Захист права власності

Норма закону

Захист права власності - ряд передбачених законодавством заходів, які застосовуються у випадках порушення цього права та спрямовані на захист і відновлення відносин власності.

Предметом захисту цивільного права є цивільні права та інтереси, які не суперечать загальним засадам цивільного законодавства. За Цивільним кодексом України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту суб’єктивних цивільних прав'.

• визнання цих прав;

• визнання правочину недійсним;

• припинення дії, яка порушує право;

• відновлення становища, яке існувало до порушення;

• примусове виконання обов’язку в натурі;

• зміни або припинення правовідношення;

• відшкодування збитків та інші способи відшкодуванні майнової шкоди;

• відшкодування моральної шкоди та в інші способи.

Усі перелічені вище способи можна поділити на речено

правові, зобов’язально-правові та особливі способи захисту. До речево-правових способів належать віндикаційний та негатор ний позови.

Віндикаційним (від лат. vimdecere - оголошувати про за. стосування сили) є позов неволодіючого майном власника до особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заво лоділа ним. Такий позов може мати місце лише за наявності таких умов:

• необхідно, щоб власник був фактично позбавлений володіння;

• потрібно, щоб майно, що належить власникові, збереглося в натурі, а не було спожито чи перероблено;

• віндикація можлива лише до індивідуально-визначеного майна, оскільки власник може вимагати повернення майна, яке належить йому на праві власності;

• позивач і відповідач не перебувають між собою в зобов’язальних відносинах щодо цього майна.

Позивачем за віндикаційним позовом є власник цього майна. Відповідачем - фактичний володілець цього майна, незаконність володіння якого повинна бути доведена в суді, оскільки існує презумпція законності володіння.

Негаторним (від лат. actionegatoria - той, що заперечує) є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння. Отже, негаторний позов пред’являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для заявления такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення

Ні ні на були результатом винних дій відповідача чи спричиня- N позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча і не позбав- «іі и о власника права володіння майном, але об’єктивно по- I in ували його.

Прикладами негаторного позову є:

• позов власника до відповідача, який без належних правових підстав використовує нерухому будівлю власника для зберігання свого майна;

• позов власника про виселення фізичних осіб із неправомірно зайнятих ними жилих приміщень;

• позов власника гаража до власника сусіднього гаража, який розмістив біля воріт його гаража будівельні матеріали, що перешкоджають виїзду його машини, тощо.

Розв’яжіть ситуацію

Громадянин Довгорукий узяв в оренду земельну ділянку з правом подальшої її купівлі в занедбаній частині заповідника, домовившись з директором цього заповідника. Договір був підписаний ними 9 вересня 2010 року й передбачав короткострокову оренду на 3 роки.

• Чи буде правомірним цей договір?

ЭГ Запитання для самоперевірки

1. Які види власності існують за законодавством України?

2. Що таке приватна власність?

3. Назвіть суб’єктів та об’єкти права приватної власності.

4. Які органи здійснюють право державної власності?

5. Перелічіть об’єкти права державної власності.

6. Дайте визначення поняття «право спільної власності».

7. Які існують способи захисту права власності?

8. В яких випадках застосовується віндикаційний, а в яких - негаторний позови?