морські води і територіальне море.

Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення містять спеціальні вимоги до діяльності морських портів і інших об'єктів море господарського комплексу.

Морські порти та судноремонтні заводи мусять: бути укомплектовані суднами-збирачами, спеціальними засобами для локалізаціїта ліквідації наслід­ків надзвичайних ситуацій; мати берегові приймальні очисні споруди, систему каналізації, об'єкти для збирання та знешкодження відходів; мати засоби для накопичення зворотних вод з подальшою передачею їх на очисні споруди в разі відсутності очисних споруд та системи каналізації.

Морські порти, в яких проводиться перевантаження вантажів, що містять хімічні та сипкі речовини, зобов'язані: розробляти і вживати заходів щодо за­побігання забрудненню акваторій морських портів та прибережних вод морів під час зберігання і перевалки вантажів, що містять хімічні та сипкі речовини; впроваджувати ефективні методи і технічні засоби щодо запобігання втратам вантажів, що містять хімічні та сипкі речовини, під час їх навантаження і розван­таження; влаштовувати спеціальні причали для приймання та відправки ванта­жів, що містять хімічні і сипкі речовини, приміщення для їх зберігання, а також майданчики для знешкодження залишків хімічних речовин; збирати, очищувати, знешкоджувати забруднені води, що утворюються підчас промивання вантажних місткостей, а також стічні води територій портів, причалів та інших споруд.

Усі операції із забруднюючими речовинами, водами, що їх містять, та сміт­тям, які проводяться на приймальних очисних спорудахта об'єктах поводження з відходами у портах, на судноремонтних та суднобудівних заводах, підлягають обов'язковій реєстрації в установленому порядку. Підприємства морської галузі узгоджують технологію перевантаження щодо кожного виду вантажів відповідно з Державною Азовською морською екологічною інспекцією, Державною Азово- Чорноморською екологічною інспекцією та Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря.

Норми технологічного проектування морських портів, їх перегляд, коригу­вання та доповнення у частині запобігання забрудненню внутрішніх морських вод та територіального моря України узгоджуються з державними інспекціями охорони Чорного та Азовського морів Мінприроди України. У разі порушення вимог природоохоронного законодавства України діяльність берегових об'єктів може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) чи припинена в уста­новленому порядку.